У сучасному світі мода та медіа тісно переплітаються, створюючи потужний інструмент впливу на споживачів. Однією з яскравих тенденцій останніх років став стиль «олд мані» (old money), який набув популярності завдяки TikTok та Instagram. Цей стиль  відображає елегантність та стриманість аристократичних родин та активно використовується модними виданнями та брендами для просування продукції та формування споживацьких вподобань.

Починаючи з літа 2023 року, естетика «олд мані» заполонила соціальні мережі, а восени та взимку того ж року стала ще популярнішою. Цей стиль базується на класичних елементах гардеробу, таких як добре пошиті блейзери, білі сорочки та нейтральні кольори, що підкреслюють природну елегантність та статус. Фешн видання та соціальні мережі активно популяризують «олд мані», створюючи образи, які спонукають споживачів прагнути досягти подібного статусу через придбання відповідних товарів.

Приклад образів олд мані

Популярність цього стилю безпосередньо вплинула на продажі люксових брендів. Хоча точні статистичні дані можуть варіюватися, загальна тенденція свідчить про зростання інтересу до продукції, що відповідає естетиці «олд мані». Це підтверджується збільшенням попиту на класичні та високоякісні речі, які асоціюються з цією естетикою. До популяризації цього тренду, продажі таких товарів були стабільними, але не демонстрували значного зростання. З появою та розповсюдженням «олд мані» у соціальних мережах, люксові бренди відзначили підвищення інтересу та збільшення обсягів продажів відповідних колекцій.

Бренди активно використовують цей стиль у своїх рекламних кампаніях, підкреслюючи елементи розкоші та елегантності. Наприклад, іспанська марка Lovau, заснована Адольфо Верде, створює колекції, що поєднують традиційну естетику з сучасними акцентами, використовуючи високоякісні матеріали та нейтральні кольори. Це дозволяє бренду приваблювати аудиторію, яка прагне до стриманої розкоші.

Одяг Lovau 

Однак така інтенсивна медійна пропаганда «олд мані» може мати негативний вплив на психічне здоров’я аудиторії. Постійне споживання ідеалізованих образів розкішного життя може призводити до підвищення рівня тривожності, невпевненості у собі та навіть депресії, особливо серед молоді. Дослідження, опубліковане в журналі «Наукові записки Інституту журналістики», вказує на те, що медіа можуть впливати на емоційну сферу молоді, підвищуючи рівень тривожності та формуючи нереалістичні очікування щодо життя.

Щоб не потрапити під вплив прямої та нативної реклами, яка заполонила блоги, шоу, бігборди та медіа, варто розуміти як само вони продають естетику.

Медіа формують ідеальні образи, які стають еталоном для наслідування. Наприклад, використовуючи стиль «олд мані», вони демонструють життя, сповнене розкоші та вишуканості, що спонукає споживачів прагнути до такого способу життя через придбання певних брендів або товарів.

Залучення відомих осіб, інфлюенсерів та знаменитостей до просування продукції створює враження, що використання певних товарів є нормою серед еліти. Це підштовхує споживачів до купівлі, бажаючи відповідати цьому образу.

Модні видання та соціальні мережі використовують емоційно заряджений контент — від захоплюючих історій успіху до зворушливих візуальних образів, що викликають бажання стати частиною цього світу через споживання відповідних

Окрім того, бренди завдяки створенню лімітованих колекцій або ексклюзивних пропозицій викликають у споживачів відчуття терміновості та страху упустити можливість, що стимулює імпульсивні покупки.

Розпізнати ці маніпуляції допоможе критичний аналіз контенту. Звертайте увагу на те, як подається інформація. Якщо акцент робиться на емоціях або створюється ідеалізований образ без реальних підстав, варто задуматися про можливу маніпуляцію. Перед покупкою запитайте себе, чи дійсно цей товар вам потрібен, чи бажання придбати виникло під впливом медіа.

Розуміння цих механізмів дозволяє споживачам критично оцінювати інформацію та робити усвідомлені вибори, захищаючи себе від непотрібних витрат та нав’язаних стереотипів.

Марія Бондаренко, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.