Зараз кожен із нас стає свідком розвитку технологій, адже сучасний світ не стоїть на місці й вже не один рік активно розвивається.

Чи не найбільшого розголосу та впливу на сучасні медіа отримує штучний інтелект (далі — ШІ), з яким дедалі більше експериментують сучасні журналісти. Бачимо, що не всі експерименти у виданнях обертаються успіхом, проте це аж ніяк не уповільнює нові розробки ШІ. У цьому матеріалі розглянемо, які навички та обов’язки журналіста зараз виконує штучний інтелект, а також який прогрес на нас чекатиме вже за кілька років.

Перевірка джерел та фактів

Перше, з чим штучний інтелект суттєво допомагає сучасним журналістам — так це з перевіркою джерел та фактів для створення новин та статей.

Що важливо, його використовують як для узгодження історій з інтересами читачів, так і для аналізу історій на знаходження ознак упередженості. Зараз це лише нововведення, яке потребує пильного дослідження, проте інженери компанії YLE запевняють, що система дасть змогу розширити теперішні вміння ШІ тим, що у майбутньому редакція зможе бачити, кого цитують і на яку тему, з якою частотою та у яких матеріалах.

Також, до прикладу, Meta Platforms вже розробила систему на основі штучного інтелекту, яка може сканувати статтю у Вікіпедії для того, аби проаналізувати джерела, на які посилається стаття. Вона має на меті полегшити роботу редакторів Вікіпедії, частково автоматизувавши перевірку джерел. Система сама визначає, чи є в статті інформація, підкріплена сумнівним джерелом та дає варіанти для заміни на більш релевантне.

Фото: SiliconANGLE

На жаль, з настанням попиту на контент, згенерованим штучним інтелектом, не вийшло уникнути й низки скандалів. До прикладу, знаємо про історію з одним українським медіа, яке опублікувало фейкові факти з життя Олеся Гончара. Згодом журналісти зізналися, що матеріал було згенеровано ШІ, а ми зрозуміли, що чим більше журналісти використовують штучний інтелект, тим більше ми отримуємо ризиків дезінформації. Тому важливим є обдумане споживання інформації з боку читачів, та потреба якісного фактчекінгу з боку журналістів.

Фото: скріншот Олександра Єкименка

Щодо майбутнього, то вже є думки про те, що надалі ШІ зможе “аналізувати настрої” у текстах. Це спосіб, за допомогою якого інтелект визначає тон написаного, вивчаючи зв’язок між словами та їхні сенси. Він допоможе у виборі термінології, влучних слів для подачі інформації читачам, а також зможе якісно виявляти ноти упередження та негативного ставлення.

Переклад

Нескладно помітити, як штучний інтелект трансформує майже кожну галузь, тому не оминуло це й сферу перекладу. Для журналістів це є гарним інструментом, оскільки вони можуть користуватися технологіями перекладу у повсякденному житті та позбутися потреби наймати професійних перекладачів для роботи, яку тепер може виконати ШІ.

Цей переклад працює шляхом перетворення тексту вихідної мови на текст тією мовою, яка є потрібною. Загалом, то багато служб перекладу й досі поєднують машинний переклад з людською підтримкою, щоб бути впевненим у правильності та точності. Це також дозволяє використовувати специфічні вирази, сталі фрази чи неологізми.

З останнього, то знаємо про презентацію вищезгаданої американської компанії Meta  нової моделі на основі штучного інтелекту, що може перекладати та транскрибувати на понад 100 мов світу. Розробники кажуть, що системний підхід SeamlessM4T зменшує кількість помилок і маю підвищену ефективність процесу перекладу.

Фото: Meta

Редагування тексту

Багато журналістів вже користуються системами штучного інтелекту, які сканують тексти на наявність граматичних помилок. Також ці ресурси надають способи уникнення фраз, які є або ж граматично не правильними чи стилістично небажаними (до прикладу, пасивний стан). Зважаючи на людський фактор, то такі сервіси ШІ стають гарним доповненням у роботі журналіста, який має змогу надіслати текст на повне редагування, або ж з метою перевірки власної роботи.

Варто у цій темі згадати й про компанію OpenAl, яка створила безкоштовний інструмент для перевірки текстів. Проте, йдеться не про граматичну чи стилістичну складову — цей ресурс допомагає з’ясувати, хто написав текст: людина чи штучний інтелект. Створили його через велику стурбованість експертів у зростанні дезінформації, створеної штучним інтелектом, а також можливістю ботів видавати себе за людей. Саме тому ряд організацій працюють над подібними інструментами для виявлення контенту, створеного ШІ.

Сайт: OpenAl

 Генерування контенту

Звісно, не всі матеріали, написані штучним інтелектом, обов’язково містять дезінформацію. Тисячі і тисячі публікацій зараз створені штучним інтелектом! Це зручно, оскільки ШІ може писати якісні статті, засновані на відомих подіях та які мають чіткі дані, таким чином розв’язуючи руки журналістам та репортерам, що матимуть ресурс для написання більш складних матеріалів.

Ще одним застосуванням ШІ в редакції може стати генерування коротких підсумків історій, які можна поширювати у  пресрелізах, розсилках, соцмережах або на інших платформах. Незабаром це може стати більш поширеною практикою і допомагати поширенню якісної інформації.

Фото: Unsplash

На відміну від звичайних журналістів, ШІ здатний генерувати велику кількість історій та матеріалів за короткий проміжок часу. Проте, чи буде це якісний контент?

Зрозуміло, що роботизовані системи потребують значно менше витрат, аніж медіапрацівники, проте, мусимо врахувати, що алгоритми ШІ позбавлені критичного мислення та прозорості.

Зважаючи на всі за і проти, маємо розуміти, що штучний інтелект у медіа відкриває нові можливості для журналістики, розвиваючи її якісну та кількісну складові. Однак, як і будь-яка складна система, технологія ШІ має свої обмеження та ризики, на які теж потрібно зважати.

Анна Мурашева, студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

Comments are closed.