0
Мова є унікальним інструментом людського світосприйняття і світорозуміння, вона є упорядником і координатором усіх процесів суспільної діяльності, за допомогою мови ми усвідомлюємо дійсність і осмислюємо її. Слово як найменша смислова субстанція мови не описує навколишній світ – а пише його, воно є конструктором нашої реальності, адже ніякого значення чи змісту в дійсності не існує поза людським сприйняттям. “Слово є у цьому сенсі легким і невидимим, повітряним організмом, що наділено магічною силою щось особливе значити, у якісь особливі глибини проникати та незримо творити великі події. Ці невагомі (в оригіналі – невесомые) та невидимі для безпосереднього почуття організми літають майже миттєво,… вони пробиваються до глибин нашого мозку, виробляють там небувалі реакції, і вже через це одне є щось магічне у природі слова…” [4].
ЗМІ як основний репрезентатор і контролер світової реальності, перепускаючи через себе масиви інформації, виділяє і актуалізує певні теми, надає їм значущості, інші ж замовчує, подразнюючи і маніпулюючи людською свідомістю, формує погляди і переконання суспільства.
В нашому невеликому дослідженні спробуємо з текстів нових медій виокремити і проаналізувати такі суперечливі поняття, комунікативна значимість яких формує ефективність процесу інформування аудиторії. Невідповідність між мовними одиницями і тим, що вони позначають, власне, потребує аналізу і осмислення.
Протягом всього часу проведення військових дій на сході України в журналістському середовищі не налагоджено однієї інформаційної тактики висвітлення того, що там відбувається. «Залежно від точки зору на світову політику одні й ті ж дії можуть бути підведені або під категорію проявів сепаратизму, або під категорію боротьби за національне самовизначення. Крім того, одна і та ж ситуація може бути підведена під категорії різного ступеня конкретності/узагальненості. Слово виступає при цьому як засіб активації у свідомості адресата не просто окремого поняття, а цілісної системи уявлень, частиною якої це поняття є (семантичного поля, фрейму, сценарію, стереотипу)» [6, с. 232]. Варіативність і примноження значень призводить лише до дезорієнтації, втрачається зв’язок між змістом повідомлення і явищами дійсності.
Спотворення уявлення в аудиторії про події відбувається через вживання в текстах неточних, пом’якшених позначень, використання слів-евфемізмів, які своїм звучанням затіняють суть події, зміщують смислові акценти, викликають підміну понять, перекручують картину дійсності.
Зважаючи на певну плутанину та термінологічну нерозбірливість, спершу окреслимо семантичні межі таких понять, як бойовики/бійці/терористи/ сепаратисти/найманці/ополченці.
У Великому тлумачному словнику сучасної української мови бойовик –учасник якої-небудь бойової групи, загону; боєць – 1) учасник бою, боїв; воїн. 2) Солдат, рядовий. 3) Про людину, що бореться за здійснення чого-небудь. 4) Член загону, групи (студентської і т. ін.), організованих для виконання певної роботи, якого-небудь завдання і т. ін..
Заголовки повідомлень в ЗМІ на позначення осіб з різних сторін конфлікту часто використовують як контекстуальні антоніми семантично близькі бойовики і бійці. На наш погляд, вживання таких слів з невиразним значенням є неточним і необґрунтованим, адже вони містять лише загальну характеристику, конкретних ознак не називають, а лише приблизно вказують на них. До прикладу: Біля Бахмутки бійці відбивають атаки бойовиків;За два дні в боях за донецький аеропорт загинуло понад 400 бойовиків;Бойовики до опівночі пропонують випустити з оточення бійців – командування не дає чітких команд (ВІДЕО);На Луганщині бойовики формують підрозділи глибинної розвідки; Селезньов каже, що бойовики не ставили бійцям поблизу Смілого ультиматуму; АТО: бойовики обстрілюють Донецький аеропорт, убито трьох українських бійців; «Бойовики – «люди слова» більше, аніж деякі генерали ЗСУ», – бійці 32 блокпосту.
На наше переконання, функціонування близьких за значенням мовних одиниць в контексті дає змогу для альтернативного тлумачення. Такі повідомлення призводять до двозначності, спричиняють складність розмежування понять, заплутують аудиторію та розсіюють її увагу. Небезпека таких повідомлень в тому, що вони автоматично моделюють в свідомості аудиторії суб’єктивне уявлення про те, хто названий цим словом, незалежно від того, чи відповідає це дійсності чи ні.
