Нещодавно Міністерство закордонних справ України представило першу у світі дипломатії цифрову речницю – Вікторію ШІ. Новина набула розголосу як в позитивному ключі, так і спровокувало хвилю хейту, причому з абсолютно різних причин. Але в будь-якому випадку такий інноваційний крок в Україні змушує замислитись про перспективи й виклики, які відкриваються перед нами з впровадженням штучного інтелекту в різні сфери суспільного життя.

Вікторія ШІ, прототипом зовнішності й голосу якої стала українська співачка й інфлюенсерка Розалі Номбре, зачитуватиме готові офіційні заяви від імені МЗС. Для боротьби з фейками кожна заява цифрової речниці міститиме QR-код з посиланням на офіційний текст на сайті міністерства. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що така новація це насамперед економія часу та ресурсів МЗС. Реальні дипломати зможуть бути більш ефективними та фокусуватися на інших завданнях з надання допомоги громадянам. Тепер, в умовах воєнного часу, використання ШІ в роботі – не примха, а вимога. Необхідно намагатися бути на крок попереду, аби досягти потрібних для країни результатів.

На сайті міністерства також зазначають, що консульська представниця та її реальний прототип є двома різними особами, і з офіційними коментарями від імені МЗС виступатиме лише цифрова представниця Вікторія ШІ. Попри прогресивність та креативність такого введення, багато українців знайшли причину написати обурливий коментар під цією новиною. Дехто іронічно пропонував «усіх в МЗС замінити на ШІ», когось не влаштувало те, що прототип аватара начебто «не схожа на українку», у багатьох виникли питання до Розалі Номбре через те, що дівчина відвідувала окупований Донецьк у 2022 році.

Ілюстрація: Village

Звісно, що зауваження до кольору шкіри людини є каталізатором для українців, частина яких ще досі застрягла в архаїчних уявленнях про поняття «етносу» та «народу», і оцінюють навколишній світ за обмеженими установками й упередженнями. Такі погляди не можуть бути поширені у прогресивному суспільстві, тому такий проєкт МЗС є корисним не лише з боку технологічного прогресу й новаторства, а й щоб нагадати декому, що різна зовнішність людей – абсолютно нормально.

Але колір шкіри речниці став не єдиним зауваженням до МЗС. На думку журналіста Віктора Трегубова ШІ-спікерка має чудовий вигляд, допоки не заговорить. «Жоден ШІ не виглядатиме достойно, якщо тексти йому писатимуть мовою бухгалтера радянського колгоспу». Трегубов зазначає, що речниця виглядає максимально неприродно не через те, що погано зроблена, а тому, що говорить «лютим канцелярітом».

У будь-якому випадку можна сказати, що немає межі вдосконаленню, і з часом такі проєкти стануть більш поширеними в різних сферах не тільки в Україні, а й в усьому світі, що дасть поштовх для розвитку, покращенню й нормалізації роботи ШІ. Сама Розалі Номбре у розмові з The Village, де розповідає про свій досвід участі, коментує «Я бачу, що попри війну наша держава впевнено крокує в бік цифровізації, мені подобається ця тенденція. Я би хотіла, щоб ми впроваджували ще більше технологій у повсякденне життя». Вона також додає, що цифровий речник – це хороша ідея, адже це показує партнерам за кордоном, що Україна відкрита до нового й може задавати тренди. Також на її думку, це помічник і для справжнього речника, бо ШІ-аватар може розказати й показати людям будь-яку інформацію в будь-яку мить.

Вдосконалення роботи штучного інтелекту відкриває безліч шляхів в різних сферах, але й несе за собою різного роду загрози. Очільник комітету з питань розвитку сфери ШІ при Мінцифри Олексій Молчановський в одному з інтерв’ю розповідав, що 2024 рік стане початком використання генеративного ШІ в нових нішах – журналістика, юриспруденція, генерація ліків. З нових неочевидних сфер застосування, штучний інтелект можна застосовувати там, де достатньо унікальних та цікавих даних. Зараз в Україні це – війна, але також можуть бути агросектор, енергетика, логістика.

Найбільшим ризиком, на думку Молчановського, є використання ШІ для маніпуляцій людською свідомістю, поширення згенерованих моделлю фейків для руйнування демократичних інституцій. Розпізнавати діпфейки стає дедалі важче. Другий момент, вартий уваги – кібербезпека. Та сама потужна кібератака на «Київстар» в грудні 2023 року могла відбуватися за допомогою ШІ.  Також проблемою є концентрація найпотужніших ШІ у руках корпорацій. Як наслідок – штучний інтелект перестав бути демократичним.

У підсумку можна додати, що Україна лише починає розвиватися у сфері застосування ШІ, а впровадження регулювання штучного інтелекту залежить від технічних ресурсів, яких зараз недостатньо. Але консульська представниця МЗС є ще одним кроком вперед, інструментом, який може економити ресурс міністерства. А наскільки добре вона робитиме це – залежить від тих, хто її використовуватиме.

Милослава Карпенко, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.