Інформаційний «острів» арабського світу: Аль-Джазіра вчора і сьогодні

Юліана Лавриш

Опубліковано: 27-08-2011

Розділи: Огляди, аналітика, Стандарти якісної журналістики.

0

Найбільші журналістські проекти стають відомими світові крізь призму визначних подій. Якби не події 11 вересня 2001 року, хтозна, чи дізнався б світовий медіа-простір про існування катарського каналу Аль-Джазіра, основним редакційним завданням якого було цілеспрямоване подання правдивої інформації.

Коротко нагадаємо історію телеканалу. Мовлення Аль-Джазіри розпочалося у 1996 році, емір Катару, Хамад бен Халіф аль-Тані, отримав позику на заснування відповідного ресурсу. За даними ЗМІ сьогодні емір вкладає у розвиток Аль-Джазіри близько 30 млн.доларів щорічно, таким чином журналісти медіаресурсу вважають, що цей фактор допомагає їм стати незалежними від державної влади. Відомо, що Аль-Джазіра не підпорядковується міністерству інформації Катару, тому владні структури країни диспонують своє невтручання у редакційну політику засобу масової інформації. Варто зазначити, що телеканал став найавторитетнішим медіа для глядачів арабського світу, оскільки давав можливість отримувати інформацію про події у регіоні. Штаб-квартира телеканалу знаходиться у місті Доха (Катар). Спочатку мовлення каналу було виключно арабським, проте сьогодні функціонує і англомовний проект мережі.

Журналісти Аль-Джазіри «прокинулись» популярними після подій 11 вересня 2001 року, зокрема після ефіру за участю «терориста №1» Усами бен Ладена. Телеканал подав ексклюзивні кадри, викликавши обурення колег з американського телеканалу CNN. То був початок боротьби за ексклюзив, адже сіененівці першими показали світові трагедію наживо: картинку із зруйнуванням нью-йоркських хмарочосів використовували усі найвпливовіші телеЗМІ. Керівництво CNN заявило, що журналісти Аль-Джазіри поцупили їхній ексклюзив. Натомість редакційний колектив арабського каналу заявив, що напередодні воєнної операції в Афганістані була укладена домовленість між каналами про використання певної інформації. Керівництво США навіть звернулося до еміра Катару, аби він підсилив свій вплив на журналістів. «У той день, коли у нас в ефірі говорив Усама бен Ладен, ми показали світові свої принципи – об’єктивність і професійність. Після прямої мови бен Ладена з’явилася картинка із мовленням Джорджа Буша, таким чином «зрячі» побачили, що обидва лідери говорять однією мовою. Буш заявив, що той, хто не з ним, той з терористами, а бен Ладен поділив світ на мусульман і невірних», – зазначив шеф-редактор московського бюро Аль-Джазіри Акрам Хазам. Із інформаційного двобою між CNN і Аль-Джазірою розпочалася інформаційна боротьба між політичними структурами по обидва боки океану. Варто зазначити, що згодом до редакційного колективу аль-джазірівців приєднались колишні журналісти BBC. Примітно, що журналісти ВВС навіть зняли фільм про своїх арабських колег, у якому показали журналістів катарського телеканалу  справжніми професіоналами, які працюють із голими фактами, залишаючи позаду емоції, мусульманськість і патріотизм. У кадрах фільму відстежується позиція: редакційний колектив Аль-Джазіри утискають у поданні ексклюзиву. Це, зокрема, примітно, коли журналісти катарського телеканалу подають картинки жертв збройного конфлікту, а також свідчення полонених американських солдатів, після чого лунає телефонний дзвінок від колеги із FOX, яка відкрито звинувачує аль-джазірівців у порушенні Женевської конвенції. Документальний фільм застановляє задуматись над таким позитивним ставленням найавторитетнішого британського ЗМІ до арабського телеканалу. Що відіграє тут важливішу роль: журналістська солідарність чи політичний реверанс Європи у протистоянні між США та Близьким Сходом? У матеріалі для всеукраїнської газети «День» – «Аль-Джазіра проти CNN» від 25.03.2003 – головний редактор «ПіК» Зиновій Кулик зазначив: «У цій ситуації (тобто ситуації інформаційної війни – авт.) виграє «стара Європа». Демонструючи послідовність своєї позиції в непорушенні міжнародних домовленостей, відстоюючи об’єктивний погляд у висвітленні іракських подій, вона бере участь у цій інформаційній війні як третя сторона. Безперечно, Європа втратить у іншому — насамперед, в економічному аспекті, а також через те, що буде змушена й надалі провадити відкриту імміграційну політику, — але це інший бік медалі».

Сьогодні журналісти Аль-Джазіри також намагаються дотримуватись тих принципів, які були ще задекларованими на медійному старті, проте демонстрація «картинок» у рамках прямих ефірів телеканалу також викликає чимало протестів. У «всесвітній павутині» недавно з’явилася інформація про засудження журналістських матеріалів, які стосувалися лівійських подій. Під звинуваченням підписалися представники Руху Революційних Комітетів України та Росії, що відкрито підтримували Муаммара аль-Каддафі. У їхньому звернені «через Аль-Джазіру, керовану катарською монархічною сім’єю, ведеться спекуляція на релігійних почуттях людей, вербування несвідомої молоді, яку цілеспрямовано збивають з глузду розмовами про “демократію” і “свободу”». Проте представники арабського світу сприймають один із найавторитетніших каналів також не у цілком позитивному світлі. Представники влади Йорданії і Кувейту не дозволяли працювати кореспондентам телеканалу. У Єгипті також відбулося закриття корпункту. Представники владної верхівки мотивували це тим, що працівники каналу показали інтерв’ю з єгипетськими опозиціонерами. Саудівські компанії відмовляються подавати рекламу в ефір Аль-Джазіри. Нещодавно Служба Безпеки Ізраїля визнала афганського кореспондента Аль-Джазіри Самара Аллаві причетним до терористичної організації ХАМАС; хоча дирекція телеканалу спростовує інформацію про причетність журналіста до об’єднання, наголошуючи на несправедливому поводженні ізраїльської влади з представниками ЗМІ.

Проте найважливішим фактором цієї битви у глобальному медіапросторі є знову-таки дискусія із американським інформаційним світом. У березні цього року Держсекретар США Гілларі Клінтон, виступила на засіданні Американського Конгресу із сенсаційною звісткою: «Ми програємо інформаційну війну арабському телеканалові Аль-Джазіра, а також Китаю і Росії». Таким чином Гіларі Клінтон ніби поставила крапку у протистоянні противників по обидва боки океану. Гілларі Клінтон наголосила, що наразі американська сторона займається створенням блогосфери арабською мовою, зокрема у Твіттері, а також реформуванням системи телерадіолмовлення, оскільки чимало американців довіряють інформації із цих традиційних ЗМІ. Схвальне ставлення до діяльності Аль-Джазіри було підтверджене і нагородженням англомовної редакції телеканалу престижною премією Колумбійського університету. Такі дії американської сторони знову-таки наштовхують на можливість політичного реверансу. Нещодавно у рамках проекту «Синдикат» з’явився матеріал Наомі Вольф, політичного активіста і соціального критика у США, яка зазначає про недоступність каналу Аль-Джазіра для американської аудиторії, оскільки основні кабельні компанії відмовляються його транслювати; доступ до арабського телересурсу можливий лише у Вашингтоні, а також у деяких околицях Огайо та Вермонті. Крізь призму прикладу каналу активістка також наголошує про недоступність міжнародної інформації у новинних блоках американських каналів, що становить сьогодні 3-4 хвилини ефірного часу. «Доти, поки американці не побачать зображення і не зрозуміють поглядів інших на нас, США не зможуть побороти репутації світового напівсліпого розбишаки», – зазначила Наомі Вольф.

Сьогодні діяльність Аль-Джазіри  метафорично співзвучна із моделлю острова, хоча це абсолютно не залежить від назви ресурсу (з арабської «Аль-Джазіра» – «острів» – авт.). Навколо діяльності саме цього ЗМІ чимало дискусій і полемік, а тому і «підводних течій». Гадаю, що Аль-Джазіра – до кінця невідкритий і недосліджений «острів» світового медіа простору; «острів» із власними законами, пріоритетами і непізнаваними можливостями.

Information “Island” of the Arabian World: Al-Jazeera Yesterday and Today
Yuliana Lavrysh

Al-Jazira was established as a channel that provides balanced, independent opinions and unbiased information. The events of 9/11 made it famous worldwide. As a part of global information wars it spawns a lot of debate and discussions.

Comments are closed.