Старше покоління з ностальгією згадує радянські часи. І не тільки тому, що ковбаса була в магазинах дешевшою, зарплату платили вчасно, а пенсії вистачало на прожиття і навіть на відпочинок, а тому, що по телевізору можна було дивитися випуски новин, святковий концерт чи улюблений фільм без остраху, що в кульмінаційний момент настане перерва на рекламу. Сьогодні безкрає море реклами заполонило теле- і радіоефір, газетну площу, інформаційні щити міста…
До чого ж закликає нас, споживачів, реклама? Спробуємо зробити невеличкий аналіз. І перше, що відразу впадає у вічі, це – народний популізм. Він проглядається усюди: і в рекламі горілки (“А мені, як солов’ю, – “Пісня”), і в рекламі цигарок “Прилуки” (“Ти – особливий”, бо маєш українську бандуру, а не чужинську гітару), і у відеороликах “Львівського” пива (міні-екскурс в минуле України: “З давніх-давен…”, “сива давнина” і т.д.). У рекламі солоних горішків “Козацька забава”, міндобрив, продукції торгової марки “Presydent” тощо, – усюди присутній український одяг, стосунки “кум—кума”, народна пісня, ні, не народні традиції  – псевдоукраїнський  кітч.
На зміну цій ідилії приходить образ сьогодення. “Славутич”, “Рогань”, “Оболонь”, “Сармат” пропонують насолоду всіх радостей життя у сучасному вимірі. (“Душа бажає свята?” – на відпочинку, на стадіоні чи на морі, під час знайомства не обійтись без пива “Славутич” чи “Сармат”). Головною ідеєю реклами мобільних телефонів стала теза “економити час – економити гроші”. Сьогодні, наголошуючи саме на часі, рекламодавець звертається насамперед до ділових людей, які цінують кожну хвилину.

За словами бізнесменів, реклама – рушій прогресу. Але стає прикро, коли чуєш : “…я веду здоровий образ життя” замість “спосіб життя”, чи “на самому веселому святі планети”, а не — “найвеселішому”, або “саме сильне засмічення”, коли треба було б сказати “найсильніше” і т.д. Про орфоепічні помилки навіть боязко починати розмову. А як, погодьтеся, неприємно звучить англійська назва мінеральної води “Blue water”! Неприродний оранжевий сніг з реклами “Фанти” у мене та багатьох моїх друзів теж  викликав бажання швидше  НЕ  купувати цей напій ( може десь, в далекій Африці, де ніколи не бачили снігу, ця реклама була б успішною), хоча рекламодавець розраховував на протилежну реакцію.

То чим же займаються поважні рекламні фірми, які допускають такі ляпсуси? Витрачають шалені кошти, аби той чи інший відеоролик, незалежно від його якості, потрапив в ефір.
Але я  зовсім не проти реклами. Я за те, аби рекламний продукт був якісним.

Comments are closed.