Ні для кого не є секретом, що нові медії не перестають користуватися популярністю у населення. Без них, фактично, не минає жодного нашого дня, адже переважно із онлайн-ЗМІ ми дізнаємося останні новини, шукаємо потрібну інформацію, а також проводимо своє дозвілля. Більше того, нові медії стали ключовою ланкою у віртуальній комунікації, адже навіть у соцмережах ми вже давно не просто спілкуємося із потрібними людьми, а «лайкаємо» і «шаримо» контент відомих інтернет-видань.

Таким чином багато науковців і медіакритиків кожного року виділяють провідні тенденції в нових медіях, а також намагаються спрогнозувати хід їхнього розвитку в майбутньому. Тож розглянемо найпопулярніші твердження.

Зростання трафіку інтернет-видань зі смартфонів

Погодьмося, що дізнаватися новини чи просто серфувати Мережею їдучи у громадському транспорті, дуже зручно. Завдяки своїм ґаджетам ми залишаємося в курсі всіх подій, і нам не потрібно вмикати телевізор чи комп’ютер, аби переглянути останні новини. Ба більше, прихід швидкісного 3G-інтернету значно спростив доступ до онлайн-сервісів. Отож мобільний трафік стрімко зростає практично у всіх медіавиданнях. Інститут цифрової журналістики Reuters, провівши опитування у двадцятьох країнах світу, виявив, що в Японії, Великобританії та США 66% опитуваних[3] використовують смартфони для регулярного моніторингу новин, а 70% користувачів послуговуються мобільними додатками улюблених медій. Загальноукраїнські онлайн-ресурси, здебільшого, мають своїх мобільних аналогів, які можна завантажити безкоштовно із Play market чи AppStore. Серед них «Українська правда», канал «24», «5 канал», «ТСН» «Кореспондент» тощо. Втім, варто зауважити, що львівські медії тут пасуть задніх. Серед усіх місцевих інтернет-видань мобільний додаток має лише «Zaxid.net».

Унікальний мультимедійний контент

Банальним фоторепортажем чи відеороликом сьогодні вибагливого читача вже ніяк не здивуєш. Саме тому нові медії все частіше використовують нові технології, що дозволять творити унікальний контент. Вдалим прикладом такого поєднання ультрасучасних технологій і журналістської майстерності є сайт «The New York times». Саме тут можна побачити цікаві лонґріди, які включають в себе не лише фото й відео, а й інтерактивні карти та зображення. Так, читаючи лонгрід «Greenland Is Melting Away», можна подивитися на льодовики країни через супутник. Більше того, читач сам має нагоду проводити будь-які маніпуляції з масштабом інтерактивного зображення.

Українські інтернет-ЗМІ лише роблять перші кроки в освоєнні інтерактивного лонґріду як жанру. Втім, варто зазначити, що сайт «ТСН» його успішно опанував, адже матеріали користуються шаленою популярністю серед аудиторії. А це ще раз доводить, що читачам потрібні не лише новини, а й нове, яскраве мультимедійне наповнення. «Територія А: з чого починався український шоу-біз» – лонґрід, який «розшарили» майже п’ять тисяч людей на Facebook.

Серед інших українських видань, які намагаються продукувати унікальний мультимедійний контент, є «Україна Incognita» зі своєю інфографікою й онлайн-музеями,а також «ВВС UA» з -аудіо/ -відеоуроками англійської й інфографікою.

Геть катастрофічна ситуація із львівськими медіями. На жаль, промоніторивши найпопулярніші місцеві інтернет-видання, ми дійшли до висновку, що більшість із них не намагається продукувати унікальний мультимедійний контент. «ZIK», «Zaxid.net», «iPress», «Гал-інфо», «Львівський портал» подають фоторепортажі, відео та зрідка якусь інфографіку. Особливої уваги варто приділити львівському інтернет-виданню «Варіанти». Воно чи не єдине, яке пропонує своїй аудиторії виняткове мультимедійне наповнення. До прикладу, на сайті можна побачити цікаві лонґріди з картами, фото й відео. Більше того, видання чи не єдине, яке має профіль на Coub, що, власне, також дає можливість створювати унікальні відеомеми.

Зростання ролі соцмереж в медіаіндустрії

Сьогодні соціальні мережі для медій є, мабуть, основним джерелом багатотисячних переглядів. А вони, в свою чергу, творять їхні рейтинги. Зараз важко навіть сказати, чи існують ЗМІ, сторінок яких немає у соцмережах. Більше того, тепер ми можемо спостерігати зникнення інтерактивності (у вигляді коментарів під матеріалами) з інтернет-видань. Якщо раніше читачі могли розгортати цілі дискусії в коментарях до цікавих статей, то сьогодні зрідка можна побачити хоч декілька. А це все тому, що всі обговорення, коментарі та дискусії перемістились на сторінки медій у соціальних мережах.

Згідно з даними Інституту цифрової журналістики Reuters, трафік із Facebook на новинні публікації інтернет-ресурсів становить 41%[3]. Втім, значно зміцнив свої позиції і Twitter. 62% опитуваних відповіли, що використовують Twitter, в першу чергу, для пошуку новин. В той час як 57% користувачів Facebook заходять в соцмережу для спілкування й дозвілля і лише в тоді у своїй стрічці натрапляють на новини.

Cпроби прогнозу

Як зміняться українські нові медії за наступні кілька років, які виклики на них чекають? Спробуємо створити власний невеликий прогноз.

Зважаючи на цілеспрямовані інформаційні війни, які ведуться нашим східним сусідом, українські медії далі боротимуться з такими поняттями як «маніпуляція» та «пропаганда».

ЗМІ почнуть не лише подавати інформацію, а й пояснювати її, шукати причини проблем у суспільстві. Таким чином, довіра аудиторії до медій повинна збільшитись.

Інтернет-видання творитимуть унікальний мультимедійний контент, аби втримати читача, адже конкуренція між новинними ресурсами зросте ще більше.

Чи справдяться достеменно наші прогнози, і коли саме, сказати важко. Як держава зараз на шляху складних реформ, так само й медії зазнають значних змін. Втім, одне можна сказати з упевненістю: через рік-два медіаринок не стоятиме на тій самій точці, що й сьогодні. Куди підуть ЗМІ – вперед чи навпаки назад, – покаже лише час.

Comments are closed.