Як «The New York Times» та українська служба «Радіо Свобода» висвітлюють американо-російські відносини у космічній галузі.

У двадцятому столітті завдяки змаганню США та Росії (у минулому – СРСР) стало можливим досліджувати космічний простір не лише у військових цілях, а й у наукових та культурних. Щоб проводити нові експерименти та досягати в них успіху, двом державам доводилось об’єднуватись, оскільки жодна з них не мала достатньо технічних та економічних ресурсів для самостійних досліджень. Але на сучасному етапі історії бачимо, що роль Росії в дослідженні космосу зменшується, а Сполучені Штати прагнуть стати незалежними в цій галузі.

Суспільно-політичні видання України, зокрема онлайн-медіа «Радіо Свобода», теж звертають свою увагу на ці процеси, як і видання Америки, наприклад інтернет-версія «The New York Times». Для порівняльного аналізу оберемо проміжок квітень 2018 – квітень 2019 року, оскільки впродовж цього періоду відбулося декілька подій, що вплинули на формування нових лідерів у сфері безпеки та дослідження космосу.

Із чого все почалося?

Ідея створити космічні війська в президента США Дональда Трампа виникала й раніше, однак її активне висвітлення в американських ЗМК, зокрема в інтернет-виданні «The New York Times», почалося з червня 2018 року. У матеріалі під назвою «Трамп дав розпорядження створити космічні війська як шостий вид збройних сил» за 18 червня 2018 йдеться про те, що президент США аргументував своє рішення створити космічні війська потребою контролювати комерційний трафік запусків космічної техніки та рівень сміття в космічному просторі. Цю новину законодавці та деякі члени адміністрації Трампа сприйняли негативно, пояснюючи, що це спричинить зайву бюрократію. Також виконавчий директор Асоціації з контролю за озброєнням Деріл Кімбол додав: «Найгірше, що це перший крок до прискореної конкуренції між США, Китаєм і Росією в космічному просторі, яку буде важко контролювати без прямих переговорів про правила та відповідальність» (переклад мій. – А. Н.). Автор журналістського матеріалу «Трамп у космосі» (27 липня 2018) засуджує розпорядження президента США, наголошуючи в ліді на тому, що це може стати причиною бойових дій на орбіті Землі.

Скріншот з інтернет-версії «The New York Times»

Далі в тексті журналіст радить Дональду Трампу бути більш дипломатичним. Окрім цього, він упевнений, що Китай і Росія зацікавлені в співпраці зі США та ЄС, оскільки вони теж залежні від безпеки космічного простору. Онлайн-медіа «Радіо Свобода» одразу відреагувало на новину про намір Дональда Трампа створити космічні війська. Відтак 18 червня 2018 року було опубліковано матеріал під назвою «Трамп пропонує створити космічні війська». Але українські журналісти не розбиралися в наслідках такого рішення та не подавали жодних коментарів експертів, як це зробили журналісти «The New York Times». А пояснили лише причини створення цієї військової сили, посилаючись на Трампа, який хоче встановити домінування Америки в космосі.

Загалом українське видання багато приділяє уваги цьому питанню, адже в проміжку квітень 2018 – квітень 2019 було опубліковано шість матеріалів, висвітлюючи тему космічних військ США. Усі вони схожі за змістом та написані у формі новини, тобто без аналізу події. Однак у публікації «Пентагон попереджає, що Росія та Китай загрожують домінуванню США в космосі» (12 лютого 2019) найбільш широко висвітлено, чому Сполученим Штатам необхідне створення космічних військ: «Згідно зі звітом, російська доктрина передбачає використання наземних, повітряних та космічних систем для орієнтації на супутники противника». Як бачимо, стосунки між США та Росією є напруженими та спрямовані на збереження лідерства в космічному просторі.

Що ще відбулося?

