У світі соціальних мереж може трапитися будь-що. Уявіть, що ви прочитали відгук про певний товар, готель, компанію або ж чийсь коментар на підтримку політика. І наче нічого дивного в цьому нема, крім одного. 

Коментатор на фото – ви.

У вашого «двійника» інше ім’я, інше місто проживання, інший сімейний статус та інша професія. Але… ваше обличчя. 

Знайомтеся, це — бот.

Боти – не тільки програми, як можна подумати через назву, а й реальні люди. Ті, хто сидить в офісі та цілими днями пише коментарі з фейкових, куплених або вкрадених акаунтів. Інколи такі акаунти збирають із особистої інформації справжніх людей — імені однієї та фотографії іншої.

До прикладу, персонаж колишньої київської ботоферми «Прагматіко», Любомир Кукуруза, позичив своє зображення в громадського активіста та депутата Дмитра Костюка. Також естонець Марко Вейде досить несподівано став одеситом Ігорем Вернидубом, який агітував за українських політиків. Про все це стало відомо завдяки  «Слідству.Інфо», які в 2019 році відправили свого журналіста Василя Бідуна розслідувати діяльність ботоферми.  Розслідування опублікувало «Громадське».

Ботоферми – це компанії, що, за допомогою ботів, масово створюють коментарі та просувають тези, сформульовані відповідно до бажань замовника; поширюють дезінформацію чи ворожу пропаганду.

Така компанія часто видає себе як SMM- або PR-агенція. Вона шукає для себе ботів – людей, для яких оголошення про вакансію подається завуальовано – копірайтинг, рерайтинг та робота із соцмережами.

«Ми займаємося піаром, нестандартним піаром. Ми пишемо коментарі… Ми пишемо коментарі, щоб впливати на загальний інформаційний фон» (цитата із мінісеріалу Тараса Дроня «Ботоферма», 2023 року)

Щодня кожен бот пише по 200-300 коментарів, використовуючи від десяти до ста фейкових акаунтів.

«Внутрішня кухня» ботоферм

Розкрутку коментарів замовляють молоді бізнеси, нові ресторани, продавці маркетплейсу, що потребують довіри, та багато інших компаній. Збільшення відгуків сприяє збільшенню популярності, впізнаваності й попиту.

Бізнеси не обов’язково користуються послугами ботоферм, оскільки вони можуть самостійно — через дописи чи оголошення на сайтах вакансій — знайти кількох працівників для дистанційного написання коментарів, що коштуватиме їм менше, ніж оплачувати роботу всієї ботоферми. Все залежить від цілей та масштабів бізнесу.

Однак набагато серйозніше, коли замовником «хайпу» в мережі є не просто молода компанія, а політики, що висувають свою кандидатуру на вибори.

В такому разі, боти повинні працювати так правдоподібно, ніби коментарі писали звичайні люди.

Це означає, що одні працівники ботоферми наповнюють куплені акаунти «справжністю»: сторінка бота має бути такою ж, як і сторінка будь-якого реального користувача; вони повинні імітувати активність в профілі, створювати окремі дописи про життя свого героя, додавати фото тощо. Водночас інші працівники моніторять дописи за ключовими словами, формують потрібні тези і передають коментаторам, щоб ті просунули їх у суспільство.

Натомість користувачі, не усвідомлюючи, яку роль відіграють боти в їхній інформаційній бульбашці, реагують на поширені меседжі й починають взаємодію, тобто відписують ботам у відповідь.

На цьому етапі переважно робота ботоферм завершена, адже все інші зроблять самі люди. Головне, що тема «завірусилася» в інфопросторі. Боти вже задали курс, на який повинні пристати люди.

«З цікавих аспектів роботи, крім того, що люди в коментарях переписуються самі із собою, часто буває й так, що одна компанія обслуговує кілька політичних сил. Тобто ти пишеш коментарі одному кандидату, а потім ще і його опоненту. Ми одночасно вели трьох кандидатів» — розповідає для «Віледж Україна» герой матеріалу «Я працюю ботом і пишу сотні коментарів у соцмережах на день».

За його словами (герой попросив залишитися анонімним, — «Віледж»), політики часом і самі не знають, що в їхній «розкрутці» задіяна ботоферма. Піарники, маркетологи та політтехнологи хочуть в такий спосіб показати високі результати «своєї» роботи. «Бо коли кандидату показують його допис, а там тисячі коментарів і десятки тисяч лайків, він думає, що це так круто працює політтехнолог», — каже герой.