Особливо важливими для надання потрібного впливу на свідомість є емоційно-оцінні конотації, що апелюють до емоцій адресата, його інтересам і цінностям. У мові співіснують слова, що позначають, по суті, одне й те саме явище, але вбудовані в різні системи уявлень, протиставлені за оцінними ознаками «свій/чужий», «хороший/поганий», «правильний/неправильний» і т.п. Порівняйте такі пари, як розвідник/шпигун, фантазер/брехун, хуліганство/витівка. Навантаженість слова оціночними конотаціями іноді змушує шукати нові засоби для вираження тієї ж ідеї, але з іншим оцінним значенням [6, с. 232].
Журналісти під час висвітлення подій обирають ті лексичні засоби і синтаксичні конструкції, які найкраще відповідають тому погляду на подію, який журналіст хоче сформувати в аудиторії [6, 233]. Паралельно з поняттям бойовик медійники використовують поняття сепаратисти, найманці, російські війська, терористи, ополченці, які лежать в іншій системі уявлень аніж бойовики чи бійці.
У Великому тлумачному словнику сучасної української мови терорист –прибічник тактики терору; учасник терористичних актів; найманець 1) Той, хто найнявся на роботу до приватного власника, підприємця; найманий робітник. 2) Солдат або офіцер найманої армії. 3) Особа, спеціально завербована для участі у спільних насильницьких діях. 4) Той, хто захищає чужі інтереси не з переконання, а з корисливих мотивів. Сепаратист –прихильник сепаратизму. Сепаратизм – Прагнення до відокремлення, відособлення. У багатонаціональних державах – політичний рух національних меншостей, скерований на відокремлення від державного цілого й утворення самостійної держави.
Для більшої об’єктивності аналізу ми обрали заголовки новин, які висвітлюють події, що відбуваються довкола донецького аеропорту.
Для прикладу: Російські війська штурмують аеропорт у Донецьку: підтягують артилерію і РСЗВ, – Тимчук; Сепаратисти посилили наступ на аеропорт в Донецьку; Терористи впродовж дня здійснили 12 атак на донецький аеропорт; РНБО: Російські найманці знову штурмують аеропорт Донецька, «Ополченці» встановили прапор ДНР над терміналом Донецького аеропорту (ВІДЕО)
З текстів заголовків вимальовується картина, наче в боях беруть участь кілька бойових груп, які відстоюють різні інтереси. Тому під час висвітлення про події в АТО для того, щоб об’єктивно інтерпретувати події, уникнути двозначності, деформації змісту матеріалу, особливо в часі інформаційної небезпеки необхідно використовувати ті первинні мовні значення, що відтворюють реальність, щоб виключити інтерпретації, що породжують інші сенси.
З метою уникнення термінологічної «плутанини» і для забезпечення максимального порозуміння журналістській спільноті варто виробити спільну комунікативну тактику необхідну для однозначного трактування стану подій.
Далі буде….
Література
1. Бабич Т. Інноваційні зміни семантики слів як наслідок імпліцитних прирощень смислу [Електронний ресурс] / Т. Бабич. – Режим доступу :
http://sn-philolsocom.crimea.edu/arhiv/2013/uch_26_1fil/001_babi.pdf
2. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием / C. Г. Кара-Мурза. – М. : Медиа Книга, 2005. – 500 с.
3. Магдиш, І. Маніпульована демократія [Електронний ресурс] / І. Магдиш //
Незалежний культурологічний часопис “Ї”. – 2003. – № 30. – Режим доступу :
http://www.ji.lviv.ua/n30texts/N30-manipul.htm
4. Манакін В. Сугестивна функція мови як прагмалінгвістичне явище [Електронний ресурс] / В. Манакін. – Режим доступу :
http://philolog.univ.kiev.ua/php/4/7/Studia_Linguistica_5_2/196_203.pdf
5. Почепцов Г. Г. Психологические войны / Г. Г. Почепцов. – К. : Рефл-бук, Ваклер, 2000. – 529 с.
6. Язык средств массовой информации: Учебное пособие для вузов/ Под ред – М.Н. Володиной. — М.:;Академический Проект; Альма Матер, 2008. — 760 с.
