На парах – здобувач освіти, в редакції – журналіст: як поєднують університет та роботу працевлаштовані студенти
Юлія Баженова
Опубліковано: 06-03-2026
Розділи: Огляди, аналітика.
0
Журналістика – сфера, в якій теорії недостатньо. Кожен студент має випробувати набуті знання на практиці. Чимало студентів факультету працюють уже з перших курсів бакалаврату. Про досвід поєднання навчання з роботою та про інші виклики – в матеріалі.
У ХХІ столітті студентство більше не відчувається таким безтурботним, яким було в минулому. Це перехідний час між дитинством та дорослим життям, і багато хто нині дорослішає швидше, бо ще зі студентських років вирішує добровільно взяти на себе обов’язок працювати. Дехто доходить до роботи через те, що потрібні гроші, дехто відчуває, що готовий спробувати новий досвід і розпочати кар’єру раніше, ніж здобуде диплом про вищу освіту.
У випадку з журналістикою робота під час навчання – хороша нагода набути практичного досвіду. Щойно студент виходить з авдиторії та потрапляє до реальних редакційних умов, він стикається з викликами сучасності: медійник має бути багатофункціональним, гнучким, оперативно виконувати завдання, весь час перебувати в контексті новин. Тож молода людина, яка щойно зіткнулася з такою відповідальністю, намагається адаптуватися до роботи, паралельно навчаючись.
Ярослав Валько – студент третього курсу факультету журналістики ЛНУ. Він журналіст медіа “Дивись.інфо”, де, крім нього, працює ще двоє студентів. У редакції інші журналісти лояльно ставляться до того, що їхні колеги навчаються в університеті на денній формі. “Коли починаються навчальні семестри, ми стараємось коригувати наші графіки. Хтось під когось постійно підлаштовується, щоб студенти могли ходити на пари“, – каже хлопець. Він також додає, що відвідувати всі заняття не виходить, та він старається викладатися на максимум. З графіками бувають проблеми, та, за словами Ярослава, в редакції розуміють, що всі колись були студентами, тож ідуть назустріч. На питання, чи обов’язково, на його думку, працювати під час навчання, Ярослав відповідає, що ні. Хоч він і влаштувався на роботу з початку другого курсу, та вважає, що кожен обирає той варіант, який для нього є кращим. Можна закінчити університет і працювати вже згодом, щоб уникнути проблем, пов’язаних з комбінуванням двох сфер життя. Та, на його думку, робота в медіа – перевага, бо так можна застосувати на практиці всю ту теорію, яку дає університет. “Так і вона краще засвоюється, і ти стаєш кращим працівником“, – каже Ярослав.
За словами хлопця, факультет журналістики дає нормальну базу знань. Ярослав наводить до прикладу предмети, що стають у нагоді на практиці: теорія та методика журналістської творчості, етично-правові норми журналістики тощо. Вони допомагають вчитися писати різножанрові матеріали. На думку Ярослава, журналістська майстерність – найважливіше, що є на факультеті. Теоретичні предмети не дають такої практичної користі, проте розширюють загальний кругозір, що важливо для роботи в медіа. “Я думаю, будь-який навчальний заклад не навчить тебе всього, що треба знати. Якась частка знань до тебе прийде вже з роботою безпосередньо“, – каже хлопець.
Валентина Поліщук навчається на третьому курсі факультету журналістики ЛНУ. Вона почала працювати в медіа “Еспресо.Захід” наприкінці першого семестру третього курсу. За її словами, в редакції збільшується кількість молодих працівників. Наприклад, на стрічці новин працює семеро людей, четверо з яких – студенти. Основна проблема, з якою стикається дівчина – дотримання балансу між життям і роботою. Важко вписати сталі години роботи до студентського розкладу. Та в редакції Валентині пішли назустріч і запропонували часткове працевлаштування. Дівчина каже, що хоч поєднувати роботу з університетом і стресово, проте цей досвід точно потрібен. “Коли ти студентка, то перед тобою багато можливостей та відчинених дверей, це карт-бланш для спроб та помилок. Мені видається, що влаштовуватись на роботу після випуску по нашому фаху складніше, якщо ти не маєш попередніх напрацювань у вигляді досвіду роботи чи проєктів“, – переконана Валентина. За її словами, головне, що їй дає навчання на факультеті – інформаційна та мовна грамотність, а також зв’язки.
А що про працевлаштування студентів думають керівники редакцій? Богдан Бачинський, головний редактор інтернет видання “Еспресо.Захід”, переконаний, що студенти повинні опановувати практичні навички ще з першого курсу. “Якщо ж до четвертого курсу він [студент] цього не зробив, то шанси реалізуватися в професії в нього стає значно менше. Адже є чимало студентів до третього курсу, які працюють та створюють вагому конкуренцію на ринку праці”, – каже Богдан Бачинський. Редакція “Еспресо.Захід” відкрита до роботи зі студентами – щороку у виданні їх стажується до десяти людей. Тим, хто найкраще виявив свої здібності, пропонують продовжити співпрацю з можливістю офіційного працевлаштування. Головний редактор “Еспресо.Захід” вважає, що студенти – це не лише ті, кого потрібно навчити практичних навичок журналістики, але й молоді люди з новими, свіжими поглядами на життя і роботу. А це, за його словами, завжди корисно для редакції, яка складає графік роботи так, щоб молоді люди могли паралельно навчатися.
З досвіду Богдана Бачинського, здебільшого студенти приходять не надто готовими виконувати практичні завдання. Вони мало володіють сучасними програмами здобуття та роботи з інформацією, не орієнтуються в інформаційному тлі не лише держави, але й міста чи області. “Хоча, звісно, це залежить в першу чергу від особистої начитаності та інформаційної обізнаності студента, його прагненню до самовдосконалення поза межами авдиторій”, – каже редактор.
Тож працювати за спеціальністю паралельно з навчанням хоч і не обов’язково, проте можливо й навіть корисно. Коли сучасні редакції йдуть назустріч і допомагають адаптуватися до подвійного навантаження, студент не втрачає можливість отримати повноцінну освіту – навпаки, має шанс застосувати набуті знання на практиці та збагатитися новим досвідом. Та якщо впродовж бакалаврату студент ще не мав нагоди офіційно влаштуватися на роботу до медіа, це не означає, що для нього все втрачено – на все свій час. Цікавість до своєї спеціальності, розширення кругозору та набуття нових зв’язків згодом завжди винагороджується.
Юлія Баженова, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка



