У 21 столітті Інтернет став невід’ємною частиною життя людства. Глобальна мережа використовується майже в усіх сферах діяльності людини. Купити або продати будь-що не відходячи від комп’ютера, відвідати бібліотеку або перенестись за тисячі кілометрів в будь-який куточок світу, сидячи на дивані, обмінюватись думками та спілкуватись з друзями та знайомими з різних країн, навіть працювати, не виходячи з дому, – всі ці можливості дає нам Інтернет. Завдяки цьому, темп життя людини пришвидшується: вона встигає зробити більше, але водночас, починає потребувати більшого.

Підприємства, які працюють в сфері послуг змінюються та модернізуються, намагаючись не втратити клієнта: банки наввипередки одні з одними впроваджують системи, за допомогою яких власники рахунків можуть проводити операції з грошима в мережі, юристи охоче надають онлайн консультації. Споживач з легкістю може зняти/орендувати/забронювати квартиру/приміщення/номер в готелі, запланувати тур та купити авіаквитки в будь-яку екзотичну країну через веб. Навіть звичним на сьогодні явищем стає освіта через Інтернет, котра дає людині шанс отримати диплом престижного іноземного закладу, не залишаючи своєї рідної країни.

Тож не дивно, що журналістика, яка створена для всебічного та об’єктивного інформування суспільства, користується можливостями глобальної мережі «на повну». Інтернет дає багато інструментів для переваги над більш класичними мас-медіа. По-перше, це мультимедійність та конвергентність. По-друге, це відкритість для взаємодії з читачами. Останнє дає можливість краще розуміти, яка форма та подача інформації потрібна сучасній людині. Про це свідчить декілька фактів, які надають дослідники з Pew Research Center.

1. За даними comScore Media Metrix, які дослідили вхідний трафік 50 топових цифрових новинних ресурсів, можна побачити, що 39 з 50 онлайн-видань мають більшу відвідуваність сайту та допоміжних додатків з мобільних пристроїв, ніж з комп’ютерів.

Проте, всього на 10 з 50 сайтів, користувачі мобільних пристроїв проводять більше часу за одне відвідування.

Про що це свідчить? Користувачі мобільних пристроїв звикають до великого потоку інформації, яку треба фільтрувати, адже вони залишаються під’єднаними до мережі практично в будь-якому місці.

Вони не звикли детально досліджувати питання в той самий час, як отримують інформацію, їх швидше цікавитиме проблема в динаміці її розвитку. Вже вдома за комп’ютером чи ноутбуком, людина читатиме лонгрід чи самостійно досліджуватиме інформацію. Тож користувача мобільного гаджета швидше зацікавить декілька коротких заміток на якусь тему, ніж великий чи якісний матеріал.

2. За інформацією Національного громадського радіо Америки, кількість завантажень їхніх подкастів зросла на 41% за 2014 рік. За даними Edison Research, відсоток американців, які слухали подкасти за останній місяць у 2015 році становить 17% , що майже вдвічі більше ніж в 2008 році (9%).

До слова, наприкінці 2015 року компанія Apple помітила цю тенденцію та ввела нове програмне забезпечення для своїх гаджетів у вигляді спеціальної програми, за допомогою якої можна легко скачати на свій iPad чи iPhone будь-який подкаст.

Подкасти стають популярними. І не дивно, адже дуже привабливо мати змогу послухати радіо-передачу, лекцію чи інтерв’ю в потязі або у літаку, де можливість приєднатись до мережі обмежена.

3. Важливий внесок в інформуванні американського населення, за даними Pew Research Center, відіграють такі соціальні мережі як Twitter та Facebook.

В 2015 році більшість користувачів цих платформ (63% в обох) повідомляють, що використовують ці сервіси не тільки для спілкування та поширення інформації, яка стосується друзів та родичів, а і як джерело загальних новин та заходів. В 2013 році частка людей, які отримували новини з соціальних мереж була 52% в Twitter та 47% у Facebook.

