Коли ви востаннє читали новини про своє село, район чи громаду? Якщо відповідь — «ніколи» або «дуже давно», цілком можливо, ви мешкаєте в новинній пустелі. І не ви одні.

Дослідження Media Development Foundation показало: майже половина мешканців України проживають у громадах, де або відсутні місцеві незалежні медіа, або вони надто слабкі, щоб забезпечити жителів важливою інформацією. Новинні пустелі — це більше не метафора, а реальна мапа.

Що таке новинна пустеля — і чому це проблема не тільки медіа

Термін новинна пустеля означає географічну територію, де місцеві ЗМІ або взагалі відсутні, або не виконують базових функцій: не інформують про рішення влади, не розповідають про проблеми громади, не контролюють місцевих чиновників. Тобто не виконують те, що називають четвертою владою.

За даними MDF, повністю покритими новинами були лише 48% територіальних громад. У решті випадків місцевих мешканців або інформують неякісно, або не інформують узагалі. Особливо критичною ситуація є на деокупованих територіях, де через безпекові ризики медіа просто не можуть працювати.

Чому зникають місцеві медіа

Причин — декілька. Перша й очевидна — економічна. Після повномасштабного вторгнення більшість локальних редакцій втратили джерела фінансування: локальний бізнес зник або зменшив підтримку, а державна реклама й дотації давно не забезпечували сталості.

Друга причина — безпека. У громадах на лінії фронту або поблизу російського кордону багато медійників виїхали або перейшли в інші сфери. Ризики репресій, обстрілів, відсутність інтернету та електрики — не той ґрунт, на якому розквітає журналістика.

І третє — конкуренція з соціальними мережами. Люди все частіше дізнаються новини з Telegram-каналів і Facebook-груп, які часто не мають редакційної відповідальності. Це замінює журналістику, але не гарантує перевіреної інформації.

Реакція медійної спільноти: критика та образа

Публікація дослідження Media Development Foundation викликала бурхливу реакцію у соцмережах серед медійників, які сприйняли висновки як особисту образу або надмірне спрощення реальності.

Ольга Кулько:
 «Цікаво, як ви шукали медіа? Дивилися через щиток для електрозварювання?» (іронія про методологію)

Halyna Yaremchuk:
 «Погано ви досліджували, шановні. Пустеля хіба у вас в даних, якщо ви (свідомо чи ні — невідомо) ігноруєте місцеві медіа територіальних громад чи районів, які не тільки роблять класні новини, а й готують проєкти, відео-контент, інтерв’ю та репортажі і всіма силами намагаються бути цікавими та конкурентоспроможними.»

ІнфоМалин:
«То ви кажете, що нас нема?»

Ці відгуки свідчать про те, що тема новинних пустель у локальних медіа — болюча і неоднозначна, і викликає як підтримку, так і оборону з боку фахівців галузі.

Що це дослідження означає для суспільства

Новинні пустелі — не лише про відсутність інформації, а й про відсутність контролю. Там, де немає журналістів, легше замовчати корупцію, не пояснювати бюджетні витрати, уникати публічного діалогу. Це також — простір, у якому легко поширюються фейки, бо немає кому їх перевіряти.

Крім того, мешканці громад без медіа часто відчувають себе «невидимими». Вони не бачать відображення своїх проблем і життя у новинному полі — і це породжує недовіру як до медіа, так і до держави загалом.

Тімоті Снайдер, історик із Єлю, неодноразово наголошує: локальні ЗМІ — одна з найпростіших речей, які можна виправити, але саме вони є імунітетом демократії. «Місцева газета — це вже дисруптивно, — каже він, — якщо у людей немає місцевих газет, вони все життя недовірятимуть “ЗМІ”. Без зв’язку з локальним вони одразу переходять до національного або конспірологічного» globalupfront.com.

У іншому контексті Снайдер пояснює:

«Якщо нема локальних газет…, тоді люди недовіряють тому, що називають “медіа” все життя. Без зв’язку з локальним вони одразу переходять до національного, або до конспірології» .

Це ідеально резонує з українською картиною: де слабкі або відсутні медіа — зростає недовіра, фейки й ізоляція.

США: масові закриття газет та прихід Трампа

У США закривається близько двох газет щотижня, а десятки мільйонів американців фактично живуть у “news deserts” — з жодним або одним джерелом місцевої інформації . У результаті мешканці перемикаються на соцмережі та національні медіа, там же знаходять відповіді на свої щоденні потреби — або конспірологію.

Водночас Снайдер зауважує: «погані новини» та «новини, що миттєво замінюються» — не журналістика:

«Кожна історія на телевізійній стрічці новин перебігає з одної до наступної… ми б’ємося хвилею за хвилею, але ніколи не бачимо океану».

Наприклад Northwestern Medill Local News Initiative виявили, що лише за минулий рік в Америці закрилося 127 місцевих газет, а 55 млн американців опинилися в умовах “інформаційної пустелі” — без жодного локального ЗМІ. Понад 200 округів — є “news deserts”, ще понад 1 500 — лише з одним джерелом інформації.

Springfield, Колорадо: є сайт — немає новин

Місто з 1 400 мешканцями має сайт, але останнє оновлення датоване 10+ днів тому. Міський голова зазначає: “жителі черпають інформацію з соцмереж, де немає фактчекінгу, що породжує дезінформацію”.

Чи є вихід із пустелі для України

У дослідженні MDF пропонують шляхи розв’язання проблеми. Один з них — підтримка малих медіа через донорські програми, які можуть забезпечити стабільне фінансування та розвиток локальної журналістики. Інший — розвиток партнерств між національними та місцевими редакціями.

Окремо експерти наголошують: громади самі можуть бути рушієм змін. Наприклад, через підтримку незалежних ініціатив, підписку, участь у створенні контенту. Адже попит народжує пропозицію — навіть у медіа.

Поки великі редакції конкурують за національний порядок денний, половина країни мовчки спостерігає за новинами про інших. І якщо ми хочемо побудувати справді демократичне суспільство, це мовчання треба почути.

Ольга Рура, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.