За даними Datareportal, майже 95% користувачів інтернету у світі щомісяця користуються соціальними мережами. Серед найпопулярніших платформ YouTube, WhatsApp, Facebook та Instagram відповідно. Українці ж, у переважній більшості, обирають Telegram. Про це говорить дослідження медіаспоживання українців на другий рік повномасштабної війни.

Активна популяризація соцмереж призводить до значних зрушень в медіапросторі. Якщо, до прикладу, пʼятнадцять років тому актуальні новини можна було дізнатися з вечірнього випуску новин, почути на радіо, або прочитати в газеті, зараз дедалі більше людей обирають соціальні мережі як джерело новин. З одного боку, це зручно: швидко, просто, та не потрібно чекати – актуальні новини можна дізнатися оновивши стрічку. З іншого, “альтернативні медіа” у гонитві за піаром та підписниками часто нехтують журналістськими стандартами, чим можуть спотворити картинку реальності для читача.

У цьому матеріалі спробуємо розібратися, чи можуть Telegram-медіа та блогери конкурувати з професійними журналістами та чи становлять вони загрозу для української журналістики.

У 2024 році Telegram залишається ключовою платформою для отримання новин серед українців. Хоча його частка за останній рік зросла лише на 1%, він продовжує бути основним джерелом інформації для 73% користувачів. Про це повідомила Джилліан МакКормак, директорка Internews Network в Україні та керівниця Медійної програми USAID.

МакКормак також зазначила, що Telegram суттєво випереджає інші соцмережі, які українці використовують у повсякденному спілкуванні, і його популярність досягла 81%. Водночас популярність YouTube як джерела новин зросла до 19%, тоді як Facebook втратив частку, знизившись з 19% до 16%.

Перш за все, важливо розуміти, що українці обирають Telegram як основне джерело інформації з ряду причин:

1. зручність,
2. швидке оновлення інформації
3. довіра до каналу чи блогера.

Професійні медіа зазвичай програють у кожному з трьох пунктів.

Також Telegram-медіа легше побудувати довірливі стосунки з читачем, завдяки відсутності посередників. Пряме спілкування від першої особи створює відчуття автентичності та приналежності до комьюніті, що з часом може вплинути на сприйняття інформації читачем.

Однак переваги соцмереж одночасно є їхніми недоліками. Швидкість подачі інформації не завжди дорівнює достовірності, а Telegram-медіа чи блогери, які мають підтримку та довіру аудиторії, можуть використовувати це у своїх цілях. До того ж, згідно з аналітикою “Детектор медіа”, медіаграмотність українців знизилася до 76%, у порівнянні до 2022 року.

Професійні медіа регулюються етичними та журналістськими стандартами, редакційною політикою та необхідністю перевірки джерел, тому їхні матеріали у більшості випадків грамотно сформовані та мають міцне підґрунтя з надійних джерел. Окрім цього, професійні медіа займаються розслідуваннями, дослідженнями та аналітикою, що вимагає значних зусиль та часу.

Шефредакторка та співзасновниця українського медіа “Бабель” Катерина Коберник вважає, що телеграм-канали не можуть існувати без журналістики:

«Телеграм-канал взагалі не існує без журналістики. Телеграм-канал — це щось, що може бути лише результатом роботи журналістів. Давайте відкриємо будь-який зараз телеграм-канал… там же немає ніякого унікального контенту… Тобто максимум ви в “Трусі” побачите прильот і там буде три мати написано, але унікального контенту в телеграмі немає. … Ці блогери, вони що роблять? Вони беруть репостять все із медіа, посилаючись чи не посилаючись. Тому це абсолютно пряма залежність».

Також, на її думку, Телеграм став ключовим джерелом оперативної інформації через вплив війни, адже людям вкрай важливо отримувати новини швидко та зручно.

Додатковою перевагою медіа-ресурсів є юридична відповідальність. Професійні медіа підпадають під дію законів, які регулюють діяльність засобів масової інформації, що зобовʼязує їх дотримуватися високих стандартів. До прикладу, домен видання “Страна.UA” за указом Президента залишається заблокованим з лютого 2022 за свою антиукраїнську позицію, а на початку серпня петиція з вимогою повністю заблокувати роботу видання набрала необхідних 25 тис. голосів.

У випадку з Telegram-медіа, наразі немає чіткого закону, який коригує їхню роботу та може притягувати до відповідальності за порушення етичних кодексів чи поширення дезінформації. А це додаткова можливість для безкарного поширення фейків та проросійських наративів.

Очільник ГУР Кирило Буданов називає Телеграм загрозою національній безпеці: “Telegram – це шкідливо. Я ніколи не боявся цього казати. Це загроза нашій національній безпеці. Я це кажу абсолютно прямо, і ми це навіть документально робили.”

За його словами, немає потреби повністю закривати доступ до платформи, проте кожен, хто хоче взяти на себе відповідальність та поширювати новини, повинен зареєструватися, щоб читач розумів, яка особа та країна стоїть за цим каналом.

Отже, діяльність Telegram-медіа не зможе замінити журналістики у стандартному її розумінні. Принаймні, не найближчим часом.

Виграшним варіантом у сучасних умовах є симбіоз між журналістами та соцмережами. Багато офіційних засобів масової інформації використовують Telegram як платформу для розповсюдження матеріалів, що одночасно закриває і потреби читача, і потреби видання. Так само як блогери починають займатися журналістською діяльністю, щоб висвітлювати актуальні події та збільшувати довіру читачів.

Межа між блогерством та журналістикою щороку стає дедалі розмитою. Залишається спостерігати та прогнозувати, як це вплине на стандарти журналістики і на рівень фейкової інформації в медіапросторі.

Наталія Каплун, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.