Волонтери відіграють провідну роль у допомозі ЗСУ і підтримці обороноздатності держави під час російського вторгнення. Українці вийшли на небачені рівні у варіаціях того, що можуть купити волонтери на благодійні внески громадян. Згадаймо лише, що ми стали єдиною державою у світі, яка закупила на добровільні пожертви цілий космічний супутник. Важливе місце у цьому явищі займають і засоби масової інформації. Проте останні кілька місяців благодійні фонди і волонтери нарікають на значне зниження обсягів донатів. Як про цю проблему пишуть українські медіа і які пропонують рішення?

Як ЗМІ збирають кошти для ЗСУ

З перших днів російського вторгнення чимало інформаційних ресурсів допомагали ЗСУ і волонтерам тим, що репостили важливі збори благодійних фондів чи окремих волонтерів. А згодом у нашому медіапросторі з’явилось нове явище – українські ЗМІ власними силами почали відкривати збори на величезні суми для допомоги армії.

Так, на сайті «Української правди» є окремий розділ «допомога ЗСУ», де редакція звітує про зібрані кошти. Зараз там триває постійний збір на пікапи для ЗСУ. Станом на 4 липня цього року журналісти вже передали на фронт 183 авто, ще 103 відремонтували. І це далеко не перший їхній збір. Наприклад, у травні 2023 року редакції на аукціоні до своєї 23-ї річниці вдалось зібрати 3,2 млн для ЗСУ. На заході, що проводився за підтримки Voloshyn Gallery, продавали картини відомих українських митців. За виручені кошти придбали дрони DJI Mavic 3T для 93-ої бригади “Холодний Яр”.

Так само багато звітів про допомогу українській армії можна знайти на сайті медіа «Ґрунт». Там журналісти надали звітність про закриття 22 зборів для різних підрозділів. Найбільшу суму вдалось накопичити для 36-ї і 37-ї бригад морської піхоти у березні 2024 року разом із фондом «1991». Тоді більше 5 млн грн спрямували на купівлю 244 FPV-дронів різного типу, а також наземні станції та все необхідне комплектуюче обладнання для 5 екіпажів пілотів FPV. Зараз редакція «Ґрунту» збирає 1,5 млн грн на РЕБи для 2 батальйону «Привид Хортиці» 15 бригади оперативного призначення «Кара-Даг» НГУ.

Збір «УП» на авто для ЗСУ. Скріншот з сайту «УП»

Збір «Ґрунту» на потреби ЗСУ. Фото з телеграму «Ґрунту»

Загалом низка українських ЗМІ та інтернет ресурсів регулярно відкривають банки для донатів або просто поширюють збори. Серед них є «Еспресо», «Bihus.info», «Телебачення Торонто», «Букви» та багато інших.

Що говорять медіа про зменшення обсягів донатів

Вперше про зменшення надходжень на рахунки благодійних фондів і окремих волонтерів, що збирають кошти на потреби ЗСУ, заговорили ще наприкінці 2022 року. Тоді у більшості українців вже минув шоковий стан від початку повномасштабного вторгнення, ми навчитись жити у стані постійної війни. Близько 34% українців, які надавали фінансову допомогу армії, вимушеним переселенцям або постраждалим від війни, у 2024 році зменшили суми своїх пожертв, а 7% перестали донатити взагалі. Таку статистику наводить Фонд “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова на основі соцопитування, проведеного в серпні цього року. Респонденти, які зменшили донати, називають причиною погіршення своєї фінансової спроможності, корупційні скандали та історії про шахрайство під виглядом збору коштів.

Проблему зменшення кількості і розмірів донатів на армію регулярно порушують в українських медіа. Зазвичай у таких матеріалах аналізують причини цього явища, наслідки, а також пропонують методи вирішення проблеми. Журналісти залучають до аналізу соцопитування та статистики, беруть інтерв’ю у відомих волонтерів та очільників благодійних фондів, роблять підбірки порад для створення і закриття зборів.

Досить широко цю тему розкрили у статті «Чи стали українці менше донатити на ЗСУ?» на сайті ВВС. Авторка матеріалу Ілона Громлюк глибоко аналізує проблему, послуговується статистичними даними про кількість пожертв від громадян на рахунки великих благодійних фондів, бере до уваги коментарі очільників «Повернись живим», Фонду Сергія Притули та інших організацій.

Дані цієї статті за суттю відповідають серпневому соцопитуванню про те, що на зменшення розмірів донатів впливають корупційні скандали. Разом із тим у матеріалі наведено інформацію, що за статистикою Монобанку у 2023 році значно зрости донати на точкові збори. Пояснюють це переконаністю деяких українців у тому, що фонди впораються, адже мають допомогу бізнесу, а «знайомий військовий сам собі на тепловізор не назбирає».

Схожі причини зменшення донатів наводять журналісти видання «My.статті» у матеріалі «Чому українці менше донатять? Аналітика». Автори проаналізували статистичні дані про донати на армію з різних джерел і дійшли до висновку, що головними причинами цієї ситуації є активна дискредитація донатів російською пропагандою, розчарування людей через корупційні скандали, погіршення економічної ситуації в країні та збільшення кількості мікродонатів, які не потрапляють у статистику, але відтягують кошти з великих зборів.

Ще однією проблемою, порушеною у матеріалі ВВС, є те, як привертати увагу аудиторії, заохочувати її донатити. Від початку повномасштабного вторгнення благодійні фонди і волонтери спробували усі можливі маркетингові засоби, але так бути не повинно. “Треба прибирати ці аукціони, пляски, співи. Зовсім це не зникне, але з людьми треба говорити серйозно”, – вважає заступник директора «Повернись живим» Олег Карпенко в коментарі ВВС.

Цю ж проблему порушено у статті «Стали менше донатити: чому волонтери, як і раніше, відіграють роль у забезпеченні ЗСУ» від видання «Фокус». Авторка матеріалу Серафима Таран посилається на слова відомого блогера і волонтера Ігоря Лаченкова, який скаржиться на збільшення ринку нерухомості в Києві і одночасний занепад зборів, деградацію, до якої доводиться вдаватись волонтерам, аби залучити аудиторію. Разом із тим капітан ЗСУ Андрій Козінчук у коментарі виданню стверджує, що причиною цього явища є звикання громадян до війни. За його словами, українці у віддалених від фронту регіонах дедалі менше відчувають на собі вплив війни, хоча подякувати за це треба саме військовим і волонтерам.

Ілона Громлюк у вже згаданому матеріалі ВВС також дає поради, як змінити ситуацію. Вона наводить слова кількох експертів, які рекомендують встановити регулярний щомісячний платіж на один чи кілька фондів, визначивши сталий відсоток від зарплати, який ви готові виділити на благодійність. Також експерти у коментарі виданню рекомендують розбити донати на менші суми, адже надсилання великих пожертв призводить до вигорання. «Волонтери кажуть – іноді краще менше, але регулярно», – пише ВВС.

Загалом українські медіа неодноразово робили підбірки порад для тих, хто збирає на армію. Видання «Ліга.нет» опублікували статтю «Як зібрати на армію, коли українці менше донатять. Поради від фондів та SMM», де розпитали представників краудфандингової платформи “Моє Місто”, фонду “Повернись живим” та диджитал-спеціалістів про те, як організувати збір онлайн. Матеріал вийшов досить інформативний. З ключового:

1. Збори краще організовувати з колегами або друзями, варто публікувати звіти і заохочувати аудиторію подарунками за донати.
2. Не оприлюднювати обличчя військових. Не експлуатувати слоган «підтримай ЗСУ», краще придумати більш емоційні вислови.
3. Бути відкритим, розширювати коло знайомств і друзів.
4. Регулярно нагадувати підписникам про збір.
5. Робити збори через офіційні рахунки організації та офіційні монобанки фондів та ГО.
6. Слідувати правилам оформлення контекстної реклами в Google.
7. Не боятись вкладати кошти в рекламу вашої благодійної ініціативи.

Задля справедливості і балансу треба додати, що хоча про ситуацію зі зниженням донатів на армію говорить багато ЗМІ і волонтерів, намагаючись знайти вирішення назрілим проблемам, все ж загалом ситуація не є критично поганою. Директор Благодійного фонду Сергія Притули Андрій Шувалов в інтерв’ю «Telegraf» зазначає, що кількість фонансових надходжень на їхні рахунки все ще тримається на гідному рівні. «Ми не падаємо менше 100 мільйонів грн зібраних коштів за місяць. Кількість транзакцій коливається від 150 до 200 тисяч», – каже Шувалов.

Україна у 2024 році зайняла сьоме місце у глобальному рейтингу благодійності Charities Aid Foundation (CAF). За даними вже згаданого серпневого соцопитування «Демократичної ініціативи» і Центру Разумкова, хоча третина українців зменшила розмір пожертв, все ж 47% респондентів, які донатять з 2022-го, роблять це в тих самих обсягах, а 9% стали жертвувати більше, аніж рік тому. За статистикою Монобанку, у 2023 році громадяни закинули на приватні збори більше коштів, ніж на «Повернись живим», фонд Сергія Притули та United24 разом узяті. Пояснюють це тим, що у 2022 році українці просто більше донатили на великі платформи, а минулого року стали приділяти більше уваги точковим зборам. Тож проблема зниження обсягів донатів на ЗСУ потребує пошуку рішень, проте не є критичною і поки що не загрожує повноцінній роботі армії.

Ольга Демидчук, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.