Пандемія, інформаційні війни, жорсткіші обмеження у соціальних мережах та популярність аудіо – усе це впливає на журналістику. Глянемо що за тренди у медіа можна виділити за минулий 2021-й рік і припустимо, які розвиватимуться у наступні роки

Форма

Щоб продукт, у тому числі журналістський, доходив до аудиторії, він має бути у зручній для них формі. Хоча у нашій сфері їх багато, адже поряд йдуть і короткі ролики, і лонгріди, тенденції є.

Відео. За прогнозами Cisco, у 2022 році 80 % світового інтернет-трафіку займатиме відео. З телебаченням конкурують ютуб-блогери, туди ж вирушають медіа, яким скасували ліцензію, зрештою й офіційні ЗМІ мають свої канали у цій соціальній мережі. Однак традиційні довгі відео підходять лише для Ютубу, і то не завжди, та телевізійних каналів. Як у випадку й з текстами  чи іншим видом контенту, люди хочуть витрачати мало часу на отримання інформації, тому у тренді – короткі ролики.

Достатньо лише глянути на популярність TikTok, який, подібно до Інстаграму, уже не є розважальною мережею, а став засобом спілкування з аудиторією та продажу/розповсюдження своїх продуктів для маркетологів, різноманітних експертів та журналістів (більшість українських медіа мають свої облікові записи у TikTok). До того ж у 2020 та 2021 роках TikTok додав кілька бізнес-інструментів, зокрема бізнес-профілі, рекламу та біржу творців. Щодо популярності, то у вересні 2021 року кількість користувачів TikTok перевищила позначку в 1 мільярд користувачів. Це зробило його 7-ю найпопулярнішою соціальною мережею у світі, і 4-ю, якщо не брати до уваги різні месенджери.

Рейтинг соціальних мереж. Джерело: blog.hootsuite

Чому це важливо? Бо у січні 2021 року в мережі було лише 689 млн користувачів, тобто відбувся ріст на 45% менш ніж за рік. І це не найбільший “стрибок”, адже між 2018 і 2020 роками глобальна база користувачів збільшилася на 1157%. До прикладу кількість активних користувачів Instagram щомісяця зросла на 6% у 2020 році.

Окрім того, інші соціальні мережі запустили його аналоги, у Facebook – Instagram Reels, у Google – YouTube Shorts. Однак TikTok, за даними Google Search Trends, повністю домінує в сфері короткого відеоконтенту.

Ще один тренд, що набирає популярності – живі ефіри. Не лише прямі ефіри на телебаченні, а такі ж трансляції у соціальних мережах, у тому числі з експертами. Цьому зокрема посприяла й пандемія з її онлайн пресконференціями та трансляціями із заворушень. Популярні вони й в інших сферах, у тому числі бізнесових, наприклад дослідження Vimeo показує, що 80% користувачів віддають перевагу live-відео на сторінках бренду, ніж текстовим матеріалам.

Аудіо. Воно може скласти конкуренцію відеоформату. Згідно з дослідженням Інституту по вивченні журналістики Reuters видавці у 2022 році почнуть вкладати більше ресурсів у подкасти та цифрове аудіо (80%) (на другому місці –  електронні бюлетені (70%), бо саме ці два канали, на думку респондентів,  довели свою ефективність у підвищенні лояльності та залученні нових передплатників).

Джерело: reutersinstitute.politics.ox.ac.uk

Нехай соціальна мережа Clubhouse показала і швидкий ріст, і швидке падіння та й не була надто поширеною в Україні, майже всі популярні й основні платформи створили свої аналоги:  Twitter (Spaces), Facebook (Live Audio Rooms), Reddit (Talk), голосовий чат є й у Telegram. Це як і може допомоги медіа залучити нову аудиторію, так і дозволить будь-кому творити свою історію і стати конкурентом ЗМІ за увагу.

Окрім уже вказаних тенденцій у сфері аудіо стрімко розвиваються подкасти, на усіх платформах, як і авторські чи нішеві, так і з широкою тематикою. Подкасти можна знайти на сайті майже будь-якого великого ЗМІ й вони спричиняють до нових трансформацій радіо.

