Жінка-берегиня роду, жінка-хранителька домашнього вогнища, жінка-прикраса, жінка-дика кішка, жінка-сама природа, жінка-жертва. Такі стереотипні образи жінок описала дослідниця Оксана Кісь у статті «Обережно: сексизм!» Як медіа показують жінок? Який образ формують у суспільстві? У цьому ми спробували розібратися на прикладі програми «Перші другі з Наталею Влащенко».

Ця програма ще не ставала темою матеріалу для медіакритиків. Про неї коротко згадувала сама Влащенко у своєму інтерв’ю для «Детектора медіа». А в новині на «Телекритиці» «Перших других» позиціонують як «ток-шоу, де телеведуча розповість про чоловіків та жінок публічних людей». Хоча мова йде і про чоловіків,і про жінок, проте гендерний дисбаланс відчутний – з двадцяти останніх випусків з «сильною» статтю записано лише сім розмов. Тобто «першими другими» більше позиціонують жінок.

Жінки в медіа – це окрема сумна тема. Бо як би гучно ми не говорили про рівноправність чоловіків та жінок, останні залишаються дискримінованими. Згідно з моніторингом Інституту масової інформації, у новинах українських ЗМІ жінок згадують втричі рідше, ніж чоловіків. А у ролі експертів журналісти залучають жінок ще рідше – лише у 19% випадків. За даними дослідження, жінок практично не запрошують в якості гостей до студій соціально-політичних ток-шоу на центральних телеканалах. Протягом періоду моніторингу було зафіксовано лише 2 запрошені до студії жінки, порівняно до 40 чоловіків. Окрім того, протягом моніторингу телеканали не запросили до студій ток-шоу жодної жінки-експертки.

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів щодо присутності у них героїнь та героїв Волинського прес-клубу виявив таку гендерну специфіку: найменш героїні присутні у темах війни (15%), політики (17%) й економіки (23%), а найбільше – у медицині (46%), освіті/науці (45%), волонтерстві (35%).

Що ж до програми «Перші другі», то вона намагається привернути більше уваги до жінок, їхнього становища у сім’ї та суспільстві, розкрити жінку як повноцінну особистість, а не як додаток до кухні чи служницю.

Що означає назва програми? «Перші другі» – тобто ті, хто десь вагається між своєю роллю та місцем. «Другі» – як їх бачить суспільство, тобто дружини/чоловіки відомих людей, політиків. І «перші» – як їх хоче розкрити Влащенко – що вони все ж мають великий вплив на своїх партнерів. Хоч і непублічний. До слова, нещодавній випуск програми вийшов уперше не з дружиною чи чоловіком, а з мамою – Павліною Матіос, матір’ю Анатолія Матіоса.

Найперше впадає у вічі інтер’єр студії – співрозмовники сидять один напроти одного за дерев’яним столом, на ньому – лампа з тьмяним світлом, у руках кожного – склянка з чаєм. Тобто співрозмовники перебувають на однакових позиціях, що підкреслює їхню рівноправність.

Ведуча намагається розкрити гостя як особистість: найперше йдуть запитання про дитинство, батьків, перехідний вік, виховання, перше кохання. Наталія Влащенко велику увагу надає тому, що всі особливості характеру, ставлення до протилежної статі, закладаються переважно у дитинстві. Це позначається і на запитаннях.

Найчастіше гостями студії стають саме дружини відомих нині політиків чи державних діячів: Ірина Луценко, Марина Кінах, Ольга Тягнибок, Наталія Кличко, Інна Силантьєва, Марія Максакова, Руслана Пашинська, Наталія Горбаль. Також – чоловіки відомих жінок: АрчілЦинцадзе, Андрій Бондар (чоловік Софії Андрухович).

Власне, досить цікавим було інтерв’ю з останнім. Адже його аж ніяк не можна назвати тінню своєї дружини, Андрій – письменник, перекладач. Наталія Влащенко запитувала про кризи сімейні і внутрішні, зачепила важливу тему ревнощів у літературній сфері, образ через те, що Софія має змогу працювати над великою формою (романом), а Андрій змушений заробляти на життя і щоденні потреби родини. На запитання «Що утримує людей разом?» Бондар без вагань відповів: «Почуття гумору».

Ще одна персона, яка трохи не вписується у цей ряд гостей – Ольга Фреймут. Жінка, яка ніколи не була «другою», не була тінню чоловіка. І їй Влащенко поставила запитання: «Вам не було страшно залишитися самій?» Але загалом інтерв’ю було цікавим, деякі фрази Ольги Наталя згодом цитувала у своїх дописах на ФБ. Наприклад, Фреймут поділила чоловіків на: «чоловіків нашого дитинства», «нашої дружби»,«рагульства».

Особливим було інтерв’ю з Марією Максаковою, оперною співачкою, вдовою вбитого російського депутата Дениса Вороненкова. Проте, ведуча не встигла поставити усіх підготовлених запитань, адже гостя зациклилася на одному моменті десятирічної давності, який, на її думку, визначив таку трагічну долю її чоловіка. Як Влащенко не намагалася, але Максакова все одно поверталася до постаті свого партнера і сенс її слів зводився до одного: «Навіть якби Денис не мав чого розповідати, його б усе-одно вбили, бо не могли пробачити його першості в усьому. Вони (його вороги – Авт.) були гіршими за нього в усьому. Тому вони його ненавиділи».

У програмі є рубрика «Скелет у шафі». Постать на екрані  (який висить збоку від співрозмовників) ставить незручне, не надто приємне запитання гостеві. Андрія Бондара запитували про сім’ю Софії Андрухович та близькість до тестя, Марію Максакову – про причетність до вбивства Вороненкова її колишнього чоловіка.

Отже, програма «Перші другі» відіграє помітну роль у феміністичному дискурсі у медійному просторі. Вона допомагає побачити дружин/чоловіків відомих, публічних людей як самобутніх та повноцінних особистостей, а не №2 після своїх половинок, сірих мишок у тіні. Ведуча спілкується зі співрозмовниками на рівних та приділяє особливу увагу саме їхній персоні, їхньому внутрішньому світу.

Ірина Ладика, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.