Ботоферми також використовують, щоб «відбілити» чи «очорнити» кандидата (буває, що «відбілювати» доводиться тих, кого так старанно «очорнили», адже тепер вони стали замовниками, а не тими, кого замовили). За цією схемою боти можуть створювати «білий шум», відволікати населення від важливої теми й привертати  увагу до «потрібної».

Як розпізнати ботів

Україна ввійшла у ТОП-5 країн, де за період 2017-2020 років виявили найбільше ботоферм у соціальних мережах (про це йдеться у звіті Facebook щодо загроз, виявлених у 2017–2020 роках, повідомляє ІМІ).

Facebook, як і інші соціальні мережі, постійно вдосконалюють систему, яка розпізнає та блокує ботів. Однак, такі сторінки не завжди вдається ідентифікувати як фейкові. Наприклад,  Instagram має приблизно 10% автоматизованих акаунтів — ботів.

«Вони банять по ключових словах. Просто не поводьтеся, як боти. Кожен зі своїм стилем, зі своїм характером, так, неначе це пишуть реальні люди» (з мінісеріалу «Ботоферма», 2023 року).

Про те, як розпізнати ботів розповіли редакторка інформаційної кампанії «По той бік новин» та комунікаційна менеджерка Інституту розвитку регіональної преси Альона Романюк.

Основні типові ознаки – це:

• Відсутність особистої інформації
• Відсутність фотографії
• Відсутність справжніх друзів
• Наявність у друзів значної частини акаунтів, які також схожі на ботів
• Практично цілодобова активність
• Репости на свою сторінку різних матеріалів у нетиповий для середньостатистичного користувача час. Наприклад, о другій ночі чи п’ятій ранку

Також потрібно пам’ятати, що боти використовують однакові тези. Якщо наративи в коментарях повторюються, різко переважає або хвиля хейту, або хвиля захисту, час усіх коментарів приблизно однаковий, а сторінки коментаторів або закриті, або вже аж занадто чисті, наприклад, без привітань зі святами (боти навряд чи вітатимуть самі себе з різних акаунтів, хоча все можливо), тоді наймовірніше, що це — бот.

У період російсько-української війни, російська пропаганда теж поширюється через боти. СБУ та кіберполіція працюють, щоб їх вичислити та зупинити.

У червні 2024 року у Вінниці ліквідували проросійську ботоферму, яка щодня створювала до 500 фейкових акаунтів. У квітні 2023 року викрили мережу інтернет-пропагандистів РФ у кількох областях України. Загалом упродовж 2022–2023 років Служба безпеки України заблокувала діяльність 76 ботоферм, які просували проросійські наративи, на території України.

Однак Україна не тільки захищається від ворожих ботів, але й створює свої. На початку повномасштабного вторгнення сформувалися кібер-війська України. Українці також створювали «вкиди», спрямовані на росію, також ставали ботами, щоб масово просунути українську пропаганду, а деякі здійснювали хакерські атаки на російські телеканали і сайти, вмикаючи в ефір або вирізку з українських новин, або український гімн.

Проте загалом позитивних ботів, які би працювали на користь, а не на шкоду, значно менше. Ботоферми — це тіньова частина інтернету, де одне видається за інше, де, людина, яка вам відписує, може виявитися цілим офісом ботів із запасами різних «масок» та «облич», що схиляють людей до тієї думки, яка корисна для них.

Важливо не поширювати інформацію, коментарі чи дописи, створені ботами, варто поскаржитися на контент, якщо він не відповідає українській національній ідеї чи містить маніпуляцію. Якщо ваша особиста інформація потрапила до ботів, зверніться до служби підтримки в Facebook чи Instagram, щоб фейковий акаунт заблокували.

Мета ботоферм  та ботів впливати на свідомість людей.

«За моєю спиною горять десятки мільйонів доларів. Це ботоферма… Ботів набагато більше, ніж ви собі уявляєте. І впливають вони на вашу свідомість набагато сильніше, ніж ви собі думаєте» (з мінісеріалу «Ботоферма», 2023 року).

Якщо десятки тисяч коментарів підтримують те, що нам здається неправильним, ми, найімовірніше, засумніваємося у власній думці, ніж в достовірності кожного акаунта.

Однак, знаючи про ботів та їхні ознаки, можна протидіяти поширенню неправдивої або замовної інформації, перешкоджати діяльності ботоферм, скаржачись та блокуючи їхні фейкові акаунти.

І нехай ботоферми покажуть своє власне обличчя.

Лілія Кичма, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.