Світові уряди один за одним переходять до радикальних кроків і обмежують доступ дітей до соцмереж — від масових блокувань акаунтів до підвищення вікового цензу. Те, що ще нещодавно вважалося особистою справою батьків, тепер перетворюється на предмет державної політики й цифрової безпеки. І ця дискусія поступово наближається й до України, де ризики для неповнолітніх у соцмережах мають свій окремий і небезпечніший вимір, пов’язаний із війною.

Днями компанія Meta вже заблокувала понад півмільйона австралійських акаунтів у своїх соцмережах Instagram, Facebook та Threads, які належали дітям до 16 років. Такі дії компанії спричинені забороною від уряду Австралії на користування низкою соцмереж неповнолітнім дітям, яка набула чинності 10 грудня 2025 року. Під заборону потрапили також платформи TikTok, X, YouTube, Snapchat, Reddit, Kick та Twitch. За невиконання вимог компанії муситимуть сплатити штраф майже 50 мільйонів австралійських доларів.

Схожі заборони за прикладом Австралії вже ввела й низка інших держав. Так Кабінет міністрів Малайзії ще в листопаді минулого року приєднався до глобальної тенденції посилення цифрових обмежень для захисту неповнолітніх та схвалив заборону на використання соцмереж дітьми до 16 років. У грудні три правлячі коаліційні та дві опозиційні партії Данії дійшли згоди щодо заборони доступу до соціальних мереж для осіб віком до 15 років. Уряд також планує надати батькам право дозволяти своїм дітям реєструватися у соцмережах після досягнення 13 років, проте ухвалення остаточного закону планується лише на середину 2026 року.

У багатьох західних країнах поки діють лише обмеження на використання подібних платформ дітьми. Так у Франції, до прикладу, з 2023 року для реєстрації дітей до 15 років у соцмережах потрібен письмовий дозвіл їхніх батьків. ЄС у листопаді минулого року ухвалив резолюцію, яка рекомендує значно підвищити мінімальний вік для реєстрації у соціальних мережах. Документ визначає віковий поріг в 16 років, а доступ до платформ для дітей молодшого віку повинен відбуватись лише з письмовою згодою когось із батьків чи опікунів. До того ж резолюція встановлює мінімальний вік у 13 років для доступу до відеоплатформ та сервісів із ШІ-компаньйонами.

Які причини таких заборон?

Психологи і батьки вже давно говорять про згубний вплив соціальних мереж на здоров’я неповнолітніх. У центрі цих розмов дедалі очевидніша залежність, коли стрічка стає для дитини головним джерелом емоцій і відволікає від усього поза екраном. До цього додається постійне розсіяння уваги, бо навчання й хобі сьогодні активно програють коротким відео й нескінченному потоку контенту. На тлі ідеальних картинок формуються нереалістичні стандарти краси, які тиснуть навіть на дорослих, а для дітей можуть стати причиною тривожності й низької самооцінки. У відкритому доступі соцмереж також опиняється контент, який точно не розрахований на юну аудиторію, а саме насильство та порнографічні матеріали, що формує викривлене уявлення про стосунки і небезпеки. І все це підсилюється ризиком кібербулінгу, який легко виходить за межі екрана і перетворюється на реальні переживання.

Чи планують блокувати акаунти дітей в Україні?

Для українських дітей до перерахованих вище небезпек додається ще й загроза вербування з боку ворожих спецслужб. Вже неодноразово на українських підлітків виходили представники російських служб та мотивували до вчинення диверсійних дій терактів за допомогою грошових винагород чи визнання. Так 12 грудня у одній зі столичних шкіл 14-річний учень напав із ножем на вчительку та однокласника. Завдавши ножових поранень жертвам, юнак наніс травми і собі. У телефоні хлопця знайшли листування із ймовірно російськими спецслужбами. І це далеко не поодинокий випадок залучення українських дітей до вчинення правопорушень російськими замовниками. За даними речника СБУ Артема Дехтяренка, близько 22% усіх викритих російських агентів в Україні є неповнолітніми, значна частина з яких була завербована саме через месенджери й соцмережі.

