Як знайти свого читача в час, коли є одна панівна тема для ЗМІ? Про Єврореволюцію може писати як досвідчений аналітик, так і починаючий блогер — головне аби читали, аби робота не була марною.

Українці звикли до того, що вітчизняні ЗМІ час від часу в один голос висвітлюють резонансну тему. Наприклад “маленька” революція у Врадіївці. Не кожне ЗМІ змогло запам’ятатись чимось оригінальним, ексклюзивним. Зараз медіа відіграють величезне значення для громадянського суспільства, адже саме завдяки їм люди дізнаються про все, що відбувається довкола євромайданів на території всієї країни.

Рано чи пізно світова спільнота також проявляє зацікавлення. Вибір України має велике геополітичне значення – це загальновідомий факт. Тому кожен поважаючий себе ЗМІ має чудову нагоду збільшити читацьку аудиторію. Зробити це не важко – творити контент для іноземців. Таким чином є певна перевага в оперативності подання інформації для іноземних ЗМІ, які готові поширити український контент з перекладом. Іншим важливим фактом є донесення великого обсягу інформації до читачів з-за кордону, адже, нерідко, іноземні ЗМІ звертають увагу на найрезонансніші факти, опускаючи (в силу різних обставин) менш вагомі – таким чином в їхніх реципієнтів є неповна картина подій євромайдану.

Безпрограшний варіант — дізнаватись інформацію з українських ЗМІ, які мають англомовну версію. Тут на перше місце виходять газета “День”, яка виходить тричі на тиждень і однією з мов якої є англійська. Також є можливість читати англомовну версію сайту газети. Конкурентами їй можуть бути “англійські” сайти ZIK та “Українська правда“. Однак в останньому випадку слід мати на увазі те, що УП дуже спростила англомовну версію. А газета “День” перекладає на англійську не увесь свій контент.

Англомовна версія “Української правди”

Зовсім іншим шляхом пішли засновники блогу maidan.in.ua Юлія Закутня та Максим Петришак. Їхній веб-ресурс був створений наприкінці листопада. Ідея — написання англійською мовою власних статтей і переклад статтей з українських веб-ресурсів на євромайданну тематику. Задум простий — дати можливість іноземцям оперативно дізнаватись найважливіші події, що стосуються Євромайдану.

За словами керівника прес-служби львівського євромайдану, Отара Довженка, це дуже важлива робота. В чому ж її важливість? По-перше, щоб іноземцеві прочитати новини про події в Україні, потрбіно знати ДЕ. Тобто знати, які веб-ресурси мають англомовну версію. Однак, тут слід зважати на заангажованість деяких ЗМІ, про що може бути невідомо іноземцям. Maidan.in.ua призначений для читачів-іноземців. Їм вже не знадобиться шукати незалежний англомовний ЗМІ. По-друге, автори Maidan.in.ua краще орієнтуються у питаннях щодо теми Євромайдану (таким чином мають перевагу перед журналістами з інозмі), так як мають уявлення про ці події, оскільки вони є очевидцями і знають, які матеріали вітчизняних веб-ресурсів варто перекладати. Тут саме той випадок, коли неунікальний контент для реципієнта-українця може бути унікальним для реципієнта-іноземця.

Найбільшим недоліком проекту є брак людських ресурсів. Засновники створили і наповнюють сайт на громадських засадах і власному ентузіазмі. За добу автори додають від двох до семи матеріалів.

Та все ж, Maidan.in.ua має своїх читачів. Про це свідчить кількість підписаних на Facebook-сторінку сайту — 8669 осіб. І це менш, ніж за місяць! Тут є декілька факторів. Сайт заснований в перший тиждень акцій протесту — перша замітка тут датована 28 листопада. Тоді інтерес іноземців до подій в Україні ще не був настільки великим, однак автори блогу зіграли на випередження, і це відіграло роль в боротьбі за читача. Розкрутка сайту була проведена завдяки Facebook — там, де зацікавлених в англомовному євромайданному контенті найбільше. Інша соцмережа, на яку “поставили” Ю. Закутня і М. Петришак — Twitter — кожну новину можна з легкістю “твітнути”.

Якщо євромайдан триватиме далі, то й Maidan.in.ua працюватиме, і хто зна — можливо, згодом стане повноцінним професійним інформагентством.

Comments are closed.