Журналістика має слугувати інструментом інформування та поширення правди у суспільстві, а не важелем для закріплення дискримінаційних стереотипів. Однак українські медіа, зокрема ТСН, нерідко публікують матеріали, які знецінюють жінок, акцентуючи на зовнішності чи “відповідності” чоловічим очікуванням. Чи можна назвати етичними матеріали з сексистськими заголовками та статті, в яких називають жінок “дешевими” лише через їхні особисті преференції? Спробуємо розібратися, чому такий контент не тільки порушує журналістські стандарти, а й створює небезпечні передумови для сприйняття жінок у реальному житті.

Сексизму не місце в професійній журналістиці

Однією з ключових етичних засад журналістики є збалансованість та коректність інформації, що передбачає рівномірне та збалансоване висвітлення різних соціальних груп без дискримінації. Гендерна рівність у цьому контексті має особливе значення, адже медіа формують суспільну думку і можуть як руйнувати, так і підсилювати стереотипи у суспільстві. Згідно з міжнародними стандартами, журналісти повинні уникати сексистських формулювань, об’єктивації жінок чи зведення їхньої ролі до зовнішності чи відносин із чоловіками. У випадку з ТСН ми постійно бачимо порушення цих принципів. У гонитві за переглядами, редакція обирає провокативні, так звані “клікбейтні”, заголовки, які ставлять зовнішність жінки чи її одяг у центр уваги, нехтуючи змістом чи важливістю події.

ТСН – лише крапля, яка формує море українського інформаційного простору

Сексизм у заголовках ТСН є відображенням проблеми формулювання заголовків українських медіа загалом. Журналістський матеріал, що мав би коротко та змістовно повідомляти про важливі події, часто перетворюється на засіб посилення гендерних стереотипів. Замість того, щоб акцентувати увагу на досягненнях чи професійній діяльності жінок, редакція фокусуються на їхньому зовнішньому вигляді, підкреслюючи елементи одягу чи частини тіла. Це явище не лише знецінює жінок як особистостей, але й сприяє формуванню у суспільстві уявлення про те, що жіноча цінність визначається передусім зовнішністю. Окрім висвітлення жінки лише як красивого суб’єкту, ТСН ще й ставить жінку у роль додатка до чоловіка, часто акцентуючи у заголовках увагу на слові дружина, матір чи донька.

Наведемо кілька яскравих прикладів  сексистських заголовків ТСН:

1. “Виділилася: Нікі Мінаж в боді блиснула сосками на червоній доріжці”. Журналісти роблять акцент на зовнішності, а не на досягненнях співачки чи контексті події, яку вона відвідала.
2. “У бікіні та за руку з Мессі: дружина футболіста – Антонелла Рокуццо – похизувалася пляжними кадрами”. Жінка зведена до ролі “додатка” до відомого чоловіка, хоча сама є самодостатньою особистістю.
3. “Вау, яка: розкішна Оля Полякова у відвертій сукні спокусливо станцювала на камеру”. У заголовку не вказано про виступ чи захід співачки, натомість у фокусі – її тіло.

Як заголовки формують небезпеку для жінок

До Комісії з журналістської етики не раз робили звернення щодо сексистських матеріалів ТСН, проте зазвичай це завершується лише видаленням публікацій. Через декілька годин на сайті знову з’являються подібні заголовки, і так по колу. Ніякої кримінальної відповідальності ТСН не несе і саме через це продовжує далі безкарно випускати такі матеріали.

Нещодавно до Комісії з журналістської етики знову звертались щодо чергового матеріалу ТСН, який мав назву: “Які 5 ознак “дешевої” жінки: така поведінка відштовхує чоловіків”.

Такий матеріал містить не лише порушення етичних стандартів, але й може бути  небезпечним. Використання зневажливих термінів, таких як “дешева”, принижує жінок, зводячи їхню цінність до зовнішності та поведінки, що відповідає очікуванням чоловіків. Це формує токсичні стереотипи, які закріплюють уявлення про те, що жінка повинна підлаштовуватися під стандарти, аби “заслужити” повагу. Чоловіки, які читають такі публікації, отримують сигнал, що мають право судити та зневажати жінок за їхні особисті вибори, як-от любов до брендових речей або публікації фото. У суспільстві це зумовлює середовище, у якому жінок сприймають як об’єкт для оцінювання, а не як рівноправних учасниць соціального життя та незалежних особистостей.

Небезпека полягає ще й в тому, що такий контент провокує поширення негативних моделей поведінки. Культура об’єктивації не лише руйнує повагу до жінок, а й сприяє дискримінації та нерівності. Вона впливає на молодь, формуючи у дівчат низьку самооцінку через нав’язані нереалістичні стандарти, а у хлопців — переконання, що зневажливе ставлення до жінок є прийнятним. Усе це ускладнює побудову здорових стосунків, заснованих на взаємній повазі, і підсилює напругу в суспільстві. Журналісти несуть відповідальність за контент, який вони поширюють, і повинні розуміти, що такі матеріали не лише руйнують довіру до медіа, але й провокують реальні небезпечні наслідки для всього суспільства.

Сексистські заголовки — це не лише проблема окремих медіа, а й відображення ширшої культури, яка знецінює жінок. ТСН, як одне з найбільших українських медіа, мало би формувати прогресивний інформаційний простір. Натомість, наведені публікації ТСН є прикладом непрофесійного підходу до журналістики. Відповідальність редакцій — не лише створювати контент, який привертає увагу, але й дбати про те, щоб цей контент сприяв повазі до прав людини та гендерної рівності. Якщо медіа й надалі генеруватимуть та поширюватимуть публікації з відповідним змістом то виникатиме питання: коли ж українці сформують суспільство, у якому не буде дискримінації та пануватиме рівність? Питання риторичне.

Наталія Григор’єва, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.