Когнітивні упередження – це помилки нашого мислення при сприйнятті інформації, викликані хибними стереотипами та переконаннями. Тенденція робити начебто логічні висновки на основі лише поверхневої інформації, ігноруючи контекст, призводить до викривленого сприйняття ситуації. Психологи виділяють десятки різних когнітивних упереджень, до формування яких активно долучаються ЗМІ. Розглянемо два найбільш яскравих приклади, пов’язаних із недавнім карантином вихідного дня.

Упередження уваги

Як повторювані думки впливають на наше сприйняття

Карантин вихідного дня, який вступив у дію від 14 листопада, спровокував безліч бурхливих протестів як серед підприємців, так і поміж пересічних громадян. Ініціативу називали «судним днем економіки», медіа активно поширювали «експертну» думку про безглуздість цього нововведення та й навіть місцева влада відверто глузувала над рішенням Кабміну.

Фото: slovoidilo.ua

У чому тут полягає упередження уваги? Наприклад, у матеріалі «Главкому» від 12 листопада 2020 року на противагу 3 висловленим думкам на користь карантину наводиться 10 коментарів банкірів, бізнесменів та журналістів про його недоречність. Того ж дня львівський міський голова Андрій Садовий на своїй сторінці у Фейсбук також наголошує, що «такі непослідовні заходи ніяк не вплинуть на епідеміологічну ситуацію, зрозуміло вже всім». На жаль, допис вже видалили, втім, його наслідки ми спостерігали на власні очі – Львів став лідером порушень у перші карантинні вихідні. Лікарка Катерина Амосова у протикарантинному матеріалі визнає: «Українці не дотримуються навіть цього, і вони і не будуть дотримуватися. Я скажу, чому: тому що українці чітко бачать, що самі можновладці не виконують законів, які ухвалені».

Саме публічна повторюваність думки про недоречність карантину вихідного дня значно знизила його ефективність, адже люди від самого початку не сприймали це рішення серйозно.

Упередження селективного спостереження

Можливо, ми чогось не помічали?

Щодо теми коронавірусу та карантину вихідного дня спостерігаємо ефект, коли раптом люди помічають речі, які до того залишалися в тіні. У результаті формується хибний висновок про їх появу. Зокрема це стосується статистики захворюваності на вихідних. Впродовж усього карантину існувала тенденція зменшення кількості тестувань, а, відповідно, й кількості хворих на вихідних. Це пов’язано з тим, що наприкінці тижня люди менше звертаються до лікарень, а лабораторії мають відмінний від будніх днів графік, тому обробляють меншу кількість тестів. Та після введення карантину вихідного дня багато людей почали вважати, що влада спеціально «занижує дані», аби «довести ефективність» ухваленого рішення.

Коментарі під статистикою хворих від 15.11.20

Спостерігаючи такі тенденції у медіа, варто замислитись, чи існувала представлена проблема раніше. Можливо, ми чогось не помічали і лише певні події змусили нас привернути увагу до цих даних, втім уже у викривленому світлі.

Інна М’ясоїд, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка

Comments are closed.