Міграційна криза очима провладних білоруських ЗМІ: новий вид пропагандистського мистецтва
Іван Магуряк
Опубліковано: 08-12-2021
Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда.
0
Від 8 листопада 2021 року світові медіа прикували увагу до ситуації на білорусько-польському кордоні через мігрантів, що намагалися прорватися на територію Євросоюзу. Білоруська пропаганда не лише створила потужну кампанію з дезінформації, але й у деяких моментах змогла перевершити російських вчителів.
Пропагандистам режиму самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка довелося «плідно попрацювати», щоб створити образ агресивної та жорстокої Польщі, яка не пускає бідолашних мігрантів до Європи.
Здавалося б, вчилися у росіян…
На перший погляд може здатися, що білоруські пропагандисти просто калькували методи своїх російських колег, однак ні. Пролукашенківські ЗМІ пішли дещо іншим шляхом.
Російська пропаганда взірця 2014 року була націлена не лише на авдиторію Росії та України, але й на світову спільноту, передусім західну. Причиною було те, що інформаційна компанія проти Грузії під час агресії в 2008 році була успішною і світ повірив Росії. Такого ж успіху пропагандисти хотіли досягти і в 2014 році.
Білоруська пропаганда має зовсім іншу мету – це здебільшого внутрішній споживач інформації та ті пострадянські країни, які підтримують режим Олександра Лукашенка, оскільки демократичні країни ще після виборів президента в 2020 році та початку протестів дистанціювалися від офіційної Білорусі та запровадили низку санкцій.
«Гуманний Лукашенко та жорстока Європа»
Події, що мали місце в Білорусі після виборів президента, остаточно зруйнували інститут свободи слова в країні. До початку міграційної кризи 8 листопада, в Білорусі низку опозиційних ЗМІ визнали екстремістськими та заборонили їхню діяльність. За підтримку цих видань почали карати. Таким чином пропагандистські медіа стали ледь не єдиним джерелом інформації, переконуючи населення, що усі країни заходу – вороги, а Лукашенко – рятівник білоруського народу.
Міграційна криза на білорусько-польському кордоні стала зірковим часом для білоруських пропагандистів, які всю свою увагу зосередили на «жорстокій Польщі» та «гуманній Білорусі». Водночас лояльні до режиму Лукашенка ЗМІ відволікають увагу від того, що країна фактично втрачає свою незалежність через інтеграцію з Росією.
Пролукашенківські ЗМІ зосереджено працюють над образом агресивного Заходу, який «чомусь не пропускає мігрантів» на свою територію. Демонструючи різні зафільмовані кадри з кордону, ЗМІ прагнуть викликати в читачів та глядачів ненависть до поляків, через яких нібито страждають невинні люди.
Однак білоруська пропаганда, на відміну від російської, яка вийшла на арену після Революції Гідності в Україні, не стала морочити собі голову передісторією кризи та бодай постановочним фактажем. Якщо в Росії монтували, фотошопили, шукали підставних «жителів Донбасу», щоб нібито аргументувати своє вторгнення в країну та викликати агресію щодо українців, то в білоруських ЗМІ навіть нема відповіді на питання, як мігранти потрапили на кордон.
Герої пропагандистського часу
Кожна пропаганда має своє обличчя. У Росії це відомі нам Дмитро Кісельов, Ольга Скабєєва та Володимир Соловйов – основні «постачальники» дезінформації на ринку.
У Білорусі всіх замінив і перевершив Григорій Азарьонок – ведучий програми «Таємні пружини політики». Цей персонаж у своїх виступах апелює виключно історією Другої світової війни та заявляє, що Білорусь може зруйнувати Варшаву, як це колись зробили німецькі війська. Щось перегукується з тезами Кісельова про «радиоактивний пепел», але Азарьонок пішов значно далі.
Без жодних аргументів та в агресивному тоні він заявляє про те, що Польща зобов’язана відвести мігрантів до Німеччини. Чому? На якій підставі? Можливо, він і сам не знає.
Якщо ви не знаєте, що таке «мова ворожнечі в ЗМІ», то виступи Азарьонка допоможуть це побачити і почути в усій красі.
Так, у випуску програми Григорія Азарьонка за 10 листопада 2021р. можна почути тези від «політолога» про те, що Лукашенко «стабілізатор для Європи», а терорист Садам Хуссейн був і не таким вже поганим, бо мігрантів тоді з Близького Сходу в Європі не було, а Польща сама винна в міграційній кризі, бо колись спільно з НАТО відправляла в Ірак своїх військових. Не намагайтеся шукати тут логіки. Це лише те, що «експерт» розповів за 1 хвилину! Ну і звичайно – Польщі та Литві вигідна ситуація на кордоні, адже всі вони прагнуть знищити «процвітаючу Білорусь».
Однак щось спільне у російської та білоруської пропаганди є – усюди приплітати фашизм. Тепер от поляки урочисто отримали звання фашистів і разом з Україною можуть спільно робити «двоїстий союз». Правда, нема з ким підписати ще пакт Молотова-Ріббентропа. У цьому питанні можна би було проконсультуватися з Москвою, вони краще знають, як ділити світ на зони впливу.
З першого дня знали кого звинуватити
Найбільше державне інформагентство Білорусі Belta з першого дня висвітлювало події на кордоні так, щоб викликати співчуття в авдиторії – для цього основний акцент роблять на десятках фото з дітьми мігрантів. Однак у жодному матеріалі пропагандисти не дають відповіді на питання – тож звідки нелегали взялися на кордоні?
Замість відповіді на питання, яке вже перетворюється на риторичне, пропагандисти дають читачам порцію «експертних думок» про те, як Захід “плює на права людини”.
Тема Другої світової війни та можливості третьої часто фігурує в публікаціях «Белорусь Сегодня». І це не лише про інтерв’ю Лукашенка британському ВВС, але й такі ж думки експертів як у Belta.
Окремого «Оскару» заслуговують відвідини самопроголошеним білоруським президентом табору мігрантів. Він в найкращих традиціях радянського часу пішов спілкуватися з дітьми. Чи не нагадує одного «вождя»?
Очевидно, що білоруська пропаганда існуватиме доти, доки існує режим Лукашенка. Зараз ми бачимо, як пропагандистські ЗМІ спекулюють на темі дітей та можливої Третьої світової війни. Для Польщі, мабуть, така інформаційна війна виглядає вкрай дивно, однак Україна вже неодноразово ставала жертвою схожих брудних ігор з боку Кремля.
Зрозуміло, що лукашенківські пропагандисти рівнялися на своїх російських колег, використовуючи багато їхніх інструментів у кампанії проти Польщі. Однак навіть найодіозніші російські ЗМІ настільки відверто не спекулювали на тему світової війни.
Схоже, що навіть попри завершення міграційної кризи, на що найближчим часом у Польщі не розраховують, білоруська пропаганда продовжуватиме цю інформаційну кампанію. Недаремно прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький назвав кризу на кордоні з Білоруссю найбільшою спробою дестабілізації ситуації в Європі з часів Холодної війни.
Іван Магуряк, студент факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка