За останні декілька років Instagram став потужним майданчиком для популяризації культури, пропонуючи візуально привабливий та легкодоступний формат контенту. Гортаючи свою стрічку, серед мемів і новин, ви натрапляєте на зручну естетичну карусель із нетиповою інформацією про Шевченка, Хвильового та Аллу Горську, ну хіба не чудово?

Проте, чи справді такий контент сприяє глибшому розумінню культурних явищ, чи ж ризикує звести їх до поверхового сприйняття? Чи йде на користь українській аудиторії інформація про бурхливе життя Кобзаря, коханок Франка та дозвілля Гоголя? Чи може таким чином ми применшуємо авторитет наших класиків?

Instagram-медіа, на відміну від традиційних ЗМІ, має низку переваг. Це і мільйони активних користувачів, що дають фідбек і задають напрям, куди вам рухатися, і доступність та зручність для зумерів, що, здебільшого, і є цільовою аудиторією цих медіа. Для сучасної молоді контент у вигляді коротких роликів чи слайдів з невеликою кількістю тексту є привабливішим і легшим для сприйняття аніж лонгріди чи біографії. Також, візуальний формат дає простір для креативного самовираження та нестандартного представлення культурних явищ, а ми пам`ятаємо, що сучасного читача треба зацікавити і утримати на перегляді нашого матеріалу, тому використовуємо для цього усі доступні методи.

Звісно, Instagram має і свої недоліки. Візуальна одержимість користувачів негативно впливає і на вигляд медіа. Надмірне акцентування на візуальній привабливості може призводити до ігнорування важливих аспектів культури, таких як історичний контекст, філософські ідеї чи емоційні переживання. Таким чином усе зводиться до гарної картинки, а не змістовного наповнення.

Не забуваймо і про Ефект ехокамери. На жаль чи на щастя, але ми усі живемо у своїх «інформаційних бульбашках», що часто спотворює наше уявлення про світ. У моїй «бульбашці» усі люди толерантні і люблять рок, а у «бульбашці» моєї мами усі обожнюють готувати і дивитися серіали.  Отже, алгоритми соцмереж, зокрема, Instagram можуть призводити до того, що користувачі бачать лише контент, який відповідає їхнім вже існуючим уявленням про ті чи інші речі, і культуру теж.

Щоб зрозуміти внесок інста-медіа у популяризацію української культури та вплив на читачів розглянемо три українських Instagram-ресурса про культуру.

Отже, перше медіа – ДеКімната. Невеличкий інста-акаунт на 2,5 тис. підписників, що за своїм контентом не поступається своїм значно більшим конкурентам.

Тут нас зустрічає приємний візуал в пастельних тонах, цікаві рубрики про кіно, театр, літературу та історію та регулярне оновлення контенту. Пости здебільшого про культурних діячів, іноді розбавлені рецензіями. Також ДеКімната має зручний сайт.

Певною мірою, сайт навіть кращий аніж Instagram , хоч і має значний недолік: незрозуміло, коли він був створений, але матеріалів замало, є пусті сторінки, які тільки очікують наповнення. Звісно, є куди рости. Варто було б подумати те, як популяризувати своє медіа на ширшу авдиторію, адже контент якісний і актуальний, а це гарантія знайти свого читача.

Наступний ресурс – Бунт.

Цей акаунт позиціонує себе як ЗМІ: це вказано у них в шапці профілю. Підписників-бунтівників медіа має в рази більше ніж ДеКімната, станом на сьогодні їх понад 12 тис. Візуальне оформлення таке ж викличне, як і назва: червоно-біло-чорні кольори, що так і кричать про позицію Бунту. Пости виходять регулярно і охоплюють різні теми. Тут і цікаві деталі про постатей, і гостра критика, і добірки пісень, і рецензії, і матеріали на загальні теми в сфері культури. Також бунт організовує різні заходи та збори коштів на потреби ЗСУ. Сайту медіа не має, але є Telegram і YouTube. Ці соцмережі менш розвинені.  YouTube, на вигляд, у стадії розробки, адже має одне відео 2 місяці тому і 13 підписників. Щодо відео: ідея чудова, але реалізація поки кульгає. Все ж таки, YouTube вимагає більше якісної техніки і навичок у зйомці ніж Instagram. Ну як казав Вінстон Черчилль: « Удосконалення – це зміни, бути досконалим – означає змінюватися постійно».

І заключне інста-медіа – Постріл.

Зустрічають читачів словами : «Постріл. Твоя культурна зброя». Вони «озброїли» вже 41 тисячу українців новими знаннями про культуру, віршами,  текстами письменників, які загинули на війні і силою-силенною зборів. Їхній візуал найбільш спокійний і ніжний, без агресії і виклику, у нас тут лише поезія, музика і постаті. На жаль, з регулярністю у них серйозні проблеми. Взимку дописи були регулярними, хоч і не частими: в середньому два матеріали на місяць. За весну ми отримали лише три пости. Інших соцмереж медіа не має, цікавинок у вигляді відео чи Stories теж не спостерігаємо.

Варто зазначити, що всі проаналізовані медіа мають лише контент візуальний і текстовий, зрозуміло, що відео займають більше часу, але сучасний читач любить різноманіття і, впевнена, що оцінив би Reels.

Анастасія Лаврук, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка

Comments are closed.