Із зростанням темпів розвитку технологій відбувається і пришвидшений розвиток журналістського середовища. Сьогодні для багатьох недостатньо отримувати інформацію із якогось конкретного джерела, адже у більшості інформаційний ранок розпочинається не лише із прослуховування радіоматеріалів у маршрутних таксі, перегляду «свіжої» преси, але і з стрічки новин в Інтернеті. Журналісти не могли не відреагувати на збільшення запитів аудиторії, тому і виникла потреба у створенні моделі конвергентного ньюзруму,  в якомуколективи телекомпаній передають свої матеріали і радіостанціям, і газетам, і інтернет-виданням. Основна суть конвергенції полягає у тому, щоб робити контент для всіх видів ЗМІ й керувати цим потоком із єдиного центру. Поява конвергентного ньюзруму зумовлена ще і  підвищенням рівня інтерактивності, адже у реципієнтів медіа простору частіше з’являється бажання власноручно створювати контент, тому на сайтах багатьох телеканалів,  радіостанцій, газетних видань кожен може поділитися зі світом певною порцієї почутої чи побаченої інформації. Примітно, що досвід конвергентного ньюзруму можна використовувати у середовищі локальних медіа. У львівському журналістському просторі у форматі такого ньюзруму працює колектив холдингу ТРК «Люкс», що включає редакцію інтернет-видання «Zaxid.net», редакцію радіо «Люкс», телевізійну редакцію «Нашого Репортера», новинний канал «24».  Про позитиви роботи конвергентного ньюзруму, професійну універсалізацію, перспективи журналістського самовдосконалення ми говорили із шеф-редактором ТРК «Люкс» Парасковією Дворянин.

– Параско Ярославівно, яким чином було започатковано модель конвергентного ньюзруму на базі ТРК «Люкс»?

– У нашому холдингу конвергенція з’являлася з появою нового медіа. Коли було радіо «Люкс» – не було потреби у такому форматі,  започаткували газету «Поступ» – журналісти із радіо «Люкс» почали дописувати до видання. Згодом з’явилося телебачення, для якого знову ж таки журналісти-радійники вирішили готувати свою програму «Підсумки», яка отримала національну премію “Телетріумф”). Таким чином працівник нашого холдингу позиціонував себе тривимірно: радійник – телевізійник – газетяр. Сьогодні, коли ми започаткували «24 канал», наші журналісти подають свої сюжети і на загальноукраїнські випуски.

– Скільки осіб працювало у межах формату цього ньюзруму?

– На радіо працювало вісім журналістів: двоє – на міжнародних новинах, п’ятеро – на львівських і редактор відділу. Сьогодні колектив помітно збільшився. Мені здається, у цьому контексті вартніше говорити не так про кількість, радше про якість, бо навіть троє кваліфікованих і професійних журналістів зможуть виконати роботу десятьох працівників.

– Наскільки мені відомо зараз радійна редакція «Люкса» діє окремо від телевізійної. Чи працюють журналісти і надалі за умовами конвергентного ньюзруму?

– Попри те, що формально редакції розмежовані, журналісти не відмовляються від формату конвергентного ньюзруму. Матеріали журналістів-телевізійників є джерелом, з якого постійно черпають інформацію репортери з радіо. Такі ексклюзивні сюжети, адаптовані   до радіоформату, підвищують рейтинг.

– Які позитиви конвергентного ньюзруму у порівнянні із іншими моделями організації праці?

