Державні інфлюенсери: як Президенти України та США взаємодіють з підписниками в онлайні

Ніколетта Мірявець

Опубліковано: 10-03-2024

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Активний розвиток сучасних засобів комунікації та інформаційних технологій вносить величезні зміни у всі сфери життя. Вони полегшують взаємодію між різними народами та верствами суспільства, роблять дані доступними та відкритими. У ході цієї еволюції народ починає пристосовуватися і масово використовує різні майданчики для поширення свого візуального, аудіо та текстового матеріалу. Можливість бути почутим формує відчуття цінності та вагомості, яке спонукає декотрих до активного залучення у громадське життя. Контент, який вони продукують, стає тригером не лише до особистих, а й до суспільно-політичних змін.

Цей текст є частиною моєї курсової та бакалаврської роботи, яка охоплює детальний аналіз комунікаційної стратегії Володимира Зеленського. Метою мого дослідження є не політична оцінка діяльності чинного Президента України, а насамперед дослідження його комунікаційної стратегії у міжнародній площині.

З початку повномасштабного російського вторгнення на територію України постала гостра потреба консолідації громадських зусиль задля спільної боротьби з ворогом. Тут в нагоді стали небайдужі контент-мейкери, які акумулюють довкола себе чималу кількість користувачів. Одне прохання такого медійника здатне спричинити як мінімум ажіотаж, а як максимум реальні державні оновлення. Тож не дивно, що з 24 лютого 2022 року саме вони стали одними з найпотужніших каналів поширення інформації. Якщо вчора в мережі з’явився допис про корупціонерські схеми сім’ї Гринкевичів, то сьогодні українські соціальні мережі ряснітимуть матеріалами на таку тематику, а найближчим часом ми навіть зможемо почути про обшуки у скандальної родини. Згідно з дослідженням громадянської мережі «Опора» найпопулярнішим джерелом інформації для українців станом на 2023 рік є соціальні мережі — їх обирають 77,9% опитаних. Водночас довіру до таких майданчиків висловлюють 60% респондентів.

фото взято з громадянської мережі «Опора»

Чималу популярність віртуальні комунікаційні мережі здобули завдяки своєму зрозумілому, інтерактивному інтерфейсу та інформаційним можливостям. Спраглі естетики користувачі отримали змогу публікувати різножанровий контент та отримувати у відповідь онлайн-схвалення своєї діяльності. Бажання успіху чи банального пасивного відпочинку змушує щодня реєструватися у соцмережах сотні людей.

Згідно з дослідженням Al Jazeera 4,8 мільярда користувачів використовують віртуальні платформи станом на 2023 рік. Це більше ніж половина усього людства. Натомість в Україні станом на 2021 рік послуговуються соціальними мережами 26 мільйонів осіб згідно з аналізом Globallogic.

фото взято з Al Jazeera

Фоловерські спілки, очікуючи на свіжий допис обраного інфлуенсера, почали створювати попит на різну продукцію, а як наслідок, приносити прибуток найактивнішим користувачам. Просте захоплення переросло в професію. Сотні мільйонів людей почали розвивати свої сторінки у соціальних мережах не лише задля розваги, а й заради грошей. У 2022 році існувало понад 600 мільйонів блогів та 1,9 мільярда вебсайтів згідно з дослідженням Web Tribunal. Щодня такі юзери публікували понад 6 мільйонів дописів, щорічно — 2,5 мільярда. Для перегляду такої кількості матеріалу людині знадобилося б чимало часу. Дослідники з DataReportal підрахували, що типовий користувач у середньому проводить щодня по 2,5 години, щорічно — 864 години чи 36 днів, а протягом середньостатистичного життя — 5,5 років.

фото взято з Al Jazeera

Інтерактивні майданчики дають нам змогу переглянути різного формату фото чи відео, написати текст чи записати відео або аудіоповідомлення.  Функціонал соціальних мереж варіюється залежно від обраної платформи, задовольняючи нашу інформаційну, комунікативну, естетичну чи розважальну потребу. Реєструючись, ми обираємо, який саме контент творитимемо чи споживатимемо.

Загалом у світі найбільше користувачів станом на 2023 рік зареєструвалось у Facebook — майже 3 мільярди осіб. Натомість у YouTube — понад 2,5 мільярди, а у WhatsApp та Instagram — по 2 мільярди згідно з аналізом Al Jazeera. Однак популярність соціальних платформ у різних країнах різниться. Наприклад українці найбільше використовували у 2023 році Telegram (71,3%), YouTube (66,2%) та Facebook (55%) згідно з дослідженням громадянської мережі Опора.

фото взято з громадянської мережі «Опора»

Розвиток соціальних платформ змінює ставлення та вимоги до офіційних державних осіб. Якщо раніше побачити президента країни було можливо тільки у теленовинах, то зараз люди мають можливість не лише бачити очільників держав, а й слідкувати за кожним їхнім днем. Сучасні користувачі вимагають від обраних кандидатів активного щоденного звітування, сенсаційних висловлювань та вчинків. Офіційних осіб неначе оцифровано та перенесено у віртуальну реальність, де вони мають змогу поспілкуватися та взаємодіяти з кожним своїм підписником.

