«І смішно і грішно»: як україномовні медіа говорять про важливе крізь призму гумору.

Ірина Кріксон

Опубліковано: 18-12-2020

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Гумористичні передачі, як і музика та кіно, є не лише розвагою. Вміло вибудований гумористичний медіаконтент виховує глядача і спонукає до роздумів. Крізь призму гумору деякі автори розкривають навіть дуже болючі для усіх українців теми. До вашої уваги короткий огляд трьох україномовних медіа, які популяризують цей цікавий медійний феномен – сатиричну журналістику.

Акцент зробимо саме на україномовних ресурсах, адже якісний оригінальний контент українською мовою вкрай рідко вибивається на верхні позиції медіарейтингів. Ба більше, власне таких медіа є лише одиниці в українському інфопросторі. Та й часто «українське» не означає «україномовне». Тому справжні та «безГМОшні» медіа переважно знаходять прихисток на просторах інтернету, та й тут їх знайти не так просто. Допомагають групи у Facebook або добірки від новинних сайтів, які інколи викладають на своїх сторінках інформацію про україномовні різножанрові медіа, зокрема гумористичні, як от добірка від спільноти «По той бік новин». Та після їх перегляду розумієш, наскільки у них низькі рейтинги.

Проте попит на такий контент є. Люди обирають сатиричну журналістику не тільки для того, щоб посміятись з політиків, але й отримати бажану інформацію через сміх, без звичного нагнітання й тривожності, як це прийнято у щоденних новинах. До того ж такий формат сприяє критичному мисленню та допомагає подивитись на явище під незвичним кутом зору.

«#@)₴?$0» з Майклом Щуром

Перший ресурс, який одразу спадає на думку, це славнозвісне шоу «#@)₴?$0» з Майклом Щуром («Ґрати, песик, дужка, гривня, знак питання, долар, нуль»). Проєкт транслює «UA:Перший»,  канал «24» та «Громадське», а також YouTube-канал «Телебачення Торонто». Запис програми здійснюється щоп’ятниці на студії каналу «24», який технічно забезпечує створення шоу. Якщо говорити про цифри, то YouTube-канал налічує 425 тис. поціновувачів. Має ресурс і хейтерів, які часто висловлюють негатив в коментарях під відео.

Плюсів у шоу чимало. Це новинна передача, яка робить огляд топових подій, ретранслює новини з легкою сатирою та іронією, а команда має на це відсторонений та оптимістичний погляд. Харизматичні ведучі задають веселу атмосферу і півгодини пролітають непомітно.

«Майкл Щур робить неможливе і продовжує разом з командою аналітиків відшукувати непомічене у важливому і важливе у непоміченому. Хоча інколи він знаходить абсолютно неважливе у нікому непотрібному», – зазначає «UA:Перший».

Вони простими та «людськими» словами пояснюють складні теми, вміло жартують та створюють приємну атмосферу з особливою подачею усього важливого, що відбулось в країні та світі за останній тиждень. Гадаю, що у більшості глядачів збігаються настрої та думки з телеведучими цього шоу, адже як і від їхньої аудиторії, так і від них самих можна почути: «Ми можемо в одній програмі бути за когось, а в іншій проти тої самої людини. Але це тому, що змінюється інформаційний фон».

Чи є у шоу мінуси? Варто зауважити, що в деяких своїх висловлюваннях телеведучі «Телебачення Торонто» не завжди по-журналістські об’єктивні, часом перегинають палицю і жарти звучать трішки абсурдно. Деякі теми та події, з яких кепкують журналісти, є табуйованими серед глядачів для висміювання, що й провокує гостру критику на адресу ведучих.

Скрін із каналу Телебачення Торонто

Kolegi Studio або НАШІ БЕЗ РАШІ

 

Kolegi Studio – це творча студія, що існує з 2014 року у Львові. Розпочинали свою діяльність з виступів на сцені, проте згодом побачили, що вони цікаві широкій аудиторії, тож вирішили трансформувати свої виступи на сцені у короткі скетчі, які назвали «НАШІ БЕЗ РАШІ». Учасники цього проєкту переконані, що в українському медіапросторі бракує ЗМІ, які транслюють саме позитивні новини, які показують менше «зради», а більше «перемоги». Хлопці також наголошують, що в українському інфопросторі, особливо в інтернеті, замало україномовного контенту, а особливо – гумор-контенту.

Студія підіймає болючі суспільно-соціальні проблеми за допомогою своїх коротеньких відео, де вони грають кожен свою роль. Жоден зі скетчів не обходиться без підтексту та сатири. Вони показують справжніх людей, справжні ситуації, простою мовою та без цензури. Вважаючи, що гумор виховує глядача та дає йому можливість задуматись. Сміливість їх скетчів приємно дивує, але й не отримує інколи бажаного фідбеку, адже такий своєрідний гумор не усім до вподоби. Проте це однозначно новий та цікавий формат для українського медіапростору, що має упевнену перспективу та вартий уваги.

Скрін із каналу Kolegi Studio

NewsPalm

«Детектор медіа» – це українська громадська організація, що є власником однойменного інтернет-видання, діяльність якого спрямована на інформування читачів про найважливіші події в українському і світовому інформаційному просторі та на медіаринку. Це медіа має  цікавий проєкт, що можна назвати блогом або ж медійним стендапом, який веде Юрко Космина – «NewsPalm». Це не лише гумористичний огляд новин, але й велике різноманіття рубрик зі смачним гумором, адже ведучий у всіх кольорах та фарбах розмалює нам увесь «медіатреш», що твориться в інформаційному полі нашої країни впродовж тижня.

Проте, переглядаючи цей блог, кидається у вічі надмірна суб’єктивність ведучого, ніби він схиляє свого глядача до якоїсь думки, а моментами цілеспрямовано налаштовує його проти якогось явища або особи. Як на мене, подекуди Юрко є надто різким у своїх глузуваннях, але це не заважає йому збільшувати кількість переглядів. Комусь такий формат здається цілком прийнятним, мені ж така подача видалась занадто різкою та радикальною.

Скрін із каналу NewsPalm

Отже, в українському медіапросторі досить впевнено розвиваються сатиричні ЗМІ, що може свідчити про запит аудиторії на проєкти, які говорять з гумором про серйозне. Формат таких новин не є принципово новим для українського інфопростору, проте наразі він і не дуже розвинений.  Жартувати про важливе, водночас зберігаючи усю серйозність та критичність ситуації чи явища, справжнє мистецтво журналістики і важлива соціальна функція медіа. Наскільки готова до цього аудиторія, залишається відкритим питанням.

Ірина Кріксон, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.