Чи пам’ятаєте ви, коли в останній раз читали газету, тримаючи її в руках та гортаючи сторінки, а не дивлячись в екран свого телефону чи комп’ютера? Мабуть, буде важко згадати, адже газети почали стрімко втрачати свою популярність вже давно. Інтернет наразі найпростіший та найшвидший спосіб дізнатися що коїться в світі. Назріває питання, чим тоді друковані газети все ще привертають увагу читача? Розглянемо це питання детальніше.

За даними Всесвітньої газетної та новинної асоціації «WAN-IFRA», більше половини дорослого населення планети щодня читає газети, до того ж у паперовому форматі це робить 2,5 млрд. осіб. Тож, можна зробити висновок, що поки люди купують їх – друковане слово живе. Дуже важко змагатися з онлайн ЗМІ, тому що плюс інтернету – оперативність. Проте, Лілія Брудницька із Центру структурної політології «Вибір» наголошує:

«Фізіологія очей людини така, що складно довго читати текст з монітора, тим паче, засвоювати складні тексти. Папір екологічніший та набагато здоровіший. Але чому б не передбачити появу нового дешевого носія замість паперу? Дешевого, практичного та багатофункціонального…».

У сучасному світі газета є одним із найстаріших засобів масової інформації та  відіграє  важливу роль у формуванні суспільної думки, поширенні новин. Зокрема, мають свої особливості і можуть привертати читачів різними способам,  своєю багатою історією та традиціями.

Фото: mi.org.ua

Будь-який журналіст у мережі може за 10 хвилин написати невеличку замітку та опублікувати у себе на сторінці. З газетами складніше, процес друку займає більше часу для отримання інформації, але яку атмосферу воно створює! Адже головною перевагою друкованих газет є їхня відчутна присутність в реальному світі: їх можна тримати в руках, носити з собою, зберігати на полиці. Вони стають частиною нашого повсякденного життя, діляться з нами новинами та інформацією, іноді навіть стають об’єктом колекціонування.

Також газети мають більшу глибину, наявність різного типу публікацій, від аналітичних до художньо-публіцистичних, це й заохочує читача купити цей продукт, адже часто набридає читати одну й ту саму інформацію, подану в одному й тому ж вигляді, як у соціальних мережах. Це пов’язано з тим, що газети мають більш розгалужену редакційну мережу, яка дозволяє проводити детальне дослідження певних тем.

Перевагою є й їхня роль у формуванні громадської думки, вони допомагають зрозуміти складні та важливі питання, також сприяють розвитку критичного мислення.

Узагальнимо ще деякі особливості друкованих видань, що дозволяють їм триматися на плаву:

1. Об’єктивність та достовірність інформації. У часи, коли фейкові новини та маніпуляції інформацією поширюються швидше, ніж будь-коли, газети, які надають достовірну та об’єктивну інформацію, здатні заслужити довіру читачів. Якісна журналістика та перевірені факти дозволяють людям відчувати надійність щодо видання.
2. Різноманітність контенту. Газети, які пропонують широкий спектр тем і форматів, можуть приваблювати різні аудиторії. Наприклад, мати розділи, присвячені політиці, економіці, культурі, спорту, науці, технологіям та іншим темам, що цікаві читачам. Це дозволяє задовольнити потреби різноманітних аудиторій та привернути більше читачів.
3. Аналітика та експертні матеріали. Багато газет спеціалізуються на аналітиці та проблемних статтях, які пропонують глибше розуміння подій та проблем. Експертні коментарі та точки зору відомих фахівців можуть привертати увагу людей, які прагнуть більш детального освітлення певних питань.
4. Оформлення. Друковані газети можуть мати різне оформлення, як от фотографії, ілюстрації, графіки, специфічні заголовки тощо. Воно допомагає привернути увагу читачів та зробити газету більш привабливою для читання.
5. Реклама: Друковані газети можуть містити рекламні оголошення, які досі користуються попитом рекламодавців, а відтак допомагають фінансувати видання газети.

Отже, друковані газети ще мають свою вагому роль у сучасному світі. Вони забезпечують якісну та глибоку інформацію, допомагають формувати громадську думку, є важливим джерелом реклами. Та має значення й сама традиція читання та зберігання, адже газета – перша чернетка історії.

Христина Меліневська, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.