В той же час можемо помітити цікаву закономірність. Кількість відвідувачів, які дізнаються «гарячі» новини в Twitter, майже вдвічі більша, ніж в Facebook (59% та 31% відповідно).

Чому так? Швидше за все, через неможливість постити в Twitter повідомлення, довші, ніж 140 символів. Тому саме сюди потрапляють найцікавіші та найвідбірніші заголовки інформаційних ресурсів, найяскравіші вислови промовців та єдине фото, котре може в цілому описати ту чи іншу подію. Тож це саме той випадок, коли чим менше тексту, тим краще. На більш розлогі матеріали користувачі переходять переважно із Facebook.

4. За 2014 рік фінансування електронної реклами в США, включно з мобільною, зросло на 18% та становило 50,7 мільярдів доларів США (43,1 мільярд в 2013 році). Фінансування іншої реклами за рік зросло всього на 1 млрд. (128 в 2013 – 129 в 2014). Це свідчить про те, що рекламодавці зрозуміли потенціал нових медій та Інтернету в цілому.

5. 2014 рік був для класичних ЗМІ в Америці не надто вдалим. Аудиторія провідних кабельних телеканалів в прайм-тайм зменшилась аж на 8%, а газетний обіг – на 3%. Натомість, вечірня аудиторія інтернет-телебачення та місцевих новин зросли на 5% та 3% відповідно.

Із відповідних даних можемо зробити висновок, що з кожним роком нові медії усебічно розвиваються, залишаючи позаду традиційні канали передачі інформації. Якщо головною особливістю попередніх років була власне швидкість подачі новин та їхня доступність, то тепер це ще й якість.

У Сполучених Штатах Америки за останні три роки значно помітним став перехід користувача від комп’ютера чи ноутбука до мобільного пристрою (що засвідчує неймовірна кількість мобільних варіантів сайтів чи додатків програм в Інтернеті, а також, що можемо простежити через входи на сайт). Також зросли в популярності подкасти та інтернет-радіо, що може бути пов’язано із бажанням бути проінформованим під час роботи, водіння автомобіля чи (щодо подкастів) у місцях, де немає можливості бути приєднаним до мережі. Twitter «повернувся у тренд», бо саме тут користувач «виловлює» найважливіше, а завдяки Facebook має змогу глибше зрозуміти ту чи іншу інформацію. В той же час бачимо, що фінансування реклами у традиційних каналах передачі інформації пасе задніх у порівнянні із грошовим вкладом у електронну рекламу.

В Україну нові віяння Заходу потрапляють тепер дуже швидко. Ми вже можемо помітити аналогічний перехід молодих користувачів від ноутбука до мобільного девайса чи спрямування особливої уваги на «призабутий» Twitter під час Революції Гідності у 2013-2014 роках. Тоді короткі повідомлення із місця події від користувачів мікроблога нагадували «блискавки». Вони були першими сенсаційними новинами, котрі ставали джерелами інформації для багатьох провідних видань в Україні. Вітчизняні медійники уже сміливо можуть вивчати тренди Західного світу, аби за його досвідом знати, що буде популярним у прийдешньому році для їхньої аудиторії.

Завдячуючи новинкам у світі техніки, графічного дизайну, веб-моделювання, споживач отримує нову відмінну форму подачі інформації: репортажі, у яких яскраві та нестандартні фото отримані із повітря, завдяки дронам; мультимедійні лонгріди – історії, доповнені візуалізацією, аудіо та відео; аналітичні матеріали з інфографікою, мапами та 3D анімацією. Усе це приваблює інтернет-користувача, бо дає змогу глибше осягнути цікаву йому тему. Із найцікавіших заголовків у Twitter та найпривабливіших фото у Instagram, із опублікованих статей на Facebook та коментарів до них, подкастів та передач на інтернет-телебаченні, споживач творить своє щоденне мультимедійне видання, котре лідирує у всіх можливих рейтингах.

Comments are closed.