Візуалізацію також доречно вказати при описі форми. Адже не минає й дня, щоб ми не побачили якусь інфографіку в новинній стрічці.  Цей напрямок лише розвиватиметься.

Якщо підсумувати питання форми, то дедалі більш поширеною стає мультимедійність. Коли в одній історії використано різні методи представлення інформації й залучення аудиторії, і з обов’язковою адаптацією під мобільні пристрої, адже саме з них зараз переважно споживають контент.

Гроші за контент та створення спільнот

Те, що більшість великих ЗМІ в Україні належать олігархам і так відомо, і позаяк грошей від продажу реклами часто не вистачає, вони легко чинять фінансовий тиск. Звідси й багато замовних матеріалів. Якийсь час більшість незалежних ЗМІ сподівалась на гранти, але поступово українські медіа переймають практику фінансової підтримки від читачів.

Це нормальна світова тенденція, яка залишається і буде ще довго актуальною. Наприклад за уже згадуваним дослідженням Інституту – з вивчення  журналістики Reuters 79% опитуваних видавців кажуть, що передплата є їх пріоритетом у 2022 році, однак багато хто шукає і змішану модель з медійною (73%) та нативною (59%) рекламою, заходами та спонсорованими діями з платформ. Адже, по-перше, людей замало, щоб підтримувати фінансово усі ЗМІ, а по-друге, не всі здатні це робити через різне матеріальне становище. Тому західних журналістів турбує ризик орієнтування свого контенту лише на багатшу та освіченішу аудиторію. Щоб протистояти цьому, багато видавців запроваджують різні моделі для менш заможної аудиторії, наприклад “The ​​Daily Maverick” (Південна Африка) пропонує платити стільки, скільки читачі можуть собі дозволити, а “Correio da Manhã” (Португалія), яка пропонує безплатну підписку людям, які живуть у будинках для людей похилого віку.

В Україні зовсім інша ситуація, наші медіа тільки починають запроваджувати платну підписку й роблять це дуже по різному: і просто створюючи групи у соціальних мережах, і на основі краудфандингу, і створюючи певні клуби, спільноти, де читачі зі свого боку вносять внески на регулярній основі, а видання надає їм доступ до ексклюзивних матеріалів, відсилає свій мерч, запрошує до творення контенту й на тематичні зустрічі. Хоча часто медіа, особливо якщо вони лише починають залучати гроші аудиторії, не обмежують доступ до свого контенту іншим користувачам мережі, а фокусуються на важливості їх ролі для суспільства і необхідності у підтримці, а не на перевагах, які можуть запропонувати читачам, часто їх взагалі немає.

Згідно з дослідженням особливостей роботи членських програм в українських медіа, яке було зроблено на замовлення Media Development Investment Fund в рамках Membership Puzzle Project (MPP), зазвичай українські інформаційні видання створюють програми членства для експерименту і  без попередніх досліджень. Медіа обирають стратегію  створення MVP — мінімально життєздатного продукту (Minimum Viable Product). І хоча певні ЗМІ й планували все ретельно, опираючись на дослідження західних колег, успіх тут більше залежить від популярності медіа, його бренду, а не від обраного підходу.

Запрошення до спільноти The Ukrainians Джерело: reutersinstitute.politics.ox.ac.uk

Але платити за контент – це світова тенденція, яка поступово приживається і в Україні. Люди купують ютуб-преміум, нетфлікс та спотіфай, тому можна очікувати на нові й покращені методи залучення грошей і у сфері журналістики.

На Заході також багато уваги приділяється своєрідному поєднанню ідей платного контенту та важливості окремого автора. Таким чином популярними стали платформи на кшталт Substack, де подкастерам, відеоблогерам, авторам платять за їх працю. Схожі мережі запустили й Facebook (Bulletin) та Twitter (Revue). Зараз великі редакції залучають найбільш популярних авторів з таких платформ до роботи своїх редакцій. В Україні схожі платформи та їх співпраця з медіа наразі  не поширені. Однак ми можемо говорити про важливість особи автора, адже є частина аудиторії, яка читає певне видання лише заради колонок окремих журналістів.

