Куй-ТБ – культовий телеканал, що відкрив українцям чимало зарубіжних серіалів, мультфільмів та мультсеріалів, а ще – досить новий і невідомий тоді для західного глядача жанр – аніме. Тож не буде перебільшенням сказати, що саме телеканал “Куй-ТБ” у час, коли основним джерелом інформації все ще був телевізор, а не інтернет, сформував ціле покоління підлітків і дітей, відкривши їм новий світ зарубіжного якісного контенту. Тож спробуємо пригадати історію телеканалу та оцінити його вплив на сучасність.

Історія каналу

Вперше мовлення телеканал “Куй-ТБ” почав 2008 року, у вересні. Що контент каналу (реслінг, “Гінесня”, “Самці-Ссавці”), що назва викликали тоді чимало обговорень.

“Логотип “Куй-ТБ” – це не просто гра слів, над якою можна попліткувати і забути. Це викличе неоднозначну реакцію в суспільстві. Я розумію, що нецензурною лексикою користується значна частина населення, але так само розумію, що велику частину людей мат дратує. Чому ми повинні враховувати інтереси першої групи і зовсім не зважати на потреби другої? На мою думку, це назва для тусовки, а не для мовника”, – прокоментував назву каналу тодішній член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Плаксюк.

Тож того ж таки 2008 року у каналу з’явилося нове лого – молоток, що розбиває телевізор, аби виправдати назву каналу. А вже 2010 року відбувся ребрендинг каналу – змінилася не тільки етерна сітка та цільова авдиторія, а і назва – “QTV”.

Золота ера телеканалу тривала з 2010 року до 2017 – саме тоді його назву знову змінили, і “QTV” перетворився на “Оце ТБ”. Разом з назвою і логотипом вкотре змінилася і вікова авдиторія – канал став суто дитячим, і весь контент у ньому розрахований на хлопчиків віком від 4 до 11 років.

Телеканал “Оце ТБ” існує і донині. Після початку повномасштабного вторгнення росії канал на три дні припинив показ шоу та мультфільмів, натомість цілодобово транслював телемарафон “Єдині новини” до 27 лютого 2022 року.

Передачі і серіали

З 2010 року на телеканалі “QTV” переважну частину етерної сітки займали мультсеріали та серіали. Саме на замовлення телеканалу була створена озвучка декількох сезонів “Доктора Хто”, телесеріалу “Ксена: принцеса-воїн”, “Декстер” та “Зоряний шлях”.

Трохи пізніше на каналі почали транслювати також і відомі мультсеріали: “Аватар: останній захисник”, “Легенда про Корру”, “Гей, Арнольде”, “Гріффіни”, “Американський тато” та навіть “Губка-Боб квадратні штани”. Канал був відомим не тільки показом якісних підліткових мульсеріалів, а і креативною рекламою. Часто для її створення використовували монтаж, щоб поєднати на екрані персонажів з кількох франшиз та створити ефект кросоверу,

Варто також зауважити, що канал “QTV” мав активну проукраїнську позицію: і це можна було прослідкувати не тільки за тим, що весь контент каналу транслювався українською мовою, а і за рекламними інтеграціями. В одному з анонсів мультсеріалу “Футурама” персонаж Губерт Фарсворт виходить з машини часу, щоб застрелити злодія, якого переозвучили так, щоб він став алюзією на Володимира Путіна. В іншому анонсі тієї ж таки “Футурами” з’являється фраза, що потім стала мемом: “Багато, багато бендерівців”, також транслювалися анонси з фразами “Розстріл за півострів” та “Футурама проти окупації”.

Та окрім трансляції відомих мультсеріалів канал був також відомий і телепередачами власного виробництва. Серед найбільш популярних – “Бебапедія”, ведучим якої став колишній безробітний перехожий з Ніжина, “Куй-парад” та “Ігронавти”.

Але те можна також і не згадати про кілька скандалів, пов’язаних з телеканалом “QTV”. Зокрема, кілька разів експертна комісія з питань захисту моралі знаходила в сюжетах та передачах, що транслювалися на телеканалі, елементи порнографії. Як повідомляє “Детектор медіа”, в передачі “Парні з нашого села” був епізод, де “напівоголений чоловік з прив’язаним величезним штучним членом імітував на вулиці статевий акт з автомобілем, деревом та автобусом”. Також сцени еротичного характеру, що за законом можна було транслювати тільки у нічний час, знайшли і у вечірніх випусках шоу власного виробництва телеканалу “Бебапедія”.

Вікно в Азію

Аніме – це один з найпопулярніших азійських форматів мультиплікації, жанр, що зародився в Японії ще на початку ХХ століття, коли японські мультиплікатори почали експериментувати з анімацією, але в Україні, та і у Європі загалом, аніме стало відомим у дев’яностих та нульових. Та і навіть тоді аніме вважалося досить локальним явищем – переглянути його можна було хіба що на піратських дисках і у російському озвученні, адже жоден телеканал чи студія не купували ліцензії.

Це змінилося 2010 року, коли в етері телеканалу, що на той момент вже змінив назву з “Куй-ТБ” на “QTV”, з’явилося перше аніме – “Наруто”. Саму завдяки “QTV” культове аніме, що налічує 220 серій, отримало українську озвучку та чималу популярність – саме завдяки трансляції мультсеріалу на телеканалі він став відомим серед підлітків і зараз вважається фанатами жанру чи не найкращим аніме усіх часів.

Пізніше в етері з’явилися і інші, не менш популярні аніме – усі озвучені українською мовою на замовлення телеканалу. Серед найбільш відомих: “Сталевий алхімік”, “Бліч”, “Євангеліон”, “Зошит смерті”, “Крутий учитель Онідзука” тощо.

Не буде перебільшенням сказати, що саме “QTV” відкрив українському глядачеві аніме як жанр – за трохи більше, ніж десять років від показу першої серії “Наруто” по телебаченню, аніме набуло чималої популярності серед українців. Втім, і досі “QTV” залишається чи не єдиним каналом, що створював чи замовляв професійну озвучку тайтлів – наразі ж усе аніме українською озвучують фандаб студії.

Фандаб – це аматорський, фанатський дубляж. Він часто поступається за якістю професійному, може містити помилки, неякісний звук чи погано підібрані голоси, бо створюється шанувальниками, а не фахівцями. А ще фанатський переклад також часто не має ще однієї важливої складової, що була наявна у озвучках від “QTV” – ліцензії. Наразі найбільш активними аматорськими студіями перекладу аніме є “FanVoxUA”, “MelodicVoiceStudio” та “UFDUB”.

Та, повертаючись до теми впливу “QTV” на популярність аніме, та і на молодь загалом, варто пригадати 2011 рік, коли у етері каналу почалася трансляція іншого аніме – “Бакуган”. Аніме показували у рамках реклами, адже саме того року в Україні офіційно з’явилися іграшки, пов’язані з аніме, і тільки завдяки трансляції мультсеріалу іграшки “бакуган” та сама гра стали настільки популярними.

На “QTV” з’явилися три сезони з чотирьох, і саме після припинення трансляції аніме знизилася популярність і самої гри.

Отож, за дев’ять років існування канал “Куй-ТБ”, або ж пізніше – “QTV” подарував українському глядачеві чудове озвучення десятків телешоу, серіалів та аніме і познайомив з новим зарубіжним якісним контентом.

Марина Блохіна, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.