За рейтингом ILGA-Europe, Україна у 2021 році посіла 40-ве місце із 49 європейських країн за рівнем забезпечення прав сексуальних меншин у Європі. Це свідчить про те, що ЛГБТ-спільноту й надалі продовжують дискримінувати. Окрім цього, закони, які ставлять на меті захистити права людей ЛГБТ+ не ухвалюють. Проте варто зазначити, що з 2016 року в Україні у півтора раза скоротилася кількість людей, які негативно ставляться до ЛГБТ. У 2016-му погано до ЛГБТ ставилися 60,4%, а у 2022-му – 38,2%. Наскільки цьому посприяло ЗМІ та якої позиції вони дотримуються ми спробували з’ясувати.

У 2021 році, напередодні місяцю прайду, Інститут масової інформації провели моніторинг українських ЗМІ та з‘ясували, що найбільше на тему ЛГБТ писали УНІАН (11,3%), 24 канал та “Корреспондент” (по 9,9%), на третьому місці – “Страна” (9,4%) від загальної кількості матеріалів, які увійшли у вибірку.

Водночас менше згадок траплялося на НВ та Суспільному (по 8%), ТСН (6,6%), Укрінформі, ДТ, “Гордоні” (по 4,7%), УП (3,4%), РБК-Україна та “Обозревателе” (по 2,8%).

Найменше матеріалів було на “Цензорі”, “Сегодня” та “Політеці” (по 2,4%), “Лізі” (1,4%), ЗІК (0,9%), і водночас жодного  матеріалу на Інтерфаксі. Результати торічного моніторингу свідчать, що Інтерфакс системно ігнорує тему ЛГБТ.

У 2023 році проблематика висвітлення ЛГБТ+ людей в Україні зросла, оскільки багато з них зараз боронять нашу країну від загарбника та досі не мають можливості узаконити своє партнерство, що унеможливлює право на всиновлення спільної дитини, успадкування майна тощо. Ми вирішили дослідити, що українські ЗМІ пишуть про ЛГБТ+ людей зараз.

А розпочати варто з того, що нещодавно в Харкові відбулося весілля двох жінок, про яке написали досить багато українських медіа.

Зокрема Укрінформ подав цю новину в позитивному руслі: “Невід’ємною частиною стало кидання букетів наречених, також молоді прикріпили замок, який символізуватиме їхні міцні стосунки. А у майбутньому, можливо, і офіційний шлюб”. В матеріалі всі висловлювання щодо ЛГБТ+ спільноти подані коректно.

Більшість медіа країни висвітлили цю подію в позитивному або нейтральному світлі, проте цікаво зазирнути глибше та зрозуміти справжнє ставлення українських новинних каналів до цієї теми.

Одне з найпопулярніших мас-медіа країни “ТСН” доволі часто публікують новини та статті, в котрих торкаються теми ЛГБТ+ персон. Останній опублікований матеріал називається “Дівчина знайшла в телефоні бойфренда принизливі SMS про себе: що він писав друзям (фото)”.

В ній йдеться про жінку, на ім’я Daily Mail, яка позиціонує себе, як пансексуалку та її хлопця, ім’я котрого не розголошується. Одного разу Daily зазирнула до телефону свого бойфренда та була шокована тим, що він пише своїм друзям про неї та їх стосунки.

“Він називав мої інтимні місця “дивними”, говорив, що ненавидить те, що я роблю в ліжку, і відпускав грубі жарти, говорячи щось на кшталт: “Було б гаряче, але не тоді, коли це робить Лілі” чи “Гаряче на хвилинку, але тоді ця с*ка відкриває свого бісового рота”. – розповідає жінка.

Зі слів Daily її хлопець був гомофобом та сексистом і не розумів її орієнтації. Зрештою, після прочитаного у його телефоні, жінка покинула його. Загалом з цієї історії складається враження, що її бойфренд є латентним геєм та не може прийняти свою орієнтацію. Проте “ТСН” ніяк це не коментують, а залишають своїх читачів у дивуванні.

Також “ТСН” опублікували матеріал про нову речницю Сил оборони Сару Ештон, яка є американкою та трансперсоною. У ньому коротко розповіли про її біографію, не даючи жодної оцінки щодо її орієнтації та гендеру. Також вони часто публікують новини про гучні події, які відбуваються в ЛГБТ+ спільноті, однак так само без контексту, не розкриваючи суті явища.

“Цензор.нет” немов й далі ігнорує існування ЛГБТ+ людей, оскільки пише про важливі новини в спільноті дуже мало. Окрім цього можна прослідкувати доволі упереджене ставлення цього медіа, оскільки вони оперують такими фразами як: “на думку критиків і правозахисних груп, обмежують права сексуальних меншин”. Варто зазначити, що цю фразу вжито у статті, де йдеться про те, що 37 держав закликають Угорщину не дискримінувати ЛГБТ-спільноту ухваленням низків законів.

Нагадаємо, що у 2021 році Єврокомісія почала процедуру про порушення у зв’язку з ухваленням Угорщиною законодавства, яке можна розцінювати як дискримінацію за сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю і порушення низки фундаментальних принципів ЄС і також правил внутрішнього ринку.

Тому таке формулювання як мінімум некоректне, оскільки воно прирівнює заклик 37-ми країн, що захищають права ЛГБТ+ людей, до невідомих критиків та правозахисних груп, а не до свідомої демократичної позиції, яка повинна стати нормою в кожній країні.

Серед цих трьох медіа в “УНІАН” я вперше побачила новину про історії військових, які належать до ЛГБТ+ спільноти. Проте мій захват одразу розвіявся після того, як автор матеріалу назвав партнерку військової “подругою”:

“Аліна Сарнацька, 36-річна військовослужбовиця, яка воює на Донбасі, сказала, що її подруга не зможе дізнатися, що з нею сталося, якщо вона загине або буде поранена в бою.”

Цікаво, що в цьому матеріалі порушують важливі питання для ЛГБТ+ людей, які воюють та захищають нас від росіян. В ньому розповідають про історії цих людей, але водночас не називають закоханих належним чином, а зводять все до дружби. Як підсумок, автор написав те, що УПЦ не підтримує законопроєкт про цивільні партнерства та називає його грішним, Міноборони також не підтримали його, оскільки у них відсутні дані щодо “тисяч українських військовослужбовців, які не можуть офіційно оформити стосунки зі своїми партнерами”.

Звісно, огляду трьох медіа недостатньо для повноцінного дослідження, але цілком для висновку, що в нашій країні ставлення мас-медіа до ЛГБТ+ людей змінюється доволі повільно. Їх перестали публічно обзивати “пі*****и”, проте далі тикають носом в те, що банально не помічають нас і наші права захищають якісь “незрозумілі критики”. Доки наші медіа будуть підтримувати таку риторику, доти нічого не зміниться і тисячі громадянин України, які мають “не зручну” для більшості орієнтацію так і продовжать випрошувати свої права.

Ярина Самарик, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.