В епоху онлайну лідери країн є одними з найважливіших творців контенту, оскільки є одноосібним образом волевиявлення народу в мережі. Хочеш бути хорошим президентом? Маєш мати гарний профіль у соціальних мережах. Сучасні юзери чекатимуть не твого звернення на телебаченні, а появи в онлайн-трансляції, вимагатимуть не 30-ти хвилинної промови, а короткого саркастичного твіта. Якщо хочеш утримати президентське крісло, то маєш опанувати закони голодних цифрових ігор.

Цей текст є частиною моєї курсової та бакалаврської роботи, яка охоплює детальний аналіз комунікаційної стратегії Володимира Зеленського. Метою мого дослідження є не політична оцінка діяльності чинного Президента України, а насамперед дослідження його комунікаційної стратегії у міжнародній площині.

Від початку повномасштабного російського вторгнення на територію України безліч іноземних компаній, міжнародних організацій та політиків висловили чимало слів підтримки Україні. Хтось допомагав гуманітарно, хтось забезпечував фінансовою та військовою допомогою. А хтось намагався приїздити в нашу країну, аби підтримати політично. У цьому контексті варто зазначити, що для такого міцного європейсько-українського та загалом світового єднання, яке ми можемо спостерігати зараз, важливу роль відіграла саме онлайн-комунікація. Вдала взаємодія між очільниками світових держав є передумовою фінансової, гуманітарної та військової допомоги. І оскільки ми бачимо, що про Україну не забувають, нам допомагають та нами захоплюються вже майже два роки, то вочевидь спілкування в новому цифровому форматі між Україною та світом загалом є продуктивним.

Центральну та головну роль як національний ретранслятор ідей та прагнень у такій міжнародній комунікації відіграє Президент України Володимир Зеленський. Від початку повномасштабного вторгнення він мав змогу виступати перед парламентами майже чотирьох десятків країн. У здебільшого ці зустрічі відбувалися в режимі онлайн. Десь він виступав двічі чи навіть більше, а десь виступав взагалі вперше за всю історію створення іноземного парламенту. Наприклад, Володимир Зеленський 30 березня 2022 року виступав перед парламентом Норвегії. Він був першим з міжнародних очільників, окрім Вінстона Черчілля, хто після Другої Світової війни мав честь висловитися з цієї трибуни. Так само Президент України став першим серед іноземних державних керівників хто мав можливість виголосити промову перед парламентом Швейцарії. Завдяки цифровій епосі кожен бажаючий міг побачити ці виступи на власні очі. Усі вони були опубліковані в офіційному телеграм-каналі Володимира Зеленського.

Фото: Українська правда

У сучасному світі соціальні мережі стали не лише майданчиками для спілкування, а й потужним інструментом формування громадської думки. Для президента активна присутність у цих мережах стала необхідністю, бо дозволяє швидше реагувати на виклики, спілкуватися з громадянами без посередників та презентувати країну в міжнародній площині ефективніше. Володимир Зеленський демонструє усвідомлення важливості такої віртуальної взаємодії, тому й надає великого значення своєму телеграм-каналу, де опубліковано чимало його виступів, звернень, промов та текстових рефлексій.

Чинний Президент України не мав політичного досвіду, однак став очільником українського народу. Його вважали занадто молодим та зараз саме його порівнюють з Вінстоном Черчиллем. Його вдала онлайн-комунікація, спрямована на міжнародну общину, зробила все українське трендом. Про Україну та її відважний народ говорить увесь світ. Чим саме його промови відрізняються з-поміж усіх інших офіційно-ділових звернень? Що робить його віртуальну взаємодію з аудиторією такою продуктивною?

Проаналізувавши майже 90 різних виступів та промов Володимира Зеленського до міжнародних спільнот, які були опубліковані на його офіційній телеграм-сторінці, я дійшла до таких висновків:

1. Президент України намагається бути ближче до свого слухача. Він підлаштовує кожен свій виступ до цінностей, уподобань та менталітету своєї аудиторії. Це дозволяє утримувати її увагу протягом усього виступу, створює довіру між ними та дозволяє краще засвоювати ту інформацію, яку озвучує спікер. Наприклад, коли Володимир Зеленський виступав перед парламентом Великої Британії, то він посилався на схожість історично прожитих державотворчих етапів: «Наші країни бачили різні часи. Наші народи захищали свободу у Другій світовій війні. Нас розділяла залізна завіса. Наші люди пережили кризи й зростання, інфляцію, періоди соціальних втрат і соціальних здобутків…У Великій Британії Король – пілот Військово-Повітряних сил. А в Україні сьогодні кожен пілот Військово-Повітряних сил – це король для нас, для наших сімей». Коли ж Володимир Зеленський звертався до парламенту Норвегії, то вже апелював до зовсім інших національних подій та символів. Він згадував у своїй промові Нобелівську премію мира, норвезьких вікінгів, норвезького короля Гарольда ІІІ, місто Кіркенес та День святкування норвезької Конституції.