Автоматизація та технології

Усе більше операцій потребують не лише і не переважно людей, а й “машин”. Йдеться і про видобуток даних та їх аналіз, зокрема для журналістських розслідувань, і про формування персоналізованих стрічок новин, і про чат-ботів для спілкування з аудиторією, і про генерування простих інформаційних повідомлень штучним інтелектом. Згідно з думкою експертів з Reuters, 85% опитаних видавців вважають, що у 2022 році важливо створювати персоналізований контент для аудиторії новин. Вони також хочуть використовувати ШІ для прискорення роботи новинного відділу, журналістських розслідувань та оптимізації моделей передплати.

Цікавий у контексті нових технологій і метавсесвіт, особливо з перетворенням Facebook на Meta. Ідея спільного віртуального середовища, де люди можуть спілкуватися за допомогою віртуальної чи доповненої реальності. Хоча поки ця концепція більше зацікавлює бізнес, (скажімо проведенням онлайн нарад з повноцінними аватарами) та сферу відеоігор, для медіа тут також є можливості для застосування. Наприклад проведення інтерв’ю не із квадратиком в ноутбуці, а з повноцінним аватаром, те ж саме стосується проведення різних медійних форумів та конференцій. Поки технології доповненої та віртуальної реальностей переважно застосовують для документальних та пізнавальних журналістських проєктів, але не дуже часто.

Можна тут згасати й диджиталізацію,  явище не нове, але й остаточно неопановане . Більшість контенту люди споживають саме з соціальних мереж, тому медіа просто необхідно розвивати свій бренд там та адаптувати під них контент.

Популярними стає й використання мобільних додатків, але через дорогу вартість поки лише деякі великі ЗМІ мають власні.

ШІ та технології й далі впливатимуть на розвиток медіа, що означає не заміну людей комп’ютерами, а необхідність постійного удосконалення навичок (побудова алгоритмів, видобування й аналіз даних, навіть звичайне спілкування з героями матеріалів онлайн).

Щодо самого типу роботи, то тенденція до її змішаного виду, – де офлайн йде поруч з онлайном, і останній переважає, адже для написання багатьох матеріалів, від новин до розслідувань зараз можна не виходити з дому, –  ще довго протримається.

Регулювання

Соціальні мережі дедалі жорсткіше регулюються, зокрема це було спричинено поширенням фейкової інформації щодо пандемії коронавірусу. Нові рішення приймаються й щодо упорядкування цифрового середовища загалом.  Регулюванню починають піддавати й цифровий простір загалом. Наприклад ЄС має закон про цифрові ринки (DMA), який покликаний зменшити монополізацію ринку, а Великобританія планує затвердити свій закон, який би сприяв безпеці в онлайн-середовищі та  призначав санкції для платформ, які не роблять достатньо, щоб припинити незаконний та шкідливий контент.

Також дедалі більше уваги навколо питаннях авторського права та плати журналістам за контент з боку інтернет-платформ. Так у Франції Facebook News платитимуть журналістам та видавцям  за використання їх контенту у соціальних мережах.

Тут також варто згадати, що в Україні навіть Інтернет-ЗМІ досі поза правовим регулюванням. Хоча у проєкті Закону про медіа передбачене визначення поняття “онлайн-медіа” та їх права та обов’язки, він досі доробляється та містить багато інших неоднозначних пунктів. Тому в нашому медійному середовищі поки передчасно говорити про оплату журналістам від великих технологічних платформ, але рух у цьому напрямку прослідковується.

Висновок

Світ медіа має схожі тенденції, що й інші сфери. Журналістика дедалі більше оцифровується, як і наше життя загалом, швидкий темп життя і роботи продукує популярність коротких текстів, відео й аудіо, останні популярніші, бо більш наочні і їх можна споживати “на фоні”. Через той самий брак часу й усвідомлення його цінності, аудиторія хоче від медіа персоналізованої інформації, яка б задовільняла її інтереси якісно і швидко й у більшій чи меншій мірі готова за неї платити. Такий швидкий темп не означає повне вимирання лонгрідів й громіздких аналітичних статей, їхня аудиторія не зникла, проте вона хоче ясності і якості.

Яна Шекеряк, магістрантка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.