Дедалі частіше природа кидає виклик океанологам. Чим ширше (і глибше!) простір для досліджень – тим більше шансів дізнатися нове і фантастичне. Незважаючи на сотні досліджень, ми досі вкрай мало знаємо про найзагадковішу западину на Землі – Маріанську. Спробуємо з’ясувати, наскільки цікавими для медіа є сучасні дослідження найглибшого місця на планеті.

Фото: U.S. Geological Survey (USGS). Цю ілюстрацію подекуди додають до матеріалів про Маріанську западину, хоча на світлині зовсім інше місце – Велика синя діра (англ. Great Blue Hole).

Увага! Приготуватися! Руш!

Що одразу кидається у вічі при перегляді коротких новин про Маріанський жолоб, так це відсутність даних, що мали би дати читачеві базові уявлення про об’єкт матеріалу. Звісно, найпростіше рішення – додати посилання на відповідну статтю «Вікіпедії», але в такому разі є ризик, що перейшовши за лінком, читач вже не повернеться до матеріалу. Отже, текст має містити коротку, але чітку й зрозумілу довідкову інформацію, інакше незрозуміла новина пройде повз свого читача.

А як щодо великих матеріалів про Маріанську западину? Цікаву інформацію про це океанічне диво подає інтернет-ресурс ukr.media. У матеріалі журналісти детально описали кожну експедицію, але неуважно перевірили дані. Насправді, рік експедиції, коли судно «Самнер» визначило глибину у 10 994 м (з похибкою ± 40 м) є не 2010-й, а 2011-й, принаймні, так стверджує британська наукова енциклопедія. Але жодної інформації про те, що саме це судно застосовувалось під час вимірів, в офіційних іноземних джерелах не знайдено, а тому немає певності у правильності його назви. З цього робимо висновок про важливість фактчекінгу для коректності і достовірності даних у науково-популярних матеріалах.

Джерело: gea.de

Також редактори надають посилання лише внутрішні, тобто медіа позиціонує себе як першоджерело інформації. Фотографії не мають «власника», не підписані, і лише на одній із них можна прочитати джерела, які використовували задля створення інфографіки.

Джерело: tothostel.ru

Серед них deepseachallenge.com – ресурс інженерного колективу, наукової платформи для досліджень у сфері океанографії.

Цікаву інформацію про Маріанську западину подає російський ресурс letsgotour.ru. Матеріал потребує редакторського втручання, але більшість фактів дійсно перевірені, хоча посилання на них автор не зберіг. Роки експедицій, назви суден та імена дослідників автор матеріалу подає правильно. Із мінусів можна виділити відсутність посилань на офіційні джерела, надання переваги внутрішнім посиланням, які не надто доречні, надвеликий обсяг тексту, через що читач може швидко втратити інтерес. Чимало фотографій не мають свого «власника», є непотрібні уточнення, які більшість користувачів пропускають повз увагу, наприклад, координати 11°22′ пн. ш. 142°35′ сх. д. (G) (O), які без уточнень мало про що говорять пересічному читачу. Отже, не варто перенасичувати науково-популярну публікацію зайвими деталями, краще робити текст невеликим, і вказувати джерела інформації.

Ілюстрацію взято з letsgotour.ru

«Очі ніколи не брешуть!» (с) Конор МакГрегор

Важливою складовою матеріалу, особливо науково-популярного, є візуалізація. Люди сприймають фотографію набагато швидше, ніж текст, тому зображення грає важливу роль в оформленні публікацій, до того ж – сприяє кращому розумінню контенту. Щоб уявити структуру Маріанської западини недостатньо лише переглянути фотографії в інтернеті. Щоб зацікавити аудиторію, дослідники-океанологи популяризують свою роботу у відеороликах про підводне життя, анонсують прямі трансляції з глибин западини на борту корабля Okeanos Explorer. Відео є на офіційному каналі в ютубі, але на момент публікації цього матеріалу працювало не зовсім коректно.

Джерело: livescience.com

«Треба багато вчитися, щоб знати хоч трохи» (с) Шарль Луї Монтеск’є

Не менш важливий аспект публікацій на цю тему – актуальність та важливість дослідження западини. Як повідомляє The New York Times, навіть астронавти занурюються на шалену глибину заради того, щоб допомогти науці подолати цілковитий бар’єр необізнаності щодо цього об’єкта. Так, американка Кеті Салліван стала першою жінкою, що здійснила політ у космос і спустилася до найглибшої точки океану. Новину подано достовірно, пряму мову передано точно, є посилання на першоджерела, інформація відповідає дійсності.

Джерело: nytimes.com  

Також, у березні 2020р. міжнародна туристична компанія EYOS Expeditions розпочала відбір кандидатів на занурення до глибин Маріанського жолобу. Як зазначає ZIK.ua, коштувати туристам така насолода буде від $100 до 200 тисяч. Проте на сайті CNN, на яке ЗМІ посилається, зазначена інша ціна – $750 тис., і українців, можливо, охочих зануритись, ця недостовірна інформація вводить в оману. Перевірка цифр, чіткість подання – складові якісного матеріалу, і на науково-популярну тему особливо, адже навіть незначні, на перший погляд, розбіжності із першоджерелом можуть сильно викривити суть.

Ще один приклад того, наскільки актуальним є дослідження западини. Українська редакція ВВС повідомила про знайдення пластикового сміття на дні Маріанського жолобу під час рекордного занурення на глибину 10 927 метрів. У матеріалі американський дослідник Віктор Весково поділився враженнями, а також конкретизував, що було знайдено обгортки від цукерок та пластиковий пакет. Редактори ресурсу зазначили, що всі права на фото застережені. Текст досить цікавий і легкий для прочитання.

Джерело: bbc.com

Отже, Маріанська западина є цікавою темою для медіа та користувачів. Із найпоширеніших недоліків публікацій про неї можна виділити неточності у даних, відсутність джерел використаних ілюстрацій, а також перенасичення тексту зайвими деталями, що заважають зануритись із головую у матеріал.

Вікторія Лаврунова, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.