Фото: Суспільне

2. Володимир Зеленський не просто прагне стати ближче до слухача, він намагається встановити довіру зі своєю віртуальною аудиторією. Тому під час своїх виступів він використовує багато емоційно забарвленої лексики та дає волю своїм емоціям. Глядачі сприймають таку поведінку за щирість, а той факт, що всі інші представники міжнародних держав чи союзів не дозволяють собі особистих рефлексій, виділяє українського оратора з-поміж решти. Як результат, у слухачів формується образ Президента України як простого, чесного та справедливого хлопця, який не ховається за чинами. Прикладом може слугувати промова Володимира Зеленського перед країнами Європейської Ради. Тоді Президент України поіменно звертався до всіх країн-членів Європейського Союзу і озвучував їхню позицію щодо України. Зупинився на Угорщині і сказав наступне: «Я був в Угорщині, я гуляв по вашій набережній в Будапешті, там є меморіал жертвам нацистського режиму, там взуття тих жертв. Послухай, Вікторе, сходи на свою набережну подивися на те взуття, зараз це саме відбувається в Україні. А ти вагаєшся чи торгувати з росією, постачати нам зброю чи ні». Ще одним прикладом експресивного та емоційного виступу може бути промова Володимира Зеленського перед Бундестагом: «Чому держави за океаном для нас виявилися ближчі ніж ви?». Такі слова могли б образити чи викликати сором за бездіяльність в аудиторії. Та той факт, що Зеленський не побоявся їх виголосити, викликав повагу.
3. Президент України урізноманітнює свої промови такими паралелями, які б допомогли слухачам краще осягнути та відчути весь сенс його слів. Такий прийом покращує взаємодію з аудиторією, бо дозволяє керувати нею. Ви як оратор вирішуєте, що саме відчує та як відреагує той чи інший глядач. Наприклад, під час другого виступу перед парламентом Італії Володимир Зеленський проводив паралелі між українськими та італійськими містами: «Маріуполь – це місто на березі Чорного моря, як ваша Генуя, уявіть її спалену». Коли ж він виступав перед парламентом Канади, то виголосив: «Уяви, що вони оточили Ванкувер, як наш Маріуполь; Уяви, що підірвали дитсадок, це все як у нас зараз. Ваш Едмонд, Ванкувер так само незахищений, як наш Харків, Маріуполь і ще десятки-десятки наших міст». Такий прийом спонукає уявляти ту чи іншу ситуацію і співпереживати той біль, який нею викликаний. Слухач, який попередньо віртуально осмислив сенс та глибину проблеми, прийшовши до тями, захоче в реальному світі змінити ситуацію, випередити її.
4. Саме на цьому етапі будь-якому ораторові варто відразу надати чіткий план дій, як саме запобігти чи уникнути тої чи іншої події. Володимир Зеленський це усвідомлює, тому часто після таких різких стресових для аудиторії паралелей, він надає чіткий план дій. Слухачі під дією емоцій спираються на нього, як на єдиноправильний. У результаті аудиторія вірить та довіряє словам Володимира Зеленського, а що найважливіше – починає діяти за його вказівками. Прикладами чітко окресленого плану-дій може бути промова Президента України під час виступу на саміті «Групи двадцяти»: «Ось конкретні вирішення українських проблем: радіаційна та ядерна безпека, продовольча безпека, енергетична безпека, звільнення всіх полонених і депортованих, виконання Статуту ООН…».

Фото: Посольство України в Республіці Чилі

5. Аби підсилити враження від свого виступу, Володимир Зеленський часто у промовах спростовує загальновідомі культурні стереотипи. Це має позитивний ефект та вплив на аудиторію. Спочатку оратор, озвучуючи ту чи іншу загальновідому тезу, дозволяє слухачам відчути задоволення та комфорт, а опісля, коли він її спростовує, аудиторія відчуває емоційне потрясіння та дисонанс. А як це так? Я що, весь час неправильно думав? Саме це потрясіння змушує глядача максимально сконцентруватися на промові. Прикладом такого методу може бути виступ Президента України перед польським народом. Зацитую слова Володимира Зеленського: «Вважається, що 7 – це щасливе число. Саме стіки сусідів Бог дав Україні. А чи приносить це щастя нам? Відповідь на це знає кожен українець. А особливо 78 українських дітей, які загинули від обстрілів російської федерації».
6. Кожна промова Президента України адаптована до актуальних подій. Це зроблено для того, аби створити враження живої розмови тут і зараз, а також для того, щоб, можливо, вперше проінформувати міжнародних слухачів про події в нашій країні. Якщо інформація дійсно пролунає вперше для аудиторії, то це точно позитивно вплине на рейтинг та впізнаваність того, хто її поширив у іноземному суспільстві, бо на його слова посилатимуться та поширюватимуть. Прикладом може бути промова Володимира Зеленського на саміті «Великої двадцятки». Процитую, що саме сказав Президент України: «Вчора на нашому саміті всі говорили про те, як закінчити російську війну. Російський представник навіть давав якісь коментарі… А після цього майже 100 російських ракет вдарили по Україні. Ця ракетна атака – ось справжній виступ Росії на «двадцятці»».

Виступи Володимира Зеленського мають вплив на міжнародну спільноту. Теперішня всебічна допомога іноземних партнерів Україні це вкорте підтверджує. Наприклад, після виступу Президента України на пленарному засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи ця організація визнала наявний в Росії режим терористичним. Це перша на той час міжнародна спільнота, яка ухвалила таке рішення.

Фото: Офіс Президента

Отже, з наявних прикладів можемо зробити висновки, що онлайн-комунікація Володимира Зеленського на міжнародній арені є продуктивною та ефективною. Він використовує наявний інструментарій соціальних платформ, таких як телеграм-канал, для зближення з аудиторією. Це у майбутній перспективі допоможе сформувати потрібний імідж та бачення України в очах світової спільноти. Те, що Президент України прийшов на політичну арену з шоубізнесу, стало йому в нагоді. Бо саме завдяки довгій роботі у медіасфері йому вдається досить взаємодіяти з аудиторією. Нам, українцям, які саме зараз воюють з чималою армією росіян, не завадить світовий розголос та підтримка, яку ми отримуємо щодня завдяки його професійній телеграм-комунікації.

Ніколетта Мірявець, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Comments are closed.