Базові правила – найважчі. Як українські ЗМІ нехтують основами журналістики
Борис Єрохін
Опубліковано: 10-05-2024
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Журналістські стандарти є основою для будь-якого автора в медіапросторі. Це головні правила того, як готувати матеріали. Їх не так багато, проте дотримуватись цих правил для багатьох є проблемою. Візьмемо до прикладу три основні стандарти.
- Першим правилом добросовісного журналіста є достовірність. У епоху «попкорнових» новин з телеграму безліч авторів забувають, що не можна брати інформацію з одного, а тим більш неперевіреного джерела. В ідеалі мати 2-3 відокремлених одне від одного ЗМІ з доброю репутацією.
- Другим важливим правилом є баланс думок. Під цим поняттям мається на увазі нейтральність журналіста. У часи війни в Україні автори відійшли від цього правила, але така ситуація є винятковою. Війна впливає на кожного українця, тому автори таким чином хочуть стати ближчими і зрозумілішими для аудиторії. Але в цілому, правило балансу забезпечує чесність і незаангажованість матеріалу. Важко в Україні знайти незалежне медіа, яке не схиляється до певної політичної партії чи олігарха.
- Третє правило: розподіл фактів і коментарів. Часто можна побачити новину, яка складається з коментаря того чи іншого спікера, де він говорить про важливі для суспільства теми. Проблема в тому, що цитата подається за факт. Це збиває читача, вводить його в оману.
Серед українських ЗМІ легко знайти свідомі чи не зовсім порушення цих простих на перший погляд правил.
Правило достовірності часто порушуєють медіа, які шукають «хайп». Так, неодноразово публікувались новини про військові досягнення ЗСУ на різних напрямках, що одразу ж шкодило військовим на тих позиціях. Зазвичай інформацію про ці успіхи ЗМІ беруть від інсайдерів, які не надають ніяких доказів. До того ж, публікації про пересування ЗСУ у медіа без попереднього погодження з військовими є незаконним. Одним із таких гучних випадків порушення правила достовірності були новини у жовтні 2023р. про те, що ЗСУ створили плацдарм на лівому березі. Пізніше ця інформація підтвердилась, проте сильно зашкодила військовим. Керівниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони та охорони півдня Наталія Гуменюк сказала, що непідтверджені заяви дуже шкодять бойовій роботі ЗСУ.
Прикладом порушення правила балансу думок є новинний сайт «Гордон». Його власником є Дмитро Гордон, один із найвідоміших журналістів України. Його неодноразово помічали разом з Ахметовим, та і він сам не приховує, що олігарх його добрий друг. Ця дружба відображається на новинній стрічці медіа Гордона. На сайті майже 3 тисячі раз було згадано прізвище Ахметова, майже кожного дня з’являються новини про фонд олігарха. Також Дмитро часто робить інтерв’ю з воїнами, які пройшли Азовсталь. У них він згадує Ахметова, використовуючи народних героїв для піару свого товариша.
Випадки порушення правила розподілу думок і фактів відбуваються чи не кожного дня. Останнім часом в українському суспільстві активно обговорювали тему проєкту мобілізації, який Рада не могла ухвалити понад 2 місяці. Різні спікери висловлювали свої думки та «інсайди» щодо законопроєкту, а ЗМІ часто-густо подавали їхні слова як факти. Це викликало у користувачів хвилі невдоволення, після чого спікерам доводилося розтлумачувати свої слова.
Тож нинішньому користувачу варто бути обізнаним щодо базових журналістських стандартів, а медіа, які ними нехтують – усувати зі своєї стрічки новин.
Борис Єрохін, студент факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка