Війна стала каталізатором змін у всіх сферах життя українців, і журналістики також. Такі слова як “ракетна атака”, “мобілізація”, “блекаут” та інші ввійшли в широкий вжиток і стали актуальними темами для висвітлення в медіа. Втім, немає єдиної методички, де написано як журналісти мають працювати в умовах війни й це породило безліч порушень щодо висвітлення війни.

Мобілізація в медіа — одна з найважливіших тем, яку журналісти не завжди коректно висвітлюють у своїх публікаціях. Цей термін став настільки популярним, що у 2023 році Словник сучасної української мови та сленгу “Мислово” обрав словом року “мобілізацію”. У цьому матеріалі ми розглянемо приклад некоректного висвітлення цієї теми, з’ясуємо як на такі випадки реагують користувачі та як рекомендують писати про призов військовозобов’язаних експерти.

8 лютого 2024 року на сайті медіа “Економічні новини” вийшов матеріал під назвою ““З нас роблять безправних рабів”: законопроєкт про мобілізацію “рознесли” з усіх боків”. Вже наступного дня до Ініціативи “Медіачек” надійшла скарга на цей матеріал. У ній вказано, що у публікації тенденційно висвітлено тему мобілізації та використано анонімні джерела з інтернету. Редакція прокоментувала звернення й зазначила, що матеріал є передруком матеріалу “ТСН”.

“До відома автора скарги: в жодному світовому ЗМІ в журналістських стандартах не прописано обов’язок примушувати спікерів та журналістів «співати дифірамби» щодо тих чи інших суспільно важливих подій,” — заявляє колектив сайту “Економічні новини” у листі до “Медіачек”.

Пізніше “Медіачек” встановили, що текст “Законопроєкт про мобілізацію “рознесли” з усіх боків: що змінюватимуть” Марини Азізової опублікований 9 лютого і не може бути першоджерелом, бо вийшов на день пізніше. Окрім цього у статті від “Економічної правди” виявили порушення таких журналістських стандартів, як баланс думок, повнота викладу та неупередженість.

На жаль, це не єдине порушення висвітлення мобілізації в медіа. Згідно з результатами моніторингового дослідження Інституту масової інформації (ІМІ), проведеного у квітні 2024 року, українські медіа здебільшого висвітлюють цю тему в нейтральному тоні, дещо рідше — в негативному.

“Загалом стан висвітлення тем, пов’язаних з мобілізацією, свідчить про відсутність у державі, що воює, єдиної інформаційної політики, яка б сприяла формуванню позитивного іміджу мобілізації і була б узгодженою і скоординованою принаймні на рівні посадовців і представників різних політичних сил. Щоб пересвідчитися в цьому, досить лише придивитись, у яких контекстах подаються ключові слова,” — зазначають на сайті ІМІ.

Джерело: ІМІ

Найбільше негативних згадок зафіксували в матеріалах про окремі положення нового закону щодо мобілізації. Прикладом можуть слугувати матеріали ТСН “Зміни до мобілізації: драконівські штрафи та нові сюрпризи для ухилянтів — що відомо” та “Мобілізація в Україні: ухилянтам обмежуватимуть право керувати авто — що відомо”.

Через весь цей негатив у публікаціях 19 жовтня Сухопутні війська ЗС України на своїй фейсбук-сторінці опублікували звернення до громадськості та медіа в якому попередили про те, що за поширення фейків щодо мобілізації відкриватимуть кримінальні справи. На допис бурхливо відреагували читачі.

Коментарі до поста

Щодо інших соціальних мереж, де висвітлюють тему мобілізації, то такий контент також отримує свою порцію хейту в бік ТЦК та всіх, хто дотичний до призову військовозобов’язаних. Знайти позитивні коментарі важко, але можливо. Як приклад, думки людей під відео медіа “До Речі” у Тікток, де боєць ГУР розповідає про мобілізацію.

Українські медіа суттєво впливають на формування громадської думки, тож тут головне правило для медійника – не варто висвітлювати актуальну тему в різко негативному світлі, адже це лише призводить до збурення суспільства. Щоб медіа були ефективним інструментом у боротьбі, а не породжували нові розбіжності та фейки, критика має бути конструктивною та збалансованою.

На останок декілька рекомендацій від Комісії з журналістської етики про якісне висвітлення мобілізації:

1. Порушуйте теми, які справді хвилюють українців у зв’язку з мобілізацією.
2. Покажіть приклади успішного розв’язання проблем, які виникають під час мобілізації.
3. Уникайте узагальнень і “ярликів”, якщо провина людей, про яких ви пишете, не доведена.
4. Не порівнюйте вручення повісток із “полюванням” чи “відловом” чоловіків.
5. Перевіряйте й уточнюйте інформацію з офіційних джерел, ставте додаткові запитання для того, щоб бути максимально точними.
6. Ретельно перевіряйте інформацію, яка з’являється в соціальних мережах.
7. Враховуйте, що автори дописів у соціальних мережах можуть бути упередженими й переслідувати власний інтерес.
8. Не підтримуйте інформаційно хибну практику вручення повісток за правопорушення.

Соломія Добрянська, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.