У рамках щорічного міжнародного фестивалю «КіноЛев» українські та польські кінематографісти, психологи та інші діячі зацікавлені особи дискутували про тенденції у сфері сучасного дитячого кіно та його роль у формуванні особистості юного глядача.

Тема дитячої кінопродукції в усьому світі поставлена досить гостро, адже мова йде про передачу універсальних цінностей молодому поколінню. В Україні донедавна питання дитячого кіно (як і кіно взагалі) було дуже проблемним. Ні значних коштів, ні інших ресурсів не виділяли у достатній мірі. Однак цьогоріч Державне агентство з питань кіно здивувало українських кіноманів та працівників галузі, надавши фінансування цілому ряду проектів. Загальний бюджет, передбачений в 2012 році на вітчизняне кіновиробництво, склав 163 млн. грн., повідомило «Дзеркало тижня». Значна частина цієї суми призначена для зйомок дитячого кіно. Держкіно зобов’язалося повністю профінансувати виробництво п’ятьох дитячих фільмів, зокрема «Сурмач» Анатолія Матешка, бюджет якого складе 16 млн. грн.

 Також державні кошти надійдуть на зйомки фільму «Іван Сила» Віктора Андрієнка, дитячого серіалу «Пригоди Котигорошка та його друзів», анімаційного серіалу «Ескімоска» екранізацію казки «Ох» під назвою «Відлуння Оха» та іншої екранної продукції для дітей.

 Кіно на обговорення

 На цьогорічному Міжнародному фестивалі незалежного кіно «КіноЛев», що тривав у Львові 22-26 серпня, теж приділили вдосталь уваги дитячому кінематографу. Юним глядачам запропонували спеціальну програму «КіноЛевчик», у рамках якої продемонстрували кращі зразки дитячого кіно, а у рамках дискусійного клубу запропонували експертам  на обговорення проблеми кінопродукції для дітей.

Своїми міркуваннями на тему «Діти і кіно: що, як і чому дивляться наші діти» ділились:Єжи Мошковіч – директор Міжнародного фестивалю кіно для юного глядача «Ale Kino!» у Познані, Дорота Кендзєжавська – відома польська кінематографіста, найновіший фільм її авторства «Завтра буде краще» став лауреатом Берлінського кінофестивалю, Анджей Ожеховскі – польський режисер, один з авторів анімаційного фільму «Зірка Коперніка», представленого на фестивалі, а також Василь Стасюк – львівський психолог-дослідник, консультант, тренер, Ірина Дунаєвська – сімейний психолог, член Української спілки психотерапевтів, Галина Рис – львівська дитяча письменниця та художник-ілюстратор, Марія Старожицька – заслужений журналіст України та активний громадський діяч.

Гості дискусії насамперед відзначили головні тенденції розвитку дитячої кінопродукції у  світі, їх жанрову, тематичну та проблемну розмаїтість. Не оминули фахівці й роль кіно у формуванні дитячого світогляду та особистості.

 Географія

 Детальніше про світові тенденції на дитячому кіноринку розповів Єжи Мошковіч, який вже давно відстежує новинки дитячої кінопродукції з усіх регіонів світу. Найбільший розвиток дитячого кіно він відзначає у США, однак при цьому звертає увагу на появу цікавих прикладів якісного дитячого кінематографу в Австралії, Ірані та інших куточках світу.

У Європі – першість у дитячих фільмах веде Скандинавія. Починаючи з 80-х років ХХ століття тут ставлять великий наголос на виробництві та розповсюдженні дитячої кінопродукції. До прикладу, в Данії з 1984 року діє закон, згідно з яким 25% усіх видатків держави на кіноіндустрію повинні витрачатись на створення дитячого кіно. Останніми роками активізувалось виробництво дитячої кінопродукції у Нідерландах різноманітних фільмів для юних глядачів – від інтелектуально-просвітницьких до суто розважальних.

Також до лідерів європейського дитячого кінематографу відносять Німеччину, Францію, Бельгію та Швейцарію.

 Тематика

 Кіно для юних глядачів поступово відходить від фільму-казки до фільму-пригоди.

Дитяче кіно стає більш прив’язаним до реальності, навіть магічні елементи все частіше пов’язують із власними можливостями дитини. У багатьох фільмах йдеться про проблеми сім’ї та можливості їх подолання. «Є така думка, що фільми для дітей перестають бути кіном для дітей, адже воно говорить про дуже серйозні речі» – зазначає Єжи Мошковіч.

На передній план виходять теми, про які раніше боялись говорити відкрито. Найяскравішим прикладом такої тенденції, на думку Мошковіча, є фільм іспанського режисера Антоніо Мерсеро «4 поверх»(«Planta 4a»), який у формі комедії розповідає про будні дітей, хворих на рак.

Проблеми, які найчастіше піднімаються у сучасному дитячому кіно: неповна сім’я; смерть в родині; намагання дитини повернути та об’єднати батьків після розлучення; страх дитини перед появою нової дитини в сім’ї або ревнощі до молодшого брата чи сестри; життя людей з особливими потребами у родині; насильство в сім’ї.

Все рідше центральною проблемою є взаємостосунки у школі й зазвичай цю тему розглядають в контексті проблеми насильства. Поширена також і проблема відкинутості та соціальної ізоляції, особливо у випадку дітей, які перейшли в інше культурне середовище. Частково зберігає актуальність тема добрих справ на користь громадськості або близьких.  Традиційні персонажі дитячого кіно – тварини найчастіше знаходять собі місце у фільмах, присвячених екологічному вихованню. Особливий акцент на таку продукцію ставлять скандинавські кіновиробники. Останні також – єдині у Європі, хто разом з американськими та азійськими кінематографістами продовжують знімати історично-пригодницькі картини для юного глядача.

Повертаються фільми, що мають основою класичні літературні твори, зокрема детективи та пригодницькі жанри. Їхньою перевагою є прозоре зображення ціннісної системи, легке сприйняття. Галина Рис також відзначила те, що така кінопродукція популяризує класичну літературу, спонукаючи юних глядачів до прочитання творів, за якими знято переглянуті фільми.

Погляд психологів

 У фільмах представлені певні моделі поведінки, які можуть закарбуватися у пам’яті маленьких глядачів. Однак помилково вважати, що дитина обов’язково відтворюватиме побачене. При цьому варто зважати, що навіть коли дитина розуміє, що це лише ігрова постановка, вона емоційно «переживає» події фільму. «Дуже важливо також, щоб батьки дивились хороше кіно. Адже саме батьки є першим прикладом для наслідування» – розповів психолог Василь Стасюк.

Крім того, дитина мусить знаходити місце в суспільстві та соціалізуватися. Тому для неї необхідно дивитися ту медіа-продукцію, яка модна у її середовищі – садочку чи школі.

Психолог Ірина Дунаєвська зазначила, що у дитячих фільмах повинно бути відчуття цінностей та універсальності. Не варто спрощувати підняті проблеми, аби діти краще їх зрозуміли, діти й так можуть зрозуміти важливі для них речі. Також психолог наголосила на важливості спільного перегляду та обговоренні фільмів. Замість чіткого розділення фільмів, призначених для дітей та для дорослих, вона пропонує перегляд хорошої, якісної кінопродукції разом з батьками.

Comments are closed.