Роботизована журналістика стає дедалі популярнішою завдяки новітнім технологіям і трендам. Багато функцій, які виконували журналісти і отримували за це гроші, зараз можуть легко замінити роботи. Наприклад, редагування текстів, розшифрування матеріалу або рерайт, значно швидше може зробити система штучного інтелекту.

Фото: MIGnews

Такі помічники дійсно мають переваги. Серед плюсів можна виділити:

• Ефективність та швидкість. Роботи-журналісти можуть обробляти та аналізувати досить великий обсяг даних швидше, ніж люди, а також створювати та редагувати текстовий матеріал в рекордно короткий термін.
• Автоматизована генерація звітів. Роботи можуть бути програмовані для створення максимально різних типів новин, звітів або іншого контенту автоматично, що полегшує завдання редакції.
• Точність та об’єктивність. Роботи не піддаються емоціям та особистим впливам, тому їхня робота може бути більш об’єктивною та точною.

Звичайно, у кожної новинки є й мінуси. Наприклад, оцей пункт є перевагою для маленьких, або й навіть великих медійних компаній, але також суттєвим недоліком для звичайних журналістів. Йде мова про зменшення витрат. Використання роботизованих журналістів може допомогти зменшити витрати на оплату праці. Це значно спрощує витрати фінансів саме початкових організацій, які поки не мають можливості запропонувати журналістам високі зарплати.

Наступний і дуже вагомий недолік – це творчі здібності. Погодьмося, що “уява” штучного інтелекту ніколи не зрівняється з людською фантазією, якими б не були запрограмовані «машинні голови».

Також, навіть якщо взяти простий функціонал редагування матеріалу, то і тут часто потрібно знати контекст подання тої чи іншої інформації. Також не слід забувати, аби мати поруч роботизованого колегу, його потрібно вміти налаштувати до відповідних функцій, що зуміє далеко не кожен.

Фото : Hub.kyivstar

Роботи-журналісти можуть приносити певні переваги в ефективності та швидкості обробки інформації, але точно не можуть повністю замінити людський фактор у сфері журналістики через свої обмеження в розумінні та творчості.

“Штучний інтелект – це не панацея, але він може допомогти вирішити деякі з найскладніших соціальних проблем світу”, — пише McKinsey Global Institute.

Ще в грудні 2017 року Глобальний інститут McKinsey виділив такі прогнози:

• 400-800 мільйонів людей можуть втратити роботу до 2030 року через збільшення кількості роботів, з яких 75-375 мільйонів доведеться перенавчати;
• близько 59 % усіх видів виробничої діяльності може бути автоматизовано.

 У сфері журналістики штучний інтелект може як допомогти, так і нашкодити. Наприклад, перевірка та підтвердження інформації. Цей пункт є одним з найважливіших для журналістів, тому вкрай необхідна обережність, аби уникнути таких подій, які були в Індії та Мексиці у 2018 році.

Одним з найперших алгоритмів для написання текстів, запущених в роботу справді великого ЗМІ, став «Narrative Science». До його функцій входила підготовка економічних звітів для одного із найавторитетніших і найвідоміших економічних друкованих видань у світі — «Forbes». Варто зазначити, якщо ви вважали, що штучний інтелект тільки зараз став набувати шаленого успіху та популярності, то глибоко помилялися, адже «Narrative Science» заснована уже понад 10 років тому. Наразі формат «Narrative Science» суттєво змінився: 7 грудня 2021 року «Salesforce» (американська компанія, що займається програмним забезпеченням) придбала «Narrative Science» і переробила її в Tableau Software Salesforce (розробка програмного забезпечення для інтерактивної візуалізації даних).

Фото : Chicago innovation

Фото : Logowik

А от перший незалежний матеріал, який був створений роботом з’явився у 2015 році. За кілька хвилин після оголошення квартального прибутку компанії Apple,  Associated Press (AP) повідомило (через CNBC, Yahoo та інші канали), що “Apple перевершила прогнози Street 1Q”. Стаття була без підпису і повністю згенерована автоматизованою системою. Станом на 2015 рік, така програма публікувала 3000 таких історій щокварталу, а зараз ця кількість суттєво зросла.

Пропонуємо кілька яскравих прикладів успіхів та невдач штучного інтелекту в журналістській діяльності.

1. Дедалі більше телеканалів випробовують сервери цифрового телебачення. Наприклад, в Індії телеканал Odisha TV, розробив свою першу цифрову телеведучу під іменем Ліза, згенеровану на основі штучного інтелекту. Журналістка одягнена в золоте сарі й добре імітує людську мову та навіть міміку. Серед переваг Лізи над іншими журналістами є те, що вона не втомлюється, не хворіє, не робить помилок і не затинається, а також не потребує заробітної плати й не потрапляє в скандали, які можуть зіпсувати репутацію телеканалу. Хоч і суспільство Індії не надто оцінило новинку каналу, проте працівники компанії вважають її появу початком нової віхи в медіа.

Фото: Deadline

2. Іншим схожим таким оновленням стала телеведуча китайського каналу – жінка на ім’я Жень Сяоронг. Журналістка стверджує, що може відповідати на запитання та вести випуски новин 24 години на добу, 365 днів на рік.

“Але є заковика: аватар може відповідати лише на заздалегідь поставлені запитання, а відповіді, які вона дає, значною мірою відповідають лінії Центрального комітету Комуністичної партії Китаю (КПК)”, — розповідає Dailymail. Тобто всі її відповіді грунтуються на ідеології КПК, і користувач не може змусити її відхилитися від сценарію, поставивши власне запитання. Відгуки про телеведучу на Weibo були переважно позитивними, з коментарями “вау!”, “супер”, “як правдоподібно” та інші. Але варто зауважити, що в Китаї є популярний сайт мікроблогів, який контролюється, аби діяв суворий режим цензури, тому будь-які скарги щодо COVID чи критику політики, видаляють або блокують. Натомість у Twitter, який недоступний у Китаї, реакція щодо Жень Сяоронг менш позитивна.

Фото : Dailymail

3. Також звичайно є й промахи: американська газета Gannett зупинила випробування штучного інтелекту після того, як читачі знайшли кілька серйозних помилок у статтях. Кілька репортажів про спортивні змагання середньої школи, написаних системою штучного інтелекту під назвою LedeAI, стали вірусними в соціальних мережах, та, на жаль, не в хорошому контексті. Читачі зауважили, що інформація повторюються, не містить головних деталей, а також в матеріалі використано дивну мову та загалом виглядає так, ніби робота створена комп’ютером без жодних знань про спорт.

Фото: Bizmag

4. Найбільш продавана німецька газета в Європі Bild скорочує 200 робочих місць і каже, що деякі посади будуть замінені штучним інтелектом.

“Видавець Bild, Axel Springer, повідомив в електронному листі співробітникам, що “на жаль, він розлучається з колегами, які мають завдання, які в цифровому світі виконуються штучним інтелектом та/або автоматизованими процесами. ””, — пише The Guardian.

Фото: Інститут масової інформації

Вікторія Піх, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.