За даними дослідження, яке цього літа провів Київський міжнародний інститут соціології за сприяння Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, з’ясувалося, що 43% українців ставляться до ВПО позитивно, 47% – нейтрально, і лише 7% – негативно. 

Важливо розуміти, що часто образ внутрішньо переміщених осіб формують саме медіа. Особливо це стосується тих закордонних видань, або ж ресурсів, які схильні сприймати все написане українськими журналістами за правду, навіть якщо вона дещо викривлена. 

Почнімо зі статистики: війна в Україні призвела до масового переміщення населення. За даними ООН, станом на 1 серпня 2023 року в Україні було зареєстровано близько 8 мільйонів внутрішньо переміщених осіб, а приблизно стільки ж, тобто 8 мільйонів людей, покинули країну.

Але якими постають ВПО та біженці у світлі українських медіа? На українських ресурсах різноманіття матеріалів про людей, які вимушено покинули свої домівки, настільки велике, що знайшлося місце і для мови ворожнечі, брехні та очевидно негативного ставлення. Образ внутрішньо переміщених людей в українських медіа є важливою складовою, оскільки він може впливати, і вже впливає, на суспільну думку щодо цих людей.

Ряд медіа зображує внутрішньо переміщених осіб та біженців як героїв, сміливих людей, які не впали духом після настання складних обставин у житті. Очевидно, що такий образ резонує з думкою про те, що вони не обирали собі такої долі і, вочевидь, обрали б просто повернутися у свої домівки і не зазнати горя.

Ось, до прикладу, сайт “Unbroken” постійно розповідає про ВПО, які  зазнали поранень, втратили свою домівку у рідному місті, проте тепер знайшли прихисток у Львові та проходять реабілітацію у зв’язку з отриманими фізичними та психологічними травмами.

Джерело: Unbroken

Як ще один приклад, маємо проєкт від радіо «Свобода» під назвою «Ти як?» про українців, яких війна вигнала з рідної домівки. У цих сюжетах волонтери розповідають про те, як вони допомагають людям знайти житло, роботу та забезпечення медичною допомогою.

Джерело: Радіо Свобода

Також медіа часто публікують матеріали, які можуть допомогти внутрішньо переміщеним особам та біженцям, або ж поширюють матеріали-нагадування іншим не забувати про існування людей, які потребують допомоги. Ось кілька прикладів:

Джерело: Уніан

Джерело: Суспільне медіа

Також, медіа-ресурси часто публікують статті, в яких дають чіткі поради, як діяти в певних ситуаціях. Наприклад, ось тут радять що робити, якщо переселенець не має трудової книжки, але хоче отримувати пенсію.

Джерело: 24 канал

Джерело: Вікна

Проте, на жаль, у деяких українських медіа ВПО та біженці зображені у негативному світлі. Часто можемо побачити образ “людей-маріонеток ворожої пропаганди”, що несуть загрозу для безпеки та цілісності країни. Ось кілька прикладів:

Джерело: ТСН

У цьому матеріалі йдеться про внутрішньо переміщених осіб, яких перевірятимуть за місцем їхньої реєстрації. У випадку, якщо при перевірці вони будуть відсутні, то соціальні виплати будуть припинені. Досить часто ТСН замість коректного розгляду проблеми, за допомогою абревіатури та життєвої ситуації людей створює сенсаційні заголовки, які лише поглиблюють стереотипи.

Джерело: ТСН

А в ось тут журналісти акцентують увагу на тому, що через складні життєві обставини переселенці, а зокрема жінки, готові йти на продаж особистих фото та відео інтимного характеру. І в той час поки одні іноземці максимально допомагають українцям, інші намагаються скористатись чужим горем задля власного блага.

Джерело: Вікна

Ці та схожі сюжети можуть сприяти поширенню стигматизації і дискримінації ВПО та біженців. Звісно, більшість українських медіа не створюють такі негативні образи, а навпаки, зосереджуються на позитивних історіях, проте винятки є і їх варто викорінювати. Завдання українських медіа зараз – не шукати антигероїв серед «своїх», а старатися на благо своєї країни для того, аби в кожному, хто зазнав горя через війну, побачити гідну поваги людину, що не склала руки на складному життєвому шляху.

Ось декілька порад про те, як писати про біженців і про що памʼятати, щоб не поширювати шкідливі стереотипи:

1. Використовуйте коректні терміни. Йдеться про те, що біженці, ВПО та іммігранти — це різні поняття. Перед тим, як писати матеріал на цю тему, варто зрозуміти та врахувати особливості кожної з дефініцій та обрати найбільш прийнятну.
2. Коли ми пишемо про переселенців — у переважній більшості це громадяни України. Тому потрібно бути уважними і не розмежовувати ВПО та українців, тому що поділ на «ми/вони», як мінімум, не доречний.
3. Не варто узагальнювати. Кожна людина має свою унікальну історію. А переселенців, що живуть в Україні, лише цей статус і узагальнює.
4. Не користуватися стереотипами та ярликами. Не можна називати тих, хто зазнав горя в житті у вигляді зруйнованої домівки або отриманих психологічних травм «зрадниками» чи «ворожими агентами». Вимушене переселення не варто сприймати як тест на патріотичність, а радше як травматичну ситуацію.
5. Поважайте свого героя і його бажання. Перед тим, як написати матеріал про, наприклад, складне матеріальне становище людини у звʼязку зі статусом, чи про ставлення до нього суспільства — спитайте дозволу.
6. Не варто наголошувати на регіональній приналежності людини. Інколи це сприяє формуванню негативного ставлення до представників певних місцевостей.

Пишімо якісно, правдиво та уважно. На медійниках зараз дуже багато відповідальності за суспільну думку, ставлення та загальне враження, тож будьмо уважні до того, що робимо та як пишемо.

Анастасія Кузьо, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.