2022 рік у Казахстані розпочався неспокійно. Країну охопили масові протести. Люди вийшли на вулиці через збільшення цін на газ. Згодом протести переросли у сутички між мітингувальниками та поліцією, а кількість затриманих та постраждалих збільшувалася щодня.

На тлі масових протестів влада Казахстану розпочала наступ на свободу слова.  Насамперед у країні почалися проблеми з інтернетом та іншими засобами зв’язку, обмеження доступу до інформаційних сайтів.

Зокрема, зіткнулися із блокуванням такі ЗМІ :

• NUR.KZ;
• tengrinews.kz;
• vlast.kz;
• Sputnik Казахстан;
• телеканал КТК;
• телеканал НТК;
• Первый канал «Евразия»;
• zakon.kz;
• Orda.kz;
• КазТАГ;
• казахська служба “Радіо Свобода”;
• журнал “Ексклюзив”;
• Радио Азаттык;
• The Village.kz;
• «Уральская неделя»;
• «Ак Жайык»

І цей перелік, швидше за все, можна продовжити. Адже влада Казахстану неправомірно, жорстко та масово почала чинити тиск на свободу слова.

Дізнаватися хоч якусь інформацію можна хіба що з телеграм-каналів, які вже стали традиційним засобом зв’язку під час протестів, заворушень та безладдя в різних державах. Варто згадати хоча б протести в Білорусі, коли люди вийшли на вулиці проти режиму самопроголошеного президента Олександра Лукашенка, та в Росії, на підтримку опозиціонера Олексія Навального.

Зіткнулися з урядовим тиском і журналісти, мета яких – донести до світу правду про страшну ситуацію в Казахстані. Незаконні затримання представників ЗМІ розпочалися з перших днів протесту. Словом, класична ситуація для тоталітарних та авторитарних режимів: зробити все, аби не дати людям почути правду про ситуацію в країні.

Журналісти, які зіткнулися з тиском під час висвітлення протестів в Казахстані

Виконувача обов’язків керівника казахської служби “Радіо Свобода” Касима Аманжола затримали, коли той знімав на відео протести у районі ринку «Жетису». Попри те, що представник ЗМІ показав посвідчення та виконував свої професійні обов’язки. Причини затримання – невідомі. Журналіста відпустили через дві години.

До слова, на своїй сторінці у Facebook 4 січня Касим написав про звільнення. Журналіст уточнив, що бачив ще заарештованих людей. Всі вони – звичайні громадяни, яких не влаштовують проблеми в країні.

Варто зазначити, що журналіст досить активно висвітлює ситуацію у Казахстані у мережі :

Дархан Умірбеков – редактор казахської служби Радіо Свобода. Журналіста затримали в столиці країни Нур-Султані під час висвітлення демонстрації.

Дархан також активно пише про ситуацію в Казахстані на своїй сторінці у Facebook. До того ж повідомляє про проблеми з інтернетом в країні, а також про затримання журналістів. Варто зауважити, що дописи Дархан Умірбеков пише казахською та англійською мовами. Також поширює інформацію російською :

 

Лукпан Ахмед’яров у ніч на 5 січня висвітлював події на площі в Уральську Західно-Казахстанської області. На мітингу він виступив з промовою і закликав людей дотримуватися порядку та чистоти. Згодом журналіста затримали та арештували на 10 діб, інкримінуючи «участь у незаконному мітингу». 10 січня стало відомо , що суд продовжив арешт.

Ось як прокоментував своє затримання та звільнення журналіст на сторінці у Facebook :

Лукпан Ахмедьяров у мережі висвітлює протести через відео або прямі ефіри :

Редактора місцевого сайту “Алтай ньюс” Даріна Нурсапара, який також висвітлював протести у країні, затримали 7 січня. Його звинуватили в участі в мітингах і демонстраціях та арештували на 15 діб. Останній допис у Facebook журналіста опублікований 5 січня.

У ніч на 10 січня в казахському місті Актобе також затримали журналістку Ардак Ерубаєву. Жінку забрали прямо з дому, не пояснивши за що і куди. Колега затриманої вважає, що причина вже традиційна – висвітлення антиурядових протестів.

У Мангистауському південно-західному регіоні, де почалися протести, затримали трьох журналістів : репортерів місцевих 7 каналу Даніяра Алімкула та 31 каналу Нурболата Жанабекули, яких незабаром відпустили, та репортерку однієї з газет Айжан Ауелбекову.

І це лише ті випадки затримання журналістів, про які ми можемо дізнатися із засобів масової інформації. Насправді ж таких незаконних дій щодо медійників може бути значно більше.

Варто зазначити, що під час протестів представники ЗМІ зазнали і непоправних втрат. Так, автомобіль знімальної групи телеканалу “Алмати” потрапив під обстріл, внаслідок чого загинув водій, а інші пасажири отримали поранення.

Окрім арештів, журналісти також зіткнулися із застосуванням до них фізичної сили. Зокрема, репортер новинного сайту Orda.kz Леонід Расказов висвітлював протести в Алмати 4 січня, коли у нього влучили гумовою кулею. А представник ЗМІ Бек Байтасов отримав поранення обличчя внаслідок вибуху шумової гранати. Останній, зокрема, у Facebook також інформує про протести. А на одному відео видно, як журналіст постраждав під час протестів.

Журналіст Махамбет Абжан висвітлював протести у столиці Нур-Султані. У ніч на 5 січня до нього додому прийшли співробітники поліції, проте він відмовився відчиняти їм двері. Після цього у квартирі виключили електрику та інтернет. Згодом стало відомо, що журналіст пропав безвісти : вдень він вийшов з дому і не повернувся.

Варто зазначити, що журналіста, станом на 18 січня, не знайшли. Останній раз у своєму Faсebook Махамбет дописував 3 січня, а в мережі користувачі активно поширюють інформацію про його зникнення :

Що кажуть правозахисники

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International оприлюднила заяву, в якій йдеться про те, що влада Казахстану повинна звільнити затриманих журналістів та активістів, надати інформацію про всі арешти, забезпечити дотримання прав людини та повноцінно відновити зв’язок.

«Хоча ситуація в Казахстані начебто заспокоїлася, криза далека від завершення. Зараз немає нічого важливішого, ніж вільний доступ до незалежної інформації, встановлення відповідальності за всі порушення прав людини, що були здійснені, і взяття владою на себе зобов’язань поважати права людини в майбутньому», – заявила Марі Стразерс, директорка Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії.

«Влада повинна відновити необмежений доступ до інтернету, розблокувати всі інші форми спілкування і припинити репресії щодо тих, хто самостійно збирає й ділиться інформацією. В умовах кризи незалежна інформація має вирішальне значення. Відключення доступу до інтернету з боку влади можна порівняти з триманням під вартою і без зв’язку з зовнішнім світом усього населення», – добавила вона.

Українська правозахисна спільнота також надзвичайно стурбована напруженою ситуацією в Казахстані. Владу закликають не порушувати права людини, забезпечити повну безпеку всіх журналістів, які виконують свою роботу, не затримувати їх та негайно розслідувати всі випадки порушення прав журналістів.

«В країні періодично блокують доступ до мережі інтернет — як до дротового, так і мобільного, — йдеться у заяві. — Деяких журналістів затримали під час виконання їхніх професійних обов’язків. Порушення права на свободу слова, свободу пошуку інформації, свободу висловлювання, об’єднань та асоціацій і свободу мирних зібрань у Казахстані викликає серйозне занепокоєння ситуацією».

Марія Примич, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.