– Якщо з позиції засновника медіа – це оптимізація ресурсу. Дуже часто сюди приписують ще і оптимізацію коштів. З останньою думкою я не погоджуюсь, оскільки журналіст за кожнен матеріал, кожну опцію отримує гонорар. З точки зору керівника, шеф-редактора, позитив ще й у тому, що кожен журналіст має шанс самовдосконалювати себе, відповідно відкриваються нові горизонти для поширення інформації. Така перспектива і цікава, і важлива для іміджу і медіа, і його працівників. З позиції звичайного журналіста конвергентний ньюзрум – це чудовий вишкіл, бо у такому середовищі журналіст вчиться бути мобільним. З точки зору викладача (Парасковія Дворянин є викладачем кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського національного університету ім.І.Франка – авт.) конвергенція дає можливість розрізняти матеріали різних напрямів. Коли я навчаю своїх студентів, то зразу ж намагаюся закцентувати їхню увагу на різниці між радійним, телевізійним і газетним матеріалом  та особливостях їх написання.

– Конвергентний ньюзрум  формує універсальну модель журналіста. Можливо, все-таки спеціалізація у визначеній галузі набагато ефективніша?

– Тут треба чітко розмежовувати поняття, оскільки конвергенція – це насамперед логістика, організація праці журналістського колективу, а не широко профільна спеціалізація.  Звичайно, що кваліфікований журналіст має бути заглибленим у певну тематику. Конвергенція –  чудова можливість налагодити механізм роботи колективу, а те, чи не розгубить себе журналіст, чи зуміє втриматися на плаву, – залежить від нього особисто і від його бажання постійно вчитися і удосконалюватися.

– Ви згадували про те, що ваші журналісти готують випуски для  «24 каналу», зокрема нещодавно в ефірі з’явилися повноцінні новинні випуски з ведучим у студії. Це нововведення було свідченням конкурентоспроможності, оскільки у той час у львівському телепросторі з’явився новий канал «ZIK»? Чи це був ще один етап конвергенції?

– Єдине, з чим конкурує «Люкс», – це з часом, адже ми завжди намагаємось не «випадати» з графіку, робити новини сучасними і актуальними.  Команда телеканалу «ZIK» працює, як на мене, в іншому спектрі, має іншу мету та методи її досягнення. Коли б наші команди конкурували, то ми робили б щось подібне. Мабуть, запровадження цих випусків – це знову ж таки використання і можливостей ньюзруму, і журналістських ресурсів. Ми спробували, перевірили рейтинг випуску, який, як виявилося, є доволі високим і зрозуміли, що цей формат цілком прийнятний для нашого глядача. Новинні випуски на «24 каналі» – це не передвиборча агітація, це право львів»ян бачити тих, хто готує новини для них, право на прізентера. Зрештою ми до такого рішення йшли не один день і на сьогодні воно є абсолютно на часі. Тим паче, що це ще один тест для журналістів «Люкса», можливість випробувати себе як репортери загальнонаціонального каналу.

– Чи відомі вам приклади  роботи конвергентного ньюзруму на базі інших українських медіа?

– Щодо львівських локальних медіа, то є власники, що володіють і інтернет-виданнями, і телеканалами, і радіостанціями, між якими відбувається взаємообмін інформацією. У гіршому випадку – це обмін прагнень того, хто їх заснував і фінансує, тоді принцип роботи конвергентного ньюзруму перетворюється на принцип роботи “селекторної наради”. Щодо загальноукраїнських медіа, то у цьому контексті можна говорити про дублювання інформації на каналах, що належать одному і тому ж власнику. Проте тут неможливо сказати, чи це матеріали одного журналіста, чи ні, оскільки особисто не мала змоги попрацювати у межах цих ньюзрумів.

– Наскільки ефективно може «прижитися» модель конвергентного ньюзруму у сучасній українській журналістиці?

– Думаю, що шлях до конвергентного ньюзруму для української журналістики – незворотний, оскільки сьогодні практично вся зарубіжна медіасфера працює за таким принципом, адже у світі є багато вільних журналістів, що продають свій екслюзив, свіжу інформацію різним джерелам. В Україні практично кожен власник має під своїм протекторатом більш ніж одне ЗМІ, через те йому набагато вигідніше буде поширювати інформацію різними джерелами.

Відгуки (1)

Анонім,