Тому питання про заборону соцмереж для повнолітніх в Україні також стоїть досить гостро. «Нова українська школа» 12 грудня у своїх соцмережах провела опитування серед підписників про заборону соцмереж для дітей. Результати показали, що 60% опитаних підтримують заборону повністю, адже соцмережі шкодять дітям. Ще 32% користувачів підтримують таке рішення частково і вважають, що обмеження потрібні, але лише у вигляді «розумного регулювання», а не повної заборони.

Джерело: скриншот nus.org.ua

Про небезпеки для дітей у соцмережах вже не раз говорили у політичному середовищі. Міністерство освіти та науки навіть випустили рекомендації про ризики соціальних мереж і захист дітей у цих середовищах. Про більш жорсткіші обмеження говорив зокрема й народний депутат Ярослав Юрчишин, голова парламентського комітету з питань свободи слова, у коментарі для «Детектор медіа». Політик переконаний, що сьогодні відбувається неконтрольоване використання соцмереж, а тому необхідно запровадити «цифрове повноліття» та технічні обмеження для неповнолітніх у соцмережах. «Відірвати дитину від безперервного скролінгу ТікТоку — це погано в моменті, бо дитина засмутиться прямо зараз. Але може бути добре в довгій перспективі, коли в дитини не буде залежності від цієї “машинки для дофаміну”, як, наприклад, називають ТікТок у Центрі вивчення читання та грамотності у Цинциннаті», – каже Ярослав Юрчишин. Разом із тим він зазначає, що повна заборона соцмереж може мати негативний вплив, а тому нам треба шукати методи обмежень соцмереж для дітей, як, наприклад, фільтрує контент для неповнолітніх платформа YouTube Kids.

Про негативні наслідки повної заборони теж існують дискусії. Вони здебільшого аргументовані тим, що багато підлітків комунікують у соцмережах із однокласниками та вчителями під час дистанційного навчання, спричиненого російською агресію, а також знаходять в мережі підтримку в умовах війни. Мінцифри вже запропонували альтернативу – додаток «Мрія». У цьому застосунку дитина взаємодіє лише з учителями, однокласниками, батьками та адміністрацією, а доступ до системи отримують тільки учасники навчального процесу після авторизації через Дію чи BankID та перевірки в державному реєстрі. Для спілкування вбудовано захищені чати на базі Signal, де немає сторонніх користувачів, спаму чи шахраїв. Окремий розділ — Бібліотека контенту з перевіреними пізнавальними відео й рекомендаціями на основі ШІ, створена у партнерстві з освітніми платформами, зокрема Куншт і Дія.Освіта.

Додаток «Мрія». Джерело: 5.ua

Проте така альтернатива повною мірою не замінює необмежену кількість контенту із соцмереж. Дітей все ще приваблюють короткі відео з ТікТок, чи яскраві публікації з Instagram чи YouTube. Тому, за словами народної депутатки та секретарки Комітету Верховної Ради з питань освіти Наталії Піпи в коментарі «Детектор медіа», лише обмеження недостатньо, потрібно змінювати саме ставлення до онлайн-платформ у громадян. «Разом із блокуванням підліткових акаунтів ми маємо проводити інформаційно-роз’яснювальні кампанії серед батьків про шкоду безконтрольного використання соціальних мереж для дітей. А цифрова грамотність має стати обов’язковою навичкою, що її підлітки набувають у школі. Без зміни рівня усвідомлення проблеми жодна заборона не працюватиме», – говорить політикиня.

Тому в Україні розмова про блокування соцмереж дітям тільки набирає обертів. Політики, освітяни й батьки погоджуються, що проблема із негативним впливом онлайн-платформ на неповнолітніх існує. Проте як саме діяти — блокувати, обмежувати чи шукати безпечні заміни соцмережам — країна ще не вирішила. Дискусія показує, що простих відповідей тут немає, а остаточний шлях потребуватиме і технічних рішень, і зміни ставлення до цифрового середовища загалом.

Ольга Демидчук, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.