У сучасних медіа гендерних стереотипів чимало. Серед деяких ключових можна назвати стереотипи щодо статі загалом. Часто українські медіа зображають жінок і чоловіків у давно визначених стереотипних образах. Зазвичай жінка – це класична домогосподарка, «шия чоловіка», «берегиня дому» та об’єкт сексуальної привабливості. Чоловік же – це лідер та провідних, людина, що забезпечує сім’ю та будує кар’єру.

Ось кілька прикладів матеріалів, що буквально «кричать» про це своїми заголовками:

Джерело: Звягельська районна державна адміністрація

Джерело: Газета Волинь

Жінки у цій парадигмі мають образ «берегині», обов’язком і сенсом життя якої є турбота про «сімейне вогнище», дім, народження дітей і послух чоловіка. Чоловік у цьому контексті зображений як «справжній»: майстер на всі руки, забезпечує свою сім’ю, важко працюючи, а також, він практично ніколи не має стосунку до своїх дітей чи побуту у будинку – мовляв, це все робота жінки. Теж кілька прикладів:

Джерело: Інформаційне агентство 1 news

Джерело: Ukr.media

Також деякі публікації у ЗМІ сексуалізують жінок, використовуючи їхні тіла як засіб для привернення уваги. Такі приклади бачимо не лише у медіа, а й у зовнішній рекламі, коли у такий спосіб акцент роблять не на досягненнях людини, а на привабливій зовнішності. З чоловіками, щоправда, таке бачимо вкрай рідко, що є ще одним підтвердженням особливо зневажливого ставлення до жінки.

Джерело: ТСН

Джерело: ТСН

Часто медіа висвітлюють і тему насильства щодо жінок, щоправда, не завжди з адекватного боку: бувають спроби виправдати домашнє насильство чи зґвалтування. Найчастіше можемо зустріти це в соціальних мережах, де люди в коментарях звинувачують постраждалих від насильства, а не винних.

Як приклад, можемо пригадати історію журналістки Анастасії Лугової, яка улітку 2020 року разом зі своїм сином стала жертвою спроби зґвалтування з боку пасажира потяга. Цей випадок добре пояснений і проаналізований у статті від Радіо Свобода.

Джерело: Радіо Свобода

Помічаємо також недостатню кількість жінок у якості експертів у медійних дискусіях та матеріалах. Часто вони сприймаються як менш компетентні у порівнянні з чоловіками.

Але бачимо й добрі зміни: деякі організації та ЗМІ активно працюють над покращенням гендерної рівності на своїх ресурсах. Це важливо для українських медіа, оскільки впливає на сприйняття гендерних ролей, а зміна стереотипів та осмислення їх як шкідливих може сприяти більш гендерно рівному суспільстві в Україні.

Джерело: ТСН

Гендерна тематика зараз потроху проникає у медіа: виходять матеріали з порадами для жертв домашнього насильства, пояснюються закони та розбираються ситуації. Обговорюється тема ЛГБТ, з’являються публікації з підтримкою та засудженням гомофобії. Пишуть і про рівні права та можливості, про гендерні квоти і таке інше. Водночас медійники стараються вживати коректну лексику, що не менш важливо.

Джерело: Українська правда

Джерело: Громадський простір

Джерело: Teenergizer

Тож чому тема гендерного аспекту в українських медіа така важлива? Тому що засоби масової інформації це один із ресурсів, що формують нову реальність. Саме завдяки журналістам та журналісткам, які пишуть якісні та інформативні матеріали, у найближчому майбутньому ми зможемо побудувати здорове суспільство без дискримінації, стереотипів та утисків з боку інших. Сьогодні бачимо двояку ситуацію: світ рухається угору, змінюються його бачення і думки, а разом з цим, суспільство ділиться на тих, хто йде вперед разом зі світом, і тих, хто досі обмежено його сприймає і керується застарілими стереотипами.

Анастасія Кузьо, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.