Ще одним чинником, який впливає на розвиток характеру партнерства обох держав, є інцидент, що стався 29 серпня 2018 року на Міжнародній космічній станції (МКС) – витік повітря в російському сегменті станції через невеликий отвір. Журналісти «The New York Times» не залишили без уваги цю подію. Найбільш чітка позиція американського суспільства щодо інциденту на МКС  висвітлена в матеріалі «Відповідь Росії щодо чуток про витік повітря на Міжнародній космічній станції» за 13 вересня 2018 року, у якому автор публікації  називає припущення голови Роскосмосу Дмитра Рогозіна, що отвір навмисне зробив хтось із американських астронавтів, «wild», тобто «диким». У кінці матеріалу автор зазначає, що США та Радянський Союз співпрацювали в космосі навіть під час Холодної війни, а також з 2011 року НАСА покладається на Роскосмос, щоб доставляти екіпажі астронавтів на космічну станцію та повертати їх назад. Тобто Сполучені Штати є залежними від участі Росії. Однак ця співпраця перестає бути актуальною, адже уряд США планує не купляти більше місць на російській ракеті-носії «Союз» для пілотованих місій на МКС, а використовувати для цих цілей американські компанії Boing та SpaceX.

В українському «Радіо Свобода» не давали оцінку інциденту на МКС, а лише повідомили про факт події та висвітлювали розвиток розслідування причин утворення отвору («Роскосмос: отвір у космічному кораблі могли просвердлити в космосі» за 4 вересня 2018, «Дірку в російській космічній капсулі “Союз МС-09” просвердлили зсередини – космонавти»  за 24 грудня 2018). Однак у матеріалі «Голова Роскосмосу заявляє, що отвір в обшивці “Союзу” просвердлили навмисно» (2 жовтня) подано не лише висновки Дмитра Рогозіна, а й зазначено, що «спільна американо-російська космічна діяльність, зокрема, експлуатація Міжнародної космічної станції <…> традиційно залишалася вільною від політики і таких серйозних криз, які погіршують відносини між Вашингтоном і Москвою».  На цьому ж було наголошено в іншому матеріалі за друге жовтня «Голова Роскосмосу заявляє про проблеми у співпраці з NASA через “русофобію”», у якому, посилаючись на слова Дмитра Рогозіна, зазначено, що упереджене ставлення НАСА до Роскосмосу пов’язане з диктуванням умов американського уряду. Тобто, порівняно з американським виданням, українське онлайн-медіа, висвітлюючи американо-російське партнерство, вказує на політичні причини зниження ролі Росії в галузі дослідження космосу, хоча й не аналізує розвиток цих відносин.

А далі?

Аварія 11 жовтня 2018 року під час запуску російської ракети-носія «Союз», яка мала доставити російського та американського астронавтів на Міжнародну космічну станцію, спричинила ще одну хвилю обговорення в інтернет-виданні «The New York Times» щодо перспектив розвитку співпраці між США та Росією. Відтак у публікації «Невдалий запуск російської ракети, 2 астронавти здійснили безпечну аварійну посадку» за 11 жовтня наголошено на тому, що помилка запуску сталася під час перехідних відносин між Сполученими Штатами та Росією, а тому важливо, щоб обидві держави брали участь у з’ясуванні причин аварії.

Але незважаючи на невдалий запуск, НАСА досі довіряє технічному рівню російської космічної техніки та не сумнівається в її безпеці. До того ж, журналісти в публікації припустили, що можливі два варіанти розвитку американо-російського партнерства. У першому – Росія є учасником програми НАСА «Lunar Gateaway», мета якої створити дослідницьку станцію на орбіті Місяця. А в другому – Росія йде власним шляхом та можливо укладає угоду з Китаєм.

Наприкінці матеріалу журналісти додають інформацію про невдалі запуски іншої російської космічної техніки, як-от вантажного корабля «Прогрес», але перед цим вони зазначили, що тривалий час саме російські ракети-носії «Союз» доставляли астронавтів на МКС. Тому загалом публікація не містить ознак антиросійського спрямування.

