7 вересня 2019 року відбулася історична подія: обмін полоненими між Україною та Росією. У результаті 35 українців, які були у кремлівському полоні, повернулися додому, як і 35 ув’язнених, що перебували до того за нашими гратами. Їх зустрічали по-різному в Києві та Москві. Звичайно, що неоднаково це виглядало і в ефірах українських та російських телеканалів. Які ж були основні відмінності у висвітленні цієї події на телебаченні?

Як все було?

Спочатку порівняємо, як відбувалися зустрічі військовополонених в Києві та Москві. Різницю між ними можна побачити у короткому відеоролику «ВВС News – Русская служба».

Звільнених українців просто на посадочній смузі аеропорту чекали їхні рідні та близькі. Зрозуміло, якою зворушливою та емоційною була довгоочікувана зустріч. На місці подій працювало багато представників ЗМІ. На деяких кадрах видно масштаб роботи журналістів (наприклад, момент, коли десятки операторів буквально оточили Олега Сєнцова в обіймах доньки). В аеропорт приїхав і Президент України Володимир Зеленський. Він особисто вітав кожного звільненого від полону українця, а також давав коментарі для ЗМІ.

У Москві був зовсім інший прийом. Колишніх полонених не зустрічали ані родичі, ані друзі. Щойно зійшовши з трапу, вони одразу сідали в автобус. Журналістів на місці подій працювало мало. Це були представники державних телеканалів. Президент Росії Володимир Путін присутній не був.

Обмін на українському ТБ

При перегляді відповідних сюжетів у випусках наших новин відчутна важливість і значущість повернення колишніх українських політв’язнів. Багато телеканалів («24 канал», «Радіо Свобода», «ZIK», «1+1») робили пряме включення і наживо транслювали події в аеропорту. Мова, якою журналісти говорили про них, завжди піднесена. Так, наприклад, ведуча «ТСН» Наталя Мосейчук під час приземлення літака говорила такі фрази: «щемливі миті», «легендарні кадри» тощо.

Зауважимо також, що особи звільнених не приховували. Журналісти називали всіх колишніх політв’язнів на ім’я, щойно вони виходили з літака, та брали в них коментарі. Ця подробиця знадобиться нам для подальшого порівняння.

Наші журналісти згадували і Володимира Путіна. Так у випуску новин «Факти тижня» подають заяву російського президента на Міжнародному Форумі у Владивостоці: «Нам достаточно сложно было принимать решения в отношении конкретных людей <…>. Но, исходя из соображений гуманности, мы подходим к финализации переговоров, которые мы ведём, в том числе и с официальными властями». «Що за гру він веде?» – коментує репортер. Частину цього сюжету присвячено і стратегічній складовій обміну. Так, наприклад, висвітлили суперечки щодо звільнення Володимира Цемаха, ключового свідка та підозрюваного у справі збиття боїнга «МН-17».

На українському телебаченні не обійшлося і без гострих коментарів на адресу Кремля. Так Наталя Мосейчук з «ТСН» під час прямого включення питала в репортера, який на той момент перебував у російській столиці: «Як Москва зустріла зрадників, колаборантів, військових злочинців і шпигунів? Ось таке питання. Інакше не можу».

Обмін на російському ТБ

У випусках російських новин ця подія не виглядала резонансною. Її подавали досить сухо та стримано. Жодних онлайн-трансляцій з аеропорту у Москві телеканали не проводили взагалі.

Згадайте, як українські журналісти називали на ім’я звільнених українців. На російських екранах все було навпаки. На особах звільнених 35-ти людей та на їхніх історіях ув’язнення не зупинялися. Їх майже не знімали на камеру. У випуску новин на телеканалі «Первый» журналіст обіграв це так: «Фамилии большинства освобождённых вряд ли что-то скажут широкой аудитории, но каждый из них наконец может вернуться домой и обнять близких. Это и есть самое главное». Таким чином журналіст змістив акценти і буквально сказав наступне: «Не важливо, хто вони, та в чому були звинувачені. Головне, що повернулися».

Єдиним звільненим, особа якого була відома, – це Кирило Вишинський, колишній український журналіст, який був звинувачений у державній зраді та створенні проросійської інформаційної мережі. Його постать стала зірковою на російських телеекранах. Наприклад, в сюжеті «Обмен с Киевом» на каналі «Россия 24» Вишинському присвячено три хвилини, хоча сам репортаж триває чотири. Коментарі на камеру давав тільки він.

У сюжеті «Новостей на Первом» поза увагою не залишилися й глави української та російської держав. Щодо Путіна, то це був уривок з його попереднього спічу щодо масштабного обміну полоненими, а також така цитата: « <…> Мы две части одного и того же народа, я об этом многократно говорил. А что касается ближайшей перспективы, это в значительной степени будет зависеть от  действующего украинского руководства». Щодо українського президента, то російським глядачам показали, як він після вдалого повернення українців в Київ підтвердив виконання всіх домовленостей.

Не обійшлося без гостроти і на російському телебаченні. Наприкінці того ж сюжету був поданий коментар політолога Олексія Мартинова. Звучить він так: «Это большой аванс президенту Зеленському в надежде, что у него хватит сил и желания постараться разблокировать двухсторонний диалог <…>, прекратить гражданскую войну и закончить антироссийскую истерику». Погодьтеся, звучить досить провокаційно, як і заключне слово репортера: «Политологи констатируют факт, что время, когда украинские власти устраивали опасные провокации для узкоспециальных политических целей, вроде бы, прошло. Украина, наконец, может сосредоточиться на своих внутренних проблемах, которые никак не решить, обвиняя во всем Москву». Так російські канали дають своїм глядачам хибне уявлення щодо того, що відбувається на Сході України.

Такі основні відмінності у висвітленні обміну різними телеканалами. Українське телебачення дало своїм глядачам можливість спостерігати за подіями будь-де та бути частиною цієї довгоочікуваної миті. Проведення прямих ефірів, урочиста мова розповіді, загальний ефірний час, присвячений події, та висвітлення її подробиць доводить важливість повернення наших людей для України. Для росіян приліт своїх сенсацією не став. Подробиць події журналісти не висвітлили, а єдиним, чию історію все ж таки розповіли, був Кирило Вишинський. Такі порівняння показують, якими різними можуть бути манери подачі однієї інформації та який ефект вони здійснюють на аудиторію.

Дар’я Шабаниця, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.