Час, коли потрібно було чекати певного дня випуску газети чи то журналу, щоб прочитати про важливі світові новини чи аналітичний огляд знакових подій для людства, давно минув. Сьогодні інформацію можна черпати не лише в інтернет-виданнях, а просто відкривши улюблену соціальну мережу: гортаючи сторіз чи стрічку Twitter. Потужним інструментом комунікації стали меми, які донедавна мали виключно розважальний характер і поширювались у всім відомому Instagram, Telegram чи Twitter. Однак фотожаби можна зустріти і в медіа.

Для чого меми в ЗМІ?

Мем – це не лише зображення чи текст, гіфка, але й невід’ємний елемент комунікації в мережі. Швидке поширення мемів зробило його трендом сучасного медійного контенту. Гумористичні картинки чи відео допомагають інтернет-медіа збільшувати своїх читачів, зокрема молодь, яка любить і розуміє цю «мову інтернету». Авдиторія через меми може легше та інколи навіть веселіше сприймати серйозні матеріали видання. Наприклад, якщо ЗМІ є політичним, то не для всіх юних людей це цікаво. Однак, із застосуванням «картинок» можна урізноманітнити суху інформацію та наблизити за стилем подачі, який подобається молоді. Такий вихід за межі стандартного та формального мовлення медіа допоможе залучити читачів до взаємодії із ЗМІ.

Провідні світові медіа, такі як The New York Times, Bild, BBC, не стоять осторонь цієї тенденції. Попри свою стриманість британська медіакорпорація BBC News вдається до використання мемів у своїх матеріалах. Видання часто використовує різноманітні меми як ілюстрації до новин, додаючи їм гумору та сатири.

Скріншот зі статті «Найкращі футбольні твіти: Томас Тухель – Антоніо Конте – битва мемів»

Зокрема медіа активно публікували меми, висвітлюючи пандемію COVID-19. До того ж, BBC аналізує й самі меми: наприклад під час ковідних часів медіа опублікувало підбірку антивакцинаторських фотожаб та пояснило, чим це може зашкодити для суспільства. Однак, бачимо, що популярне видання обережно і виважено використовує меми у своїх матеріалах. Вони здебільшого намагаються зберігати баланс між гумором та серйозністю подачі інформації.

Меми в українських ЗМІ: переваги та недоліки

Українські видання активно використовують меми в своїх публікаціях для комунікації з аудиторією з початку повномасштабного вторгнення. Яскраві та інтригуючі зображення, які легко запам’ятовуються, застосовуються для посилення емоційного впливу інформації та вираження гніву, смутку, радості або інших почуттів.

Серед популярних українських медіа найчастіше публікують цілі тематичні підбірки з мемами. Один із останніх таких матеріалів 24 каналу «Київстар упав, бо дуже слизько»: яскраві меми про відсутність зв’язку в українців. У цьому тексті журналісти з гумором підійшли до ситуації зі збоєм мобільного оператора в країні та опублікували смішні картинки з їхнім описом.

Однак, журналісти не лише жартують із подібних ситуацій, а й оприлюднюють контент з чорним гумором. Наприклад, ліквідація зрадника Іллі Киви, яка набула резонансу в суспільстві, теж не обійшлась без мемів – «Маленький гвинтик більше не “за життя”».

«Тепер гвинтик трохи втомився та ліг спочити; маленькому гвинтику на День Миколая стало погано», – саме такими словами журналіст 24 каналу описує народну творчість.

Таким чином медіа передає настрої у суспільстві до події чи персонажа, але це має певні ризики. Надмірне захоплення мемами може перетворити серйозне інтернет-ЗМІ на розважальний портал, знецінивши його репутацію в очах ширшої аудиторії. Наприклад, видання може почати асоціюватись лише із підбірками смішних картинок, а не ґрунтовних аналітичних матеріалів. У мемах часто присутня нецензурна лексика, які потім потрапляють до ЗМІ, що також може мати поганий вплив на репутацію.

Меми містять упереджені штампи й стереотипи щодо певних суспільних груп чи явищ. У такий спосіб медіа, навіть мимоволі, можуть поширювати упередженість та нетолерантність. Також використання мемів може бути образливим. Наприклад, матеріал «Карма за Taurus: мережа вибухнула мемами на новий “імідж” Шольца», в якому зібрали жарти про вигляд канцлера Німеччини Олафа Шольца. Йдеться про ситуацію коли політик травмувався під час пробіжки та пошкодив обличчя. Якщо картинки, де Шольца прирівнюють до пірата є кумедними, то в підбірку увійшли образливі та дискримінаційні моменти.

На одній із картинок канцлера порівняли з Арестовичем та Шуфричем, які теж мали пов’язку на оці, з натяком на гомофобний жарт. Але на цьому 24 канал не зупинився, а додав ще один схожий жарт. Такі меми можуть негативно відобразитись на рейтингу медіа.

Ось і відповіді в мережі під не зовсім коректним мемом, який поширив 24 канал

Тож використовуючи меми, виданням варто не забувати про соціальну відповідальність журналістики, уникати знецінення важливих тем і не сприяти радикалізації суспільних настроїв. Меми можуть стати ефективним інструментом нових медіа, але лише за умови грамотного використання з боку редакцій. Адже можна побачити, що активність впровадження мемів у ЗМІ підвищилась під час повномасштабної війни. Існує думка, що гумор єднає у важкі часи, саме тому меми допомагають підтримувати моральний стан українським військовим та цивільним. Утім тут також варто знати міру, аби в час трагічних подій медіа не публікували комічні картинки, що створить дисонанс.

Сніжана Добромильська, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.