Соціальні мережі стали невід’ємною частиною сучасного суспільства, і їхній вплив на формування громадської думки є однією з найбільш актуальних тем для дослідження. У цьому матеріалі розглянемо, як соціальні мережі формують громадську думку, які механізми використовують для впливу на суспільні настрої та якими можуть бути наслідки.

Основні способи впливу соціальних мереж

Facebook, Instagram, X(Twitter) стали основними платформами для обміну інформацією, ідеями та думками. Завдяки своїй доступності вони дозволяють кожному користувачу ділитися своїм баченням подій та коментувати події у режимі реального часу. Це створює ілюзію «прямої демократії», де кожен голос може бути почутим. Однак насправді цей процес є набагато складнішим.

Filter bubble. Соціальні мережі використовують алгоритми, щоб показувати користувачам контент, який відповідає їхнім інтересам. Це призводить до утворення так званих «інформаційних бульбашок» або ще їх називають «бульбашка фільтрів», де користувачі отримують контент заснований на їхніх попередніх вподобаннях. Це призводить до таких ситуацій де читачі майже не стикаються з альтернативними точками зору.

Віральність контенту. Завдяки швидкому поширенню інформації, новини або інші повідомлення можуть стати вірусними за лічені хвилини. Особливо емоційно забарвлений контент, який часто провокує великий спектр емоцій і реакцій, проте, він може бути неточним. Такий контент має велику силу впливу на громадську думку.

Echo chamber. Ефект ехо-камери – це ефект, коли переконання посилюються через спілкування всередині замкнутої системи, ізольованої від спростування. Люди шукають інформацію, яка підтверджує їхні погляди, уникаючи протилежних точок зору, що може призвести до підтверджувального упередження. Це сприяє соціальній та політичній поляризації й екстремізму. Термін метафорично посилається на акустичну ехо-камеру, де звуки відбиваються.

Приклади впливу соціальних мереж на громадську думку

Соціальні мережі активно використовуються для поширення інформації про виборчі кампанії. Наприклад, оголошення про висунення кандидатури Камали Гарріс на президентських виборах після відмови Джо Байдена від участі, спершу з’явилися у соцмережах, перш ніж були підхоплені традиційними ЗМІ. Мережі також стають основним джерелом політичних новин для молоді, що впливає на формування громадської думки в реальному часі.

Серед важливих трендів є вплив знаменитостей і політичних контент-кріейторів.

Знаменитості, з великою аудиторією, можуть стимулювати тисячі, сотні чи міліони людей реєструватися для участі у виборах. Політичні інфлюенсери на платформах, таких як TikTok, Instagram, X, Facebook створюють контент, що допомагає молодим виборцям розуміти ключові теми.

За даними Northeastern Global News у 2023-2024 роках багато платформ скоротили ресурси на модерацію контенту, що робить їх вразливими до швидкого поширення дезінформації. Особливо це помітно під час конфлікту Ізраїлю – ХАМАС , коли соцмережі стали джерелом емоційно зарядженої та спотвореної інформації. Це питання залишаєть актуальним у виборчому контексті, особливо з огляду на майбутні вибори в США.

Соціальні мережі стали критично важливими інструментами для організації та поширення інформації про соціальні рухи. Яскравий приклад — рух Black Lives Matter, який набув глобального масштабу завдяки хештегам у соцмережах.

Улітку 2013 року рух #BlackLivesMatter виник у соцмережах після виправдання поліціянта Джорджа Циммермана, який убив афроамериканського юнака Трейвона Мартіна. У 2015 році Black Lives Matter висловив незгоду з політиками щодо расової дискримінації. Рух об’єднаний спільною ідеєю, але не має формальної ієрархії чи структури. Популярність руху різко зросла під час протестів після смерті Джорджа Флойда 2020 року та залишається актуальним до сьогодні.

Така мобілізація людей за допомогою соцмереж свідчить про силу впливу платформи на громадські настрої.

Позитивні та негативні сторони впливу

Позитивні:

• Демократизація інформації
• Активізація громадського суспільства
• Швидка реакція на актуальні події
• Відкритість і прозорість (залежно від ситуації)

Негативні:

• Дезінформація та фейки
• Поляризація суспільства
• Психологічний тиск і маніпуляція
• Кібербулінг та негативний вплив на психічне здоров’я

Соціальні мережі мають значний вплив на формування громадської думки, і цей вплив є двозначним. З одного боку вони сприяють демократизації інформації, мобілізують громадянське суспільство та сприяють прозорості. З іншого боку, міжнародні серйозні загрози, пов’язані з дезінформацією, поляризацією та маніпуляцією емоціями. Для мінімізації негативного впливу соціальної мережі на громадську думку необхідні більш відповідні підходи до регулювання онлайн-платформи, а також підвищення медіаграмотності користувачів.

Катерина Денега, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.