У березні 2025 року світова медіаспільнота вибухнула обуренням через публікацію еротичного роману Daddy’s Little Toy авторки з Австралії Лорен Тесолін-Мастроси, відомої під псевдонімом Тори Вудс. Ця історія — приклад того, як художня вигадка, що перетинає моральні та етичні межі, може призвести не лише до медійного скандалу, а й до реальних юридичних наслідків для авторки.

Лорен Тесолін-Мастроса. Джерело: news.com.au

Роман Daddy’s Little Toy розповідає історію 18-річної дівчини, яка вступає у стосунок з другом свого батька. У книзі прямо вказано, що чоловік «запримітив» дівчину ще у трирічному віці. Обкладинка, стилізована під дитячі кубики, лише підлила олії у вогонь — вона виглядала як дитяча книжка, хоч і супроводжувалась позначкою «18+».

Джерело: news.com.au

Медіа зреагували миттєво. Заголовки у провідних виданнях — від New York Post до The Sun — рясніли словами «педофілія», «збочення», «психологічне насильство». Соцмережі буквально «вибухнули»: читачі, автори, критики й активісти закликали до заборони книги та притягнення авторки до відповідальності. Goodreads, Amazon та інші платформи швидко видалили книгу з продажу та бібліотек.

Особливо гостро зреагували американські користувачі TikTok та Twitter (X), які запустили хештеги #CancelToriWoods та #ProtectChildren. Відео з критикою книги збирали мільйони переглядів, а обговорення сягнуло навіть телевізійних токшоу.

Обурення не залишилось лише у віртуальному просторі. Поліція Нового Південного Уельсу (Австралія) почала розслідування після численних скарг. У результаті Лорен Тесолін-Мастросу було заарештовано та висунуто обвинувачення у володінні, розповсюдженні й створенні матеріалів, пов’язаних із сексуальним насильством над дітьми.

Хоча книга є вигаданою історією, австралійське законодавство передбачає кримінальну відповідальність навіть за фіктивні зображення чи описи сексуального насильства над дітьми, якщо вони можуть завдати шкоди або спонукати до подібної поведінки. Саме ця правова норма стала підґрунтям для обвинувачення.

Авторку звільнили під заставу до судового слухання, яке заплановане на березень 2025 року. Вона встигла заявити в Instagram, що «не мала на меті прославляти злочин», а її книга — «гостра художня вигадка». Після хвилі критики облікові записи письменниці в соцмережах зникли.

Цей випадок став лакмусовим папірцем для всього літературного середовища. Обговорення в медіа вийшло за межі самого роману — йшлося про етичну відповідальність авторів, модерацію контенту на платформах, а також межу між свободою слова та суспільною безпекою.

Хтось назвав дії поліції «цензурою», інші — «справедливим покаранням». Але головне питання залишилося відкритим: чи може художній твір бути кримінальним злочином, якщо його зміст порушує глибоко етичні та правові норми?

У підсумку історія з «Daddy’s Little Toy» стала не просто черговим скандалом у літературному світі, а й важливою точкою у глобальній дискусії про відповідальність творців, свободу мистецтва та захист вразливих груп. І ця розмова, схоже, тільки починається.

Марія Бондаренко, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.