В останні десятиліття питання репрезентації у медіа стало однією з ключових тем у суспільних дискусіях. Важливість рівного представлення в медіа — в кіно, серіалах, подкастах і журналістиці — неможливо переоцінити. Таке представлення не тільки відображає соціальні зміни, але й активно формує культурні уявлення про роль цих груп у суспільстві. Однак, чи дійсно зростає кількість жіночих голосів та небінарних персонажів у медіа, і чи відповідає це реальному стану справ?

Зростання присутності жінок і ЛГБТК+ осіб стало особливо помітно в таких індустріях, як кіно та телебачення, де все більше жінок займають центральні ролі, а також з’являються нові персонажі, які розривають традиційні стереотипи про гендерну ідентичність і сексуальність. Небінарні персонажі також стають частиною головних сюжетних ліній, хоч і в меншій кількості. У 2025 році кіно- та телепродукції з небінарними персонажами вже стають звичним явищем. Однак проблема залишається в тому, що ці персонажі часто є “вторинними” або “допоміжними” у порівнянні з центральними героями або постають як тема для негативного обговорення, що є свідченням обмеженого визнання і реальної інтеграції таких персонажів у сюжетах.

Проте, що стосується журналістики, гендерний баланс у медіа все ще є проблемною темою. Хоча жінки, ЛГБТК+ особи та небінарні люди значно частіше потрапляють на перші сторінки та в ефір, їх часто розглядають через призму певних стереотипів. Гендерний баланс у топових новинних медіа у 2025 році також є предметом обговорень. Кількість журналісток і представників ЛГБТК+ у новинних редакціях зростає, але їх роль, як і раніше, обмежена. Багато медіаорганізацій розплачуються за недостатньо різноманітний представницький склад редакцій, що позначається на якості контенту. Часом це може призвести до упередженості в репортажах, особливо коли йдеться про питання, які стосуються прав ЛГБТК+ спільноти або гендерної рівності.

«Зважаючи на те, що у Росії гомофобія є частиною національної ідеології, важливо показувати, що ми інші. Ось чим ми відрізняємось — ми готові поважати права кожного і кожної. Один із голів комітетів Верховної Ради сказав: “Незалежно від мого ставлення до ЛГБТ та моїх уявлень, оскільки Путін — гомофоб, я вважаю, що ми, як український парламент, маємо бути іншими», — каже народна депутатка Інна Совсун.

У подкастах ситуація дещо інша. Завдяки демократичній природі платформ, яка дозволяє кожному створювати контент, ми спостерігаємо значне збільшення жіночих та ЛГБТК+ голосів. Подкасти — це не лише платформи для розважального контенту, але й для освітніх програм, де йдеться про права жінок, гендерну рівність, сексуальність і рівність. Тут можна знайти реальні голоси жінок і небінарних осіб, які обговорюють важливі соціальні теми та виклики, з якими вони стикаються у повсякденному житті. Незважаючи на те, що жінки становлять 47% усіх слухачів подкастів, лише  27% творців подкастів є жінками , що вказує на можливість підняти їхні голоси.

«Незважаючи на те, що різні творці аудіо потрібні, вони зіткнуться з тими ж проблемами виявлення, можливо, навіть більшими, з якими зараз стикаються всі творці аудіо», – говорить журналістка Енні Ленгстон

У сучасному світі репрезентація жінок, ЛГБТК+ і небінарних осіб у медіа стає темою, яка привертає дедалі більше уваги. Ця проблема виявляється складною і багатогранною, оскільки змінюється не лише кількість, але й якість репрезентації. З одного боку, ми спостерігаємо значний прогрес у видимості цих груп, особливо на нових цифрових платформах, таких як подкасти, TikTok та YouTube. Вони стали потужним інструментом для вираження ідентичностей, які довгий час були маргіналізовані традиційними медіа.

Ці нові медіа дають можливість кожному, незалежно від гендерної ідентичності чи сексуальної орієнтації, поділитися своїм досвідом і знайти підтримку в глобальному просторі. Вони дозволяють створювати контент без жорстких обмежень, характерних для традиційних медіа, і надають простір для різноманітних голосів, які раніше залишалися поза увагою. Відеоблоги, подкасти та інші формати стали справжніми майданчиками для активістів і креаторів, які розповідають про реальні проблеми своїх спільнот, даючи приклад для наслідування й надихаючи інших.

Але, незважаючи на цей прогрес, традиційні медіа ще недостатньо адаптувались до потреб часу. Інклюзивний підхід до репрезентації жінок, ЛГБТК+ і небінарних осіб залишається для багатьох викликом. Гендерна нерівність і стереотипи продовжують відображатися у контенті, який формує суспільні уявлення і орієнтує громадську думку.

Вікторія Стень, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.