У 2021 році Браунський університет опублікував статтю, яка розкрила механізми, що працюють у TikTok. Там йдеться про те, як в людській свідомості стимулюється «стан потоку», за якого користувачі переживають спотворення відчуття часу. У цьому стані ми не відчуваємо скільки часу минає відтоді, як ми занурюємось в поглинання інформації. Сьогодні соціальні мережі спонукають нас фільтрувати інформацію швидше, ніж будь-коли раніше в історії. Науковці навіть винайшли термін — “TikTok-мозок” (TikTok Brain) — щоб пояснити феномен постійного зменшення зосередження уваги серед людей.

Як відомо, алгоритми соцмереж просувають той контент, який отримує найбільше реакції (і не завжди це щось високоінтелектуальне), тому виходить, кожен користувач несвідомо впливає на те, що стане для суспільства важливим, а що – ні.  Як така тенденція впливатиме на соціокультурне середовище? Чи завжди круто «потрапляти в тренди»?

Адам Альтер, письменник і професор, що досліджував вплив соцмереж на мозок, зазначає, що «TikTok натискає всі правильні психологічні кнопки, що робить його дуже привабливим у короткостроковій перспективі. Втім, дуже важко протистояти йому в довгостроковій перспективі. Коли ви перебуваєте в TikTok, він дуже швидко дізнається, що вас цікавить, тому швидко „нагороджує” вас відповідним контентом». По-перше, як ми вже виявили, це впливає на сприйняття людським мозком інформації. Тепер чим довше триває відео, тим важче особі зосередитись на ньому не відволікаючись і додивитись від початку до кінця. З лонгрідами, книжками – така ж історія. І це не дуже гарна історія на перспективу.

Але ще одна проблема, на яку звертають увагу дослідники соцмереж – як тренди керують нашими вподобаннями. Вже доведено, що Tik Tok керує музичною індустрією та результатами «Ґреммі». Завдяки численному повторенню одних і тих самих уривків з пісень, в останні роки переможні статуетки забирали виконавці, чиї треки «залітали». Популярність музики в мережі важко спрогнозувати й контролювати, але блогери й підприємці вже намагаються опановувати цей примхливий інформаційний потік, бо він має величезну силу. Але в деяких випадках такі штучні спроби завірусити свою творчість провалюються.

Отож, завдяки великій хвилі популярності стається так, що навіть якщо трек спершу не сподобався користувачеві, він все одно засяде в голові, тому що буде звучати ледь не в кожному третьому відео, і ми не можемо цим керувати. Зараз виконавці, які працюють лише на популярність, часто підганяють свою «творчість» під потреби Тік-Току – щоб звук був динамічним,  яскравим, актуальним, в’їдався в пам’ять. А про смислове навантаження чи якесь високе мистецтво можна забути.

Також можна помітити, що якісний контент, набуваючи популярності, спрощується й примітивізується користувачами, аби бути доступним для більшої кількості людей, так працює масова культура. Це стосується як якісної музики, так і якихось соціальних проблем, порушених у суспільстві тем, книжок, фільмів тощо…

Головним пунктом у визначенні масової культури є саме «ринкові відносини», які підпорядковують певні людські цінності економічним міркуванням. Саме тут масова культура розходиться з духовністю. Справжні митці зосереджуються на внутрішньому процесі своєї роботи, а тих, хто працює на масу оцінюють за продуктивністю, реакцією авдиторії, і, як підсумок, за прибутком.

Приклади Тік-Ток трендів:

https://vm.tiktok.com/ZM222gsu6/

https://vm.tiktok.com/ZM222cCrv/

https://vm.tiktok.com/ZM222cDvE/

Оцінка такого мистецтва не пов’язана з його сенсом чи естетикою, оскільки важливий лише ступінь впливу на глядачів. І коли розумієш, що масовість спрощує первинні поняття, закладені у витворі мистецтва, то вже  прагнеш, аби він не отримав розголос на мільйонну авдиторію, а відгукнувся лиш тим користувачам, що мають спільний світогляд з автором.

У цьому сенсі TikTok (як і інші соцмережі, що формують тренди) заохочує до примітивності мислення, не обтяжуючи себе жодними моральними рамками. Але водночас вони можуть стати дієвим інструментом у подоланні такої обмеженості. Чим швидше ми почнемо усвідомлювати згубність цього явища, тим ефективніше будемо розвивати здорові цінності в нашому суспільстві.

Милослава Карпенко, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.