Журналісти видання «Радіо Свобода», висвітлюючи невдалий запуск «Союзу», теж згадали про інші аварії під час запусків «Союзів» («У Роскосмосі назвали причину аварії “Союзу”» за 31 жовтня 2018 року), але й без упередженості до якості роботи космічної техніки Росії. Адже, до прикладу, публікація «Американський астронавт заявив, що продовжує довіряти системі  “Союз” навіть після аварії» (17 жовтня) спрямована на те, щоб у читацької аудиторії не було сумнівів, що ракети-носії «Союз» є безпечними, а невдалий запуск навпаки доводить їхню якість, оскільки космонавти здійснили безпечну аварійну посадку.

Тож хто космічний лідер?

Як підсумок американської суспільної думки щодо американо-російської співпраці в космосі висвітлено в матеріалі «Росія хоче розширити космічне партнерство зі США. Або звернутися до Китаю» за 11 грудня 2018 року в «The New York Times». Автор статті ненав’язливо підводить до висновку, що Росія залежна від рішення США, оскільки вона не має достатньо коштів для самостійного створення пілотованих космічних програм, зокрема побудови місячної станції. Як зазначає автор: «Бюджет Росії для реалізації своєї космічної програми є меншим, ніж десята частина, яку Сполучені Штати витрачають на НАСА» (переклад мій. – А. Н.). Однак у матеріалі нема даних, які б підтверджували цю тезу.

Також робиться акцент на тому, що стосунки між обома державами є напруженими та складними, зважаючи на низку конфліктів, як-от втручання Росії у вибори США та звинувачення голови Роскосмосу Дмитра Рогозіна американських астронавтів у саботажі, що впливає на зниження довіри до Росії. Для балансу думок автор статті висвітлює ставлення Дмитра Рогозіна щодо цього питання. Відтак журналіст наводить приклад інтерв’ю, у якому Рогозін зазначив, що американські та російські пілотовані програми повинні залишатися об’єднаними як символ мирного розвитку науки, політика ж навпаки хоче роз’єднати, наголошуючи на тому, що лише Росія може забезпечити резервну мережу безпеки для місячної станції.

Питанню про припинення співробітництва присвячена публікація «США припинять купувати ракетні двигуни у Росії з 2022 року» (4 квітня 2019) на вебсайті видання «Радіо Свобода». У форматі новини повідомляється, що НАСА перестане закуповувати російські двигуни РД-180 для ракет та натомість замінить їх на киснево-метанові двигуни американської компанії Blue Origin. Також додають про заміну російських ракет-носіїв «Союз» на ракети приватних компаній SpaceX і Boeing.

Отже, аналіз журналістських матеріалів онлайн-видань «The New York Times» та «Радіо Свобода» показує, що на формування сучасних відносин між Росією та Сполученими Штатами впливає низка подій, як-от створення космічних військ США, витік повітря на Міжнародній космічній станції в її російському сегменті та аварійний запуск російської ракети-носія «Союз» у жовтні 2018 року.

Американські журналісти, висвітлюючи проблему цих відносин, подають інформацію не лише новинного характеру, як це є у випадку з українськими журналістами «Радіо Свобода», а й аналітичного, тобто дають свою оцінку подіям та їх наслідкам, що впливають на розвиток стосунків між двома державами. Але загалом обидва видання вказують на напруженість та погіршення співпраці між Росією та США. Журналісти «The New York Times»  у своїх публікаціях зазначають про залежність розвитку російської космічної галузі від американської, оскільки перша не має достатньо фінансів для самостійного проведення досліджень. Однак українські журналісти не вдаються до таких висновків, тому їхні матеріали не містять антиросійського спрямування, вказуючи на те, що зниження ролі Росії в галузі дослідження космосу є питанням політики, тобто бажанням Сполучених Штатів домінувати в космічному просторі.

Анжела Намачинська, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.