Розвиток цифрових технологій вже не один рік спонукає журналістів застосовувати інновації в своїх матеріалах, щоб іти в ногу з часом. Останнім часом часто можна почути навіть тезу про те, що штучний інтелект у майбутньому замінить медійників, особливо тих, що пишуть новинні матеріали. Існує важлива відмінність, про яку потрібно пам’ятати: ШІ, який зараз існує, є штучним вузьким інтелектом і не може виконувати усі функції краще за людей. Проте чи варто журналістам боятися штучного інтелекту? Чи, може, краще навчитися співпрацювати із ним?

Як ШІ зайшов на український медіа-ринок

GPT-чат – це система штучного інтелекту, призначена для спілкування з користувачами у вигляді текстового чату. Вона здатна відповідати на запитання, вирішувати завдання та спілкуватися з людьми, надаючи інформацію, рекомендації та вирішуючи проблеми.

Фото: unsplash

У 2015 році в Сан-Франциско група науковців, інженерів та програмістів заснували компанію OpenAI, яка досліджує штучний інтелект. Чат-бот GPT публічно випустили до використання у листопаді 2022 року. В Україні він став доступним 18 лютого 2023 року. Тоді про це офіційно заявив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Випуск чату GPT продемонстрував можливості з таким очевидним і глибоким потенційним впливом на журналістику. Окрім того, нововведення показало медіа, що інновації, керовані штучним інтелектом, зараз є невідкладною метою команд вищого керівництва майже в кожній редакції для того, щоб спростити більшість процесів, або хоча б половину.

ШІ може допомогти журналісту в напів автоматизованому робочому процесі . Якщо система штучного інтелекту пропонує коротке резюме або пункти, безумовно, може пришвидшити роботу, особливо у важких новинах, якщо штучний інтелект налаштований відповідно до ваших потреб і навчений на вашому контенті. Але ви все одно повинні ретельно оцінити, чи короткий виклад відображає суть, порівнюючи його з повною довжиною оригінального твору, а це вимагає більших людських зусиль для спеціальних форматів і більш креативних редакційних жанрів.

Головне «не нашкодити». Як медіа застосовують ШІ

Із появою штучного інтелекту у вільному доступі журналісти почали активно задіювати його в своїй діяльності, передусім, щоб спростити роботу.

Скриншот Олександра Єкименка в Instagram

Так, українські медіа намагалися також інтегрувати штучний інтелект у свої матеріали. Проте не завжди вдало. До прикладу, 3 квітня в інстаграмі «Нового каналу» з’явився допис до 105 річниці з дня народження українського письменника та громадського діяча Олеся Гончара. Задум матеріалу полягав у викладені маловідомих фактів про письменника, проте читачі виявили, що насправді ця інформація є неправдивою.

Пізніше в соцмережах каналу підтвердили використання ChatGPT та вибачились за поширення неправди. ChatGPT вигадав, що Гончар був головою Української Гельсінської групи, що у 1960-х роках брав участь у зборах «Пласту», що неможливо, бо, діяльність «Пласту» в часи СРСР була зупинена і здебільшого діяла за кордоном. Лише наприкінці 1980-х років організація відновила роботу в Україні.

Фото: Верховна Рада України

Щодо випадків, коли ШІ застосовували неякісно чи недостатньо обдумано, можна зазначити використання ШІ для ілюстрації подій, які можна продемонструвати реальними фото. До прикладу, Twitter-акаунт Верховної Ради опублікував повідомлення про трагедію у Дніпрі, проілюструвавши його зображенням, яке було створено штучним інтелектом.

Згодом твіт видалили, оскільки він викликал шквал обурення у коментарях та поза ними. Тригером стало те, що автори використали зображення, згенероване нейромережею, при тому, що є багато справжніх фото, які однозначно краще можуть проілюструвати трагедію в Дніпрі.

Використання штучного інтелекту також активно впроваджують у закордонних медіа. Відтак, розважальні видання Sports Illustrated, Men’s Journal, Dealbreaker заявили, що для створення своїх матеріалів, співпрацюють із стартапами, які розробляють технології ШІ та ChatGPT. За допомогою ШІ, Men’s Journal створив, зокрема, цей матеріал «Proven Tips to Run Your Fastest Mile Yet».із порадами для спортсменів, які займаються бігом, на основі архівів бренду, що пов’язаний із виданням.

Приклад якісної співпраці зі штучним інтелектом

Bayerischer Rundfunk – це німецька державна радіо та телевізійна компанія, що базується в Мюнхені та пише матеріали через GPT CHAT.

AI + Automation Lab працює як міждисциплінарна команда в BR на поєднанні журналістики, інформатики та розробки продуктів. Редакція працює із штучним інтелектом і автоматизацією, щоб використовувати їх для орієнтованої на користувача журналістики та досліджувати їх. Редакція вирішила почати застосовувати ШІ, щоб створювати новий контент, розробляти нові методи дослідження та робити пропозиції більш привабливими для своїх користувачі. Рішення, розроблене як додаток, дозволяє користувачам вибрати місце в Баварії та слухати персоналізовані регіональні новини з програми Bayerischer Rundfunk.

Це робиться за допомогою алгоритму у фоновому режимі програми, який обʼєднує пакет новин на основі таких факторів, як відстань, розмір розташування та просторова деталізація.

Фото: LSE

Впроваджувати в систему, а не робити системою

Керівниця AI + Automation Lab Улі Коппен на одному з найбільших медіафорумів світу у Перуджі в 2023 році під час панелі «Журналістика GPT: настав час серйозно поставитися до ШІ та автоматизації в редакції» виділила кілька основних та актуальних тез щодо застосування ШІ в журналістиці. Основні із них звучать так:

• Якшо раніше журналістика була блоком текстів, то зараз це швидке читання коротких новин, тому ШІ може допомогти із оперативністю;
• Штучний інтелект змінить медіа впродовж наступних трьох років, тому журналістам потрібно йти в ногу з цим, інакше вони втратять відчуття актуальності;
• Інформацію зі штучного інтелекту можна використовувати лише після ретельної перевірки, інакше – це не журналістика;
• Локальним медіа та маленьким ньюзрумам важче використовувати ШІ у своїй роботі;
• Якшо постійно використовувати ШІ то журналісти стануть однаковими, бо перестануть думати. Треба впроваджувати його в систему а не робити системою.

Збільшення використання штучного інтелекту в журналістиці вказує на те, що ці ресурси все ж спрощують життя медійникам. Проте йдеться більше про співпрацю з ШІ, аніж про заміну людського потенціалу. Лише люди здатні відчувати історії та генерувати ідеї, які цікавитимуть суспільство, можуть реагувати на запити авдиторії та самостійно впливати на них. Незбалансоване використання ШІ може призвести до поширення неправдивої інформації та зробити всі журналістські матеріали однаковими. Саме тому журналістам сьогодні важливо навчитися контролювати ШІ та зробити так, щоб він працював нам на користь, а не навпаки.

Ірина Давосир, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.