Вміти критично сприймати й оцінювати інформацію, розрізняти реальність від віртуальної симуляції, ефективно використовувати джерела та розрізняти міфи та правду. Саме так можна схарактеризувати поняття медіаграмотності.

Медіаграмотність як термін звучить знайомо та буденно, адже чи не звідусіль транслюють важливість правильного користування інтернет-ресурсами. Власне, чи не кожен переконаний, що всі безпекові питання вже беззаперечно знайомі, тому взаємодія із не сертифікованими ресурсами подекуди видається звичною і таки безпечною. Добре, якщо ви знаєте, що залишати дані своєї банківської картки на невідомих вебсторінках — погана ідея. Однак тільки цих знань недостатньо для безпечного користування інтернетом. Без детального вивчення медіаграмотності ви можете не підозрювати про існування зовсім іншого рівня шахрайств.

Щоденно ми залишаємо сліди свого перебування на різних ресурсах, можливо використовуємо один і той самий пароль на декількох платформах або ж навіть читаємо новини в неперевірених телеграм-каналах: «Труха», «Україна Live» тощо, де читачі всотують в себе цю неперевірену та клікабельну інформацію, живучи в кайданах фейків і шахрайства.

Спираючись на результати тесту з медіаграмотності, який проводили 25 жовтня в Україні, можна отримати розуміння, що близько 53% має навички у медіаграмотності на рівні «Початківець». Вже кращі показники отримало лише 27% – «Досвідчений» та 20% – «Професіонал».

Національне тестування містило низку запитань їх тематику наведено у статистиці. Можна простежити у яких темах із медіаграмотності цього року українці найкраще орієнтуються:

Розуміння основ грамотного користування медіаресурсами дозволяє запобігти потраплянню у злочинні схеми та вірі в оманливу інформацію, яка часто шкодить психічному здоров’ю через самонакручування.

Важливість медіаграмотності зростає, оскільки російська пропаганда спрямована на маніпулювання суспільними настроями під час повномасштабного вторгнення.

Навички медіаграмотності дозволяють критично оцінювати та фільтрувати інформацію, що допомагає об’єктивно оцінювати події. Дедалі частіше простежуються нові фески, які можна легко розпізнати, завдяки знанням із медіаосвіти.

1. Важливо звернути увагу на те, як deepfake-технології російської пропаганди стають реалістичнішими.

У порівнянні з deepfake-відео, яке на початку повномасштабного вторгнення росіяни транслювали по телемарафону «Єдині новини» із генерацією президента Володимира Зеленського, можна прослідкувати різницю в якості у нових відео. На них зображено виступ фейкового Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. У промові він закликає українців вийти на майдани, а військових — залишити позиції і йти в напрямку Києва.

Звертаючи увагу на аудіоряд та згенерованого Головнокомандувача, простежуються неточності. Схожа ситуація з голосом, інтонаціями та промовою, яка за стилістикою зовсім не збігається з попередніми висловлюваннями В. Залужного.

Deepfake-технології стрімкіше набирають популярності та розвитку, тому згенеровані матеріали стають дедалі якіснішими.

2. Російська пропаганда і її поширення ботами в коментарях під новинними публікаціями українських медіа.

Згодом після ракетного удару росіян по 128 ОГШБр під дописами в соціальних мережах різних медіа (Hromadske, Свідомі) почали ширитися твердження, що озброєння батальйону передали до Палестини. Чи немала кількість ботів ширить фейки, що Україна постачає передане західне озброєння до ХАМАСу. Першоджерелом цього фейку є російські пропагандистські канали.

3. Фейки та маніпуляції у першоджерелах

15 листопада Teleram- канали “Труха” та MediaPost поширили новину з посиланням на коротку замітку в “The American Insider”.

В першоджерелі Стівен Фукс говорить про серйозну корупцію в “Укрзалізниця” та “Укренерго” критикує керівництво  й звинувачує у зв’язках з росією та у високій неринковій зарплатні.

Проте, якщо звернути увагу, замітка є російською маніпуляцією із фейковими джерелами:

1. УЗ. першоджерело вказує на інтерв’ю очільника НАБУ Семена Кривоноса (черв. 2023). У якому він розповідає про збитки від закупівель УЗ від 2015. Автор вказує, що це викрадені кошти.
2. Щодо нового голову Є. Лещенка в публікації пишуть що його зарплатня становить 9  млн. грн на місяць посилаючись на Facebook-сторінку Ореста Василькевича, який посилався на власні джерела. Сам Василькевич використовує як джерело Telegram-канал, який налічує 98 підписників.

Щодо завищеної ціни на бронежилети, то справді НАБУ веде розслідування.

Слідчі вважають, що 1200 бронежилетів закуплених в березні 2022 мали вартість вдвічі вищу від ринкової

Проте публікація згадує про керівника “Укренерго” Володимира Кудрицького який згідно з біографією пішов з ТНК-ВР опісля того як “Роснафта” поглинула компанію. Автор не згадує що це було у 2013, ще до того як росія розпочала війну проти України.

Сам сайт “the American Insider” мімікрує під відомі американські ЗМІ, хоча є новоствореним й до того ж анонімним.

Дата реєстрації: 3 жовтня 2023 року. Варто зазначити що вже перевірити ці дані не вдасться, бо сторінки більше не існує.

Також на сторінці дані та контакти керівників або редакції були приховані. Останні статті  публікувались від 3 журналістів.

Як розвивати у собі навички медіаграмотності

Існує чи не мала кількість джерел, яка допоможе освоїти базові вміння грамотної поведінки в інтернеті.  Ми підготували для вас підбірку найактуальніших:

1. Медіаосвіта і медіаграмотність

Засновники: Благодійний фонд: “Академія української преси”

Це портал на основі онлайн-бібліотеки з медіаосвіти. На порталі представлені матеріали з різних тем, зокрема:

Основи медіаграмотності

Критичне мислення

Пропаганда та маніпуляції

ЗМІ та суспільство

2. Media Sapiens

Засновники: Детектор медіа.

Цей проєкт, створений для підвищення грамотності споживачів медійного контенту. На сайті Media Sapiens ви знайдете:

Блоги та статті

Відео

Онлайн-курси

3. Новинна грамотність

Засновники: Детектор медіа.

Це онлайн-курс, спрямований на поширення медіаграмотності в умовах воєнного конфлікту. Курс складається з 10 уроків, у яких ви дізнаєтеся про:

Основи медіаграмотності

Особливості медіаграмотності в умовах воєнного конфлікту

Як розпізнавати маніпуляції та пропаганду

4. Media IQ

Засновники: Наталія Гринюк.

Це проєкт з розвитку критичного мислення та медіаграмотності. На сайті Media IQ ви знайдете:

Онлайн-тести

Вправи та завдання

Матеріали для вчителів

5. Фільтр

Засновники: Проєкт від міністерства культури та інформаційної політики України з матеріалами для розвитку медіаграмотності від IREX

На сайті Фільтр ви знайдете:

Онлайн-курси

Матеріали для вчителів

Інформаційні матеріали

Це лише деякі з багатьох джерел, які допоможуть вам розвивати навички медіаграмотності. Ви можете обрати ті, які найбільше підходять вам по спрямуванню і вашому рівню підготовки.

Медіаграмотність посідає особливо важливе явище для українців сьогодні й в майбутньому. Зважаючи на вдосконалення технологій — маніпуляції стають дедалі небезпечнішими. У час, коли росія має на державному рівні створену машину пропаганди, яка використовує сучасні технології, нам усім слід піклуватися про наш інформаційний простір. Наприклад, заклики  до суспільства виходити майдани проти влади несуть в собі інший рівень маніпуляції, спрямований на дестабілізацію ситуації всередині країни.

Загалом, детальна розробка та впровадження медіаграмотності в країні допомагає розвинути критичне мислення й аналіз у значної частини суспільства. Адже вже в найближчій перспективі ми матимемо змогу побачити результат.

Вікторія Дітчик, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.