Минуло рівно 9 років після Помаранчевої революції в Україні, як розпочалася нова, під назвою  Євромайдан. Все почалося з того, що влада відмовилася підписувати угоду про асоціацію України з ЄС. Народ відреагував дуже швидко, хоч здавалося, що зневіра від 2004 року ще не розвіялася… Втім,  люди піднялися з такою силою і швидкістю, котру наврядчи хтось ще очікував.

А звідки ж виникла ідея? Перші думки про те, що треба підійматися, виходити з теплих домівок, з’явилися не деінде, як у соціальних мережах. Пости про те, що настав час реагувати на дії влади, набули шаленої популярності. Спершу поодинокі записи про вихід на майдан, фото із нічних чергувань на площах великих міст… Як вірус усе розлетілося по соціальних мережах, і люди почали виходити, висловлювати свої думки і погляди. Ще більшого розголосу та поширення набула інформація після розгону Євромайдану у ніч 30 листопада. Можливо, люди б розійшлися по домівках, зневірені та знесилені. Але ні, тепер з’явився ще більший привід вийти на майдан – протест проти побиття мирних громадян та студентів.

Спершу Facebook (саме тут було найбільше інформації), згодом наповнення сайтів фото та відео: величезна кількість переглядів та репостів.

І тут українська журналістика продемонструвала себе із найрізноманітніших боків – нікуди не заховаєшся. Одразу видно, хто кого підтримує, а хто висвітлює інформацію двосторонньо, а, отже, правдиво.

Тут і почалися масові звільнення. Ініціативу проявляли самі журналісти, яким власники не дозволяли правдиво висвітлювати Євромайдан та події в Україні. Серед таких журналістів Ігор Меделян та Сергій Лефтер, котрі звільнилися з телеканалу «Перший національний» – повідомляє газета «День».

І це не поодинокі випадки…

І саме в такій ситуації видно всю чистоту і об’єктивність журналістики. Тепер видно, хто є хто. Звісно, якщо власник підтримує теперішнього Президента, він не буде наражати себе на небезпеку та відверто іти проти нього. Зрештою, і такі знайшлися. Отямилися, і добре, що усвідомили свою вину і необ’єктивність.

Журналістика набула нового значення. Особливою перевагою і нововведенням стало «Громадське телебачення», про яке кожен свідомий журналіст мріяв вже дуже давно, але все ж таки чомусь нікому досі не вдавалося його організувати. І ось тепер, у напружений політичний час, «Громадське телебачення» стало реальністю. Команда із 16 відомих журналістів щодня працює над тим, щоб об’єктивно та неупереджено інформувати про важливі громадсько-політичні, економічні, культурні, соціальні процеси без цензури, лише у відповідності до публічних засад редакційної політики в умовах прозорого фінансування та звітування.

Надіємося, що і після революції «Громадське ТБ» продовжить свою діяльність.

Comments are closed.