Клікбейт – справжня словесна пастка. В буквальному перекладі з англійської: click – клікнути, перейти за посиланням; bait – приманка. Найкращим прикладом клікбейту є набридлива реклама в Інтернеті на кшталт «Ти схуднеш на 10 кг за тиждень, якщо перед сном випиватимеш…» або «Ванга передбачила, що до 2020 року з планети зникнуть всі…». Такі заголовки спокушають аудиторію клікати на посилання і переходити на сайти, де відповідей на ці запитання точно не знайти.

На YouTube клікбейти використовують, щоб набрати більшу кількість переглядів, від чого залежить не тільки популярність, а і прибуток блогера. Тут клікбейтом можна назвати не тільки назви відео, а й їхні прев’ю, часто оброблені за допомогою фоторедакторів.

У журналістському просторі теж поширене явище клікбейту, але воно існує в набагато делікатнішій формі. Розглянемо найпоширеніші приклади в медіях.

Перебільшення правди

Гіперболізацію використовують для того, щоб додати події значимості або масштабності. Хоча перебільшувати реальність не значить відображати її об’єктивно та правдиво, журналісти часто вдаються до такого прийому.

Наприклад, 25 жовтня в ефірі ТСН на 1+1 вийшов сюжет під назвою «Енергозалежність: хто спровокував кризу на українському ринку палива» про наслідки стрімкого зростання цін на солярку. Фермери обурюються, бо зараз для посівних робіт сільськогосподарській техніці потрібно багато палива, а грошей нема. У сюжеті йдеться про пенсіонера Миколу Наумчика, який навіть переналаштував двигун свого «Mercedes» так, що авто тепер їздить на дровах.

На цю ж тему в онлайн-версії ТСН вийшла стаття: ««Трактори» на дровах: українці почали вигадувати «дровомобілі» через паливну кризу».  У той час, коли насправді на таке чудо техніки пересів лише один чоловік, заголовок звучить так, ніби це не поодинокий випадок. І трактори на дровах теж ще не їздять: ідея замінити дизель на деревину поки що залишається всього лише ідеєю.

В онлайн-виданні «AgroNews», покликаючись на матеріали ТСН, теж написали про цей випадок. Заголовок обрали такий: «Через паливну кризу українські фермери пересідають на «дровомобілі»». Ніяких реальних прикладів, окрім машини Миколи Наумчика, наведено не було. Отож слово «українці», вжите у множині, в цьому випадку невиправдане.

Перебільшення правди у заголовках перетворює випадок на масову тенденцію і викликає ще більший інтерес до події, хоча й не відповідає журналістським стандартам.

Інтрига

Інтригуючий заголовок – міцна запорука того, що статтю читатимуть. Такий прийом найкраще спрацьовує, коли говорять про болючі для аудиторії питання: реформи, гроші, курс долара, медицина, освіта тощо.

Так, проектування бюджету на 2019 рік дає журналістам плідне підґрунтя для матеріалу. 27 жовтня на сайті інформаційного агентства «1news» з’явилася стаття із назвою «Уряд заклав у проект держбюджету на 2019 рік 55 млрд. грн. на субсидії». У цьому лаконічному заголовку назване головне – кількість грошей, призначена на виплати. Частина аудиторії, а, особливо, ті читачі, які не отримують субсидію, дізнаються про суму із назви і не читають далі.

У той час в інтернет-виданні «UNN» натрапляємо на матеріал під заголовком «Стало відомо скільки грошей уряд виділить на субсидії – 2019». Автор навмисно не називає суму і таким чином створює інтригу, що змушує читачів шукати відповідь безпосередньо у статті.

Перефразування і виривання слів з контексту

Такі клікбейти суперечать журналістським стандартам об’єктивності, точності і достовірності. Наприклад, 29 вересня на порталі «Politeka» опублікували матеріал «Звичайний фашизм: Україну вирішили поділити між Польщею і Росією». Такий заголовок звучить голосно та резонансно, й не може залишити байдужим українського читача.

Виявилося, що така хвороблива ідея прозвучала в ефірі російського шоу «60 минут» на телеканалі «Россия 1». В студії цієї відверто пропагандистської програми російські експерти обговорювали так звану «карту розриву». Йшлося про українські території, які довгий час були під владою наших західних сусідів (Польщі, Угорщини і Румунії). Прозвучала думка, що названі країни досі претендують на ці землі і таким чином намагаються захистити етнічно близьке населення. Про це йшлося і в статті. Одначе, ці балачки так і залишилися демагогією у студії проросійського ток-шоу, що не має фактичного підкріплення. Назва публікації ніяк не відповідає її реальному змісту.

Влучний заголовок – важливий елемент якісного журналістського матеріалу. Але клікбейт, звичайно ж, залишається явищем негативним. Якщо публікація низького рівня, жодні клікбейти не перетворять її на суспільно значущий, корисний матеріал. А отже, не зроблять авторитетним ні автора, ні видання.

Дар’я Шабаниця, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.