Ніхто з нас, студентів-медійників, не очікував, що усі теоретичні поради з журналістської етики під час військового стану доведеться використовувати на практиці. Висвітлення російсько-української війни є безпрецедентним у всьому світі і журналісти у реальному часі навчаються на помилках.

Проте деякі помилки можуть мати вагомі наслідки не лише для їхніх авторів. Особисті дані підлягають ретельному захисту й під час мирного життя, а під час воєнного стану – й поготів.

Журналістський кодекс містить низку засад щодо висвітлення персональних даних: пріоритет безпеки, захист приватності, уникнення сенсаційності, обґрунтованість розкриття, дотримання законодавства, етичність. Якщо питання оприлюднення даних не проходить принаймні один з вищезгаданих пунктів – від нього краще відмовитись.

Нещодавно у медіа точилися дискусії щодо доцільності публікації особистих даних підозрюваного у справі вбивства мовознавиці та політикині Ірини Фаріон. “Телебачення Торонто” першими опублікували імʼя та прізвище особи, місце проживання, школу та секцію, у якій він займався. “Радіо Свобода” зателефонували батьку затриманого, “Українська правда” поширила фото, яке раніше не фігурувало в ЗМІ.

Щодо цього випадку, адвокатка Валентина Теличенко зазначає, що медіа порушили права конкретної людини та презумпцію невинуватості. І, незважаючи на суспільний інтерес до справи, мали б використовувати загальні характеристики, заблюрені фото та скорочене прізвище.

Я проаналізувала публікації декількох відомих українських медіа, а саме: “УНІАН”, “Українська правда”, “Суспільне”, “Детектор медіа”, “Укрінформ” на дотримання норм висвітлення особистих даних.

Критерії, за якими оцінювала роботу медіа:
1. Терміновість – тобто, наскільки вчасно та доцільно опублікована інформація;
2. Законність – чи дотримано правових норм під час публікації персональних даних;
3. Повага до приватності – як збережено конфіденційність та не порушено приватність;
4. Дотримання презумпції невинуватості – чи публікація не підлягає ризику звинувачення без доказів.

Публікації в медіа “УНІАН” не мають проблем з терміновістю. Зазвичай, журналісти видання публікують ексклюзив “з перших вуст”. Проте, часто інформація виявляється недостатньо перевіреною, не підтвердженою, або й взагалі, навмисним “вкидом” російської пропаганди.

З законністю у висвітленні інформації медіа теж має проблеми. Ось, для прикладу, публікація наслідків прильоту в Кривому Розі з фото, яке було опубліковано ще до появи офіційних коментарів від мерії міста.

УНІАН публікує багато особистої інформації без нагальної необхідності, радше для сенсаційності матеріалу. Зокрема, трапляються ризики порушення презумпції невинуватості. Через це неодноразово медіа стикалися з критикою з боку медіакритичних спільнот та інших журналістів.

“Українська правда” має доволі гарні показники щодо оперативності висвітлення новин та законності матеріалів. Переважна більшість матеріалів відповідають журналістським стандартам та етичному кодексу. Проте, на результат критеріїв про повагу до приватності та презумпції невинуватості вплинули вищезгадані матеріали про підозрюваного у справі вбивства Ірини Фаріон. На жаль, у цьому випадку журналісти медіа поспішно висвітлили особисту інформацію особи, провина якої ще не доведена, що, ймовірно, має великий вплив на його сімʼю та на нього особисто.

“Суспільне”, “Детектор медіа”. Обʼєднала ці медіа одним пунктом, адже обидва показують майже однакові високі результати. Медіа відповідально ставляться до висвітлення інформації, дотримуються журналістських стандартів та не порушують  етичного кодексу.

“Укрінформ” балансує між оперативністю, обʼєктивністю та правдивим висвітленням новин. Незважаючи на це, “Укрінформ” має деякі сумнівні публікації, які можуть порушувати презумпцію невинуватості. Стаття за посиланням містить специфічну інформацію про ймовірні дії підозрюваного та може висвітлювати його в негативному світлі до закінчення судового процесу, що може свідчити про порушення презумпції невинуватості.

До висвітлення новин, особливо в умовах воєнного стану, потрібно ставитися з особливою увагою. Навіть незначна помилка може вплинути не на одне людське життя. Висвітлення особистої інформації також потребує ретельної перевірки.

Більшість сучасних медіа не стикаються з серйозними проблемами щодо висвітлення особистої інформації, і персональні дані героїв матеріалів або публікувалися згідно з нормами етичного кодексу, або ж не оприлюднювалися. Звичайно, не без сумнівних матеріалів, які у погоні за сенсацією забувають за достовірність та етичність матеріалів.

Хочеться вірити, що гонитва за ексклюзивом з кожним роком втрачатиме свою актуальність на користь якісних, обʼєктивних матеріалів, де пріоритетом буде не лише швидкість, але й повага до прав та гідності всіх учасників подій.

Наталія Каплун, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.