Штучний інтелект заполонив ледь не все, що нас оточує: Coca-Cola і HELL ENERGY випускають напої, згенеровані ШІ, в Україні чат-боти завдяки штучному інтелекту розпізнають обличчя колаборантів, а в Німеччині планують запустити радіостанцію, якою повністю керуватиме ШІ. Але чи не найбільше дискусій і навіть скандалів породжує використання штучного інтелекту на книжковому ринку.

Джерело: The Times

У жовтні 2023 року медіа писали про використання студентами ШІ від академічного та видавничого гіганта Pearson. У текстах The Times, Reuters, The Bookseller з’явилась фраза колишнього очільника компанії Енді Бьорда: “У певному сенсі штучний інтелект схожий на бунтівного підлітка, який завжди має рацію, навіть тоді, коли помиляється”.

На що книжкова аналітикиня Інна Білоножко у своєму телеграм-каналі @cynical_publisher написала: “Прекрасна аналогія. Добре пояснює, чому видавництво Pearson як академічний гігант куди обережніший з використанням ШІ, ніж його конкуренти з комерційного книжкового ринку. Pearson мусить перевіряти на достовірність будь-яку інформацію, яку видає ШІ”.

The Guardian у травні минулого року писали про скандал, пов’язаний з видавництвом Bloomsbury, яке використало згенеровану штучним інтелектом ілюстрацію для обкладинки роману Сари Дж. Маас.

Джерело: The Guardian

У матеріалі зазначено: “Видавець каже, що обкладинку House of Earth and Blood підготували власні дизайнери, які не знали, що вибране стокове зображення не створене людиною”. Авторка телеграм-каналу @cynical_publisher з цього приводу написала, що на Adobe Stock “зображення промарковане як «створене штучним інтелектом» (Generated with AI)” і додала скриншот першоджерела на фотобанкові.

Джерело: @cynical_publisher

Телеграм-канал Світ книг на інфопривід відповів переосмисленим анекдотом Януковича:

Джерело: Світ книг

У виданні The Verge опублікували матеріал із промовистим заголовком: “Not even NYT bestsellers are safe from AI cover art” (Навіть бестселери NYT не застраховані від ШІ-обкладинок), де додали думку художників-фрилансерів, які писали, що розчаровані видавництвом Bloomsbury через використання ШІ, який “краде у працьовитих митців”, а видавництво “уникає оплати справжнім ілюстраторам”. Також іронічно згадали фразу: “Це інструмент, який не буде використовуватися для заміни людей-митців, заспокойтеся“, дивлячись на те, як видавничий гігант починає використовувати для обкладинок своїх бестселерів ШІ замість ілюстраторів, а приправили все словами: “Екзистенційна криза посилюється”. Таку реакцію ілюстраторів цілком можна зрозуміти, адже незважаючи на всі скандальні заголовки та обурення митців, книгу з цією обкладинкою все-таки друкували, купували і у TikTok показували.

Джерело: Shania, Sienna у TikTok

Не оминули подібні суперечки щодо використання ШІ для створення обкладинок і український медіапростір. У листопаді 2023 року письменник та видавець Макс Кідрук на своїй фейсбук-сторінці опублікував допис на цю тему. А передувала йому — критика обкладинки, згенерованої ШІ, для книжки “Жали, дзижчи, кусай” від видавництва сім’ї Кідруків “Бородатий Тамарин”. Рішення обрати згенероване зображення комахи Макс Кідрук пояснив тим, що реальні фото виглядають моторошно.

Джерело: Бородатий Тамарин

У тексті Кідрук також зазначив, що штучний інтелект, зокрема Midjourney — це всього-на-всього інструмент, до того ж недосконалий, а отже він не забирає роботу в художників: “Midjourney не відбере роботу в, скажімо, Катерини Кошелевої, яка малювала ілюстрації для «Колонії», бо ніколи — ніколи! — навіть не наблизиться до її рівня”.

Сама ж Катерина Кошелева у коментарях висловилась проти думки, що “це просто інструмент” і навіть залишила лінк на власний допис, де вона пояснювала, чому згенеровані зображення не такі невинні, якими здаються на перший погляд. Зокрема, мисткиня згадала про проблеми авторського права та ставлення “генеративщиків” до реальних художників.

А щодо того, чи замінить ШІ живих ілюстраторів Катерина висловилась так: “А чому, власне, ні? Пройдіться по коментарях до таких проєктів — людям генеративка заходить навіть суто естетично, то навіщо витрачати більше і чекати, поки ілюстратор намалює? Видатки, час… А далі проста логіка: нє, а чому отому видавництву можна, а нам нє; а ну, скільки там підписка?” Про все це на реальному прикладі з книжкою Сари Дж. Маас писали закордонні медійники.

У виданні Читомо за тиждень після публікації допису Макса Кідрука вийшов матеріал “ШІ в оформленні книжок — безцінний інструмент чи знецінення праці?”, де авторка подала позицію видавництв і позицію дизайнерів. Раніше це ж медіа писало про першу в Україні книжку, обкладинку, ілюстрації та текст якої згенерував штучний інтелект.

Джерело: Читомо

Але не генеруванням книг і обкладинок єдиним: використовували ШІ і для інших навколокнижкових цілей. До прикладу, Детектор медіа писали про те, що у США штучний інтелект використали для складання переліку неприйнятних для дітей книг, а саме таких, що містять “описи або візуальні зображення статевого акту”. New York Times  публікували матеріал про спілкування з авторкою XIX століття Джейн Остін за допомогою ШІ. А видавництво А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА у своєму телеграм-каналі показало, що якби їхні автори, художники і перекладачі були Кенами.

Джерело: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА у телеграм

Все частіше в медіа можна побачити заголовки на кшталт: “На Amazon помітили книги створені ШІ: чим це загрожує”, “Автор написав 97 жахливих книг, згенерованих ШІ, і продав їх за $2 тис.”, “Штучний інтелект в ілюстрації: про обкладинку книги “ВСЛ”, художню цінність та авторські права”.

Медійники можуть погоджуватися з Максом Кідруком, що штучний інтелект — це не зло, а насамперед інструмент, але все ж висвітлюють і протилежну думку, де нагадують про авторське право та етичне використання ШІ, аби ми й самі не перетворилися на того бунтівного підлітка, який завжди має рацію, навіть коли помиляється.

 Марина Кравчук, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.