0
Ведучий «Громадського радіо» та «Радіо Ера FM» Андрій Куликов розповів львівським студентам, за що варто любити радіо й чому за радіо майбутнє. На майстер-класі ведучого у Школі журналістики УКУ побувала Анна Романдаш.
«Радіо дуже важливе для українського суспільства, яке ще не вийшло з минулого і не дійшло до теперішнього. Радіо демократичне, воно пропонує багато можливостей для роздумів і дає людям велике поле для уяви», – каже Андрій Куликов. В авторській програмі «Пора року» на «Радіо Ера» журналіст розповідає про молодих українських та призабутих світових музикантів. І переконує: його робота – найкраща у світі.
«Моя програма – це можливість слухати музику, яка мені подобається, – говорить ведучий. – Раніше я не мав часу це робити, а зараз доношу до слухачів те, що люблю сам». Тож такий проект – це не лише вигода для аудиторії, але й користь для самого радійника.
«Мені набагато приємніше, коли мене впізнають по голосу», – говорить Куликов. – «Пора року» – це моє улюблене дітище, бо я дуже люблю рок-музику. Мене завжди цікавили рок-музиканти, бо вони змальовують нашу добу такою, яка вона є. Спершу я навіть їм трохи заздрив, тому зосередився на тому, аби робити їх популярнішими». Ще до авторської програми Куликов вів невелику рубрику Music Choice на Бі-бі-сі, де говорив про призабуті англомовні пісні. За словами ведучого, йому бракувало довшого формату, тому й вирішив працювати над власним проектом.
Авторська програма – це те, що повинно цікавити насамперед ведучого. Він не має копіювати або робити щось усупереч іншим. «Треба не запозичувати, а навчатися, і якщо вам сподобався якийсь прийом, то змінити його під проект», – говорить Куликов. За його словами, в авторській програмі ведучий не нав’язується, а ділиться з аудиторією. «Ти даєш і береш, бо ти спілкуєшся та отримуєш фідбек. Нам часто дзвонять і роблять зауваження, і подобається це чи ні, треба реагувати на те, що радять слухачі».
«На радіо людям хронічно не доплачують, і так виникає цілком природне запитання – чи варто там працювати взагалі. Але коли ти усвідомлюєш, скільки цікавого і корисного ти можеш зробити для аудиторії, то це переважає усі сумніви. А потім розумієш, що ти отримуєш ще більше, бо робиш те, що подобається».
Авторська програма дозволяє радійникові показати себе та важливі ідеї. Недарма англійською такий проект називають radio show, бо можна багато чого показати, якщо підібрати правильні слова і створити образи того, про що говориш. «Ведучий на радіо має бути таким, щоб його побачили, – переконує Куликов. – І успіх – коли людина впізнає нас та асоціює з нами програму. Тоді слухачі розуміють, що те, що ми робимо – потрібно і важливо». За словами журналіста, українці здатні оцінити та підтримати якісний продукт, і радіо починає відвойовувати інтерес аудиторії, який колись забрало телебачення.
«Найаргументованіша дискусія – саме на радіо. Коли у вас є авторська програма, то ви не заміните дискусію скандалами, як часто роблять на телебаченні, аби підтримати інтерес, – ділиться Куликов. – Радіо дає найбільше свободи, бо змушує думати». Журналіст переконаний, що медійникам треба готуватися до роботи на радіо, яке скоро стане значно популярнішим, ніж телебачення. «На радіо є секунди, миттєвості, і ваше слово, голос, інтонація – все дуже важливо, коли час обмежений. Ви маєте говорити так, аби вас розуміли, тому робота зі словом – найвимогливіша». Куликов радить медійникам, які мріють про авторську програму, постійно працювати над голосом та стилем. Журналіст має добре знатися на звукових ілюстраціях та підбирати потрібні слова і звуки аби створити образ в уяві слухачів.
Ще одне важливе завдання – визначити мету своєї програми. Куликов для себе окреслив дві – знайомити слухачів із новими або призабутими піснями, і грати принаймні одну пісню «нетрадиційною» мовою: «Минулого року у мене було лише дві програми без кримськотатарської пісні. Так я нагадую, що це – частина українського народу». Окрім цього, Куликов вмикає арабські рок-пісні, або ж твори маловідомими мовами. Така підбірка вимагає серйозного пошуку, і сам радійник дізнається багато у процесі. А ще це дає багато цікавого слухачам, бо вони отримують щось абсолютно нове і несподіване.
«Навіть якщо ви маєте сталу аудиторію, щоразу давайте їм якусь штуку, яка їх здивує», – радить Куликов. Аудиторія постійно очікує якісної програми, але з несподіванками у різний час: «Слухачі мають знати, що завжди буде якийсь сюрприз, але вони почують його пізніше».
Неодмінним елементом авторської програми є спілкування зі слухачами. Це величезний плюс радіо, бо можна залучати аудиторію і запитати її думку. «Люди мають потребу висловитися, а ви маєте її дати, – говорить Куликов. – Почути думку слухачів навіть важливіше, ніж донести власну».
Треба мати контакти постійних слухачів і спілкуватися з ними, аби дізнатися, як цільова аудиторія реагує на різні зміни. А ще – показувати слухачам, що вони справді цікавлять автора. «Коли в ефір дзвонять, то треба показати людям, що ви не просто виконуєте механічну функцію, але й цікавитеся співбесідником. І так вам будуть дзвонити вам завжди», – переконаний ведучий.
Потрібно також мати фразу, яка робитиме програму впізнаваною. І кожен раз, коли людина вмикатиме радіо, вона знатиме, що слухає. Автору варто користуватися перевагами прямого ефіру, бо журналіст завжди може виправити помилки, уточнити інформацію і просто стати ближчим для слухачів.
І головне правило авторської програми – любити і хотіти над нею працювати. «Основне – зрозуміти, для чого і чому ви це робите, – говорить Куликов. – Тоді нічого не треба вигадувати, бо у вас вже все є».
Анна Романдаш, Школа журналістики Українського католицького університету
Фото Аліни Смутко