Від ефективності такої реально-нереальної комунікації залежатиме рейтинг громадської любові. Якщо хочеш запам’ятатися, як видатний та сучасний президент, то маєш володіти цифровими навичками. Від тебе вимагатимуть швидкого реагування на події в онлайні, яскравих фото та буденних сторіс. Окрім цього, ти повинен продуктивно та якісно виконувати величезний міжнародний та внутрішньополітичний пласт роботи, який визначений законом. Президенти вже апріорі є найпопулярнішими контент-мейкерами позаяк від їхньої офіційної комунікації та діяльності залежить реальна доля країни. Якщо типовий юзер може дозволити собі написати гнівний допис, то наслідки такої взаємодії відчує незначна кількість осіб. Однак, якщо ідентичне вчинить президент тієї чи іншої держави, то наслідки відчують усі громадяни країни.

Американський дослідницький центр Gallup проводив опитування, хто з публічних світових осіб є найбільш популярним ньюзмейкером у США станом на 2023 рік. Згідно з результатами на третьому місці — Володимир Зеленський, а на сьомому — Джо Байден. Обидва протягом останніх років проводили активну комунікаційну взаємодію. За їхніми соціальними мережами стежать мільйони осіб. Наприклад, найбільше підписників у Президента України зосереджено в Instagram — понад 16 мільйонів. А у Президента США найбільше слідкувачів у Twitter — майже 34 мільйонів.

фото взято з Gallup

Цікавим є те, що найпопулярнішою соціальною мережею в США є Facebook згідно з дослідженням Statista. Однак на цьому майданчику у Джо Байдена всього 11 мільйонів слідкувачів. У найпопулярнішій соціальній мережі України Telegram у Володимира Зеленського лише 800 тисяч підписників. Для того, аби зрозуміти чому у президентів відносно небагато підписників на тих платформах, які найбільше використовують громадяни їхніх країн, ми проаналізували їхній контент.

Телеграм-сторінка Володимира Зеленського здебільшого зорієнтована на українського читача. На цій платформі чинний Президент публікує свої щоденні звернення до українців, відео з виступів на міжнародних самітах, короткі текстові дописи з різними тематичними фото та відео. До своїх відеозвернень він додає коротку анотацію українською мовою. Опісля дублює ідентичний допис вже з англійськими субтитрами та описом. Текстові україномовні публікації зазвичай не дублюються на іноземну аудиторію. Це правило теж стосується відео та фотопривітань з нагоди святкування, інформувань та вшанувань, які були підготовлені в честь урочистих подій, днів жалоби чи екстреного оголошення. На кожен допис слідкувачі можуть відреагувати різними емоджі.

Часто можна побачити на телеграм-сторінці президента посилання на ютуб-канал Офісу Президента України, де опубліковані відео з різних інтерв’ю чи виступів очільника країни. Здебільшого наскрізною темою його публікації є військова тематика, міжнародна допомога та звітування. Згідно з аналізом Forbes найчастіше Володимир Зеленський використовував у своїх промовах до українського та іноземного слухача слова: життя, підтримка, безпека, свобода.

фото взято з Forbes

Фейсбук-сторінка Джо Байдена зорієнтована на американського користувача. Тут переважає невеликий текстовий контент з додаванням reels та рідше фотоматеріалів. Відео здебільшого емоційно забарвлені. Найвживанішими словами президента під час промов згідно з дослідженням є: робота, зміни, надія, світло, повага, ком’юніті та людські права. А відповідно до дослідження медіа «Слово і діло» під час своєї інавгурації очільник США 144 рази використовував слова: ми, нас, наш.

Тематика останніх дописів Джо Байдена пов’язана з передвиборчою агітаційною компанією. Популярним є висвітлення політичних невдач Дональда Трампа та акцентування уваги на досягненнях чинного Президента.

Загалом контент очільника США зорієнтований довкола реформ та звітувань, які він публікує для того, аби поінформувати свій народ. Його фейсбук-стрічка рясніє дописами про права жінок, освіту, медицину та політику. Цікавим є те, що Джо Байден проводить відеотрансляції у себе на сторінці та публікує свої особисті рефлексії щодо заяв колег. Фейсбук-сторінка президента більше нагадує особистий блог аніж акаунт очільника держави через таку неофіційну риторику. Про відкритість Президента США до діалогу зі своїми читачами свідчить й те, що останнім доступна функція коментування його контенту. Користувачі також можуть поширювати та лайкати його публікації.

фото взято з медіа «Слово і діло»

Соціальні мережі стали незмінним повсякденяням більшості людей. Кожен шукає для себе на просторах цих платформ той різновид контенту, який задовольнятиме його потреби. Декотрі з нас беруться за його творення. Команди президентів різних країн освоюють цифрові майданчики для того, щоб інформувати народ про результати своєї діяльності у зручному для них форматі. А позаяк українці здебільшого використовують віртуальні платформи для новинного контенту, то Володимиру Зеленському доводиться реагувати на такі виклики й продукувати саме такого роду контент. Вдала комунікація президентів у мережі сприяє більшій довірі до їхньої діяльності та позитивно впливає на формування їхнього політичного рейтингу, бо транслює аудиторії гнучкість та готовність до будь-яких цифрових, і не тільки, викликів.

Ніколетта